Справа № 523/5567/17

Номер провадження:1-кп/521/139/23

У Х В А Л А

17 жовтня 2023 року м. Одеса

Колегія Малиновського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, в режимі відеоконференції, кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білоомут Московської області РФ, громадянина РФ, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п.1,4,6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В ході судового розгляду прокурором подано до суду письмове клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор подане ним клопотання підтримав у повному обсязі та просив суд продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ще на 60 днів.

Захисник просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з застосування електронного браслету.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане прокурором клопотання, суд, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 на два місяця (60 днів). При цьому суд виходить з наступного.

Строк перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, який встановлений відповідною ухвалою суду спливає 20.10.2023 року.

Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати не уявляється можливим.

Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).

Колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання до 15 років позбавлення волі або довічному позбавлення волі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На даному етапі судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не вбачається, встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати.

Обсяг обвинувачення ОСОБА_6 у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставин, які б свідчили про зменшення раніше встановлених ризиків, судом на даному етапі судового розгляду не встановлено.

В судовому засіданні прокурором доведений ризик можливості обвинуваченого переховуватись від суду .

Крім того, суд бере до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають йому утримуватись під вартою, відсутність постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків, громадянство іншої держави.

Судом не приймаються до уваги доводи захисника щодо можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки вони не обґрунтовані матеріалами кримінального провадження.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та обмеження його прав не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 183, 193,194, 196, 197, 205, 369-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 – задовольнити.

Продовжити у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяця (60 днів) з утриманням його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», тобто до 16.12.2023 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, направити копію ухвали до в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3