Справа № 171/181/22

Провадження № 1-кп/177/14/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року        м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

       за участю:

       секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі  кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041410000285 від 11.12.2021за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, але перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, військовозобов`язаного, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 263 КК України,

       за участі:

прокурора                                   ОСОБА_4

обвинуваченого                         ОСОБА_3

захисника                                 ОСОБА_5

представника потерпілого                 ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у невстановлений час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, придбав предмет схожий на кастет, який останній зберігав у себе для самозахисту.

В подальшому, ОСОБА_3 10.12.2021, близько 21:10 год, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, достовірно знаючи, що предмет схожий на кастет, який може відноситися до холодної зброї, на носіння якої передбаченого законом дозволу останній не мав, умисно, незаконно, в правій зовнішній кишені своєї кофти переніс при собі вищевказаний предмет схожий на кастет до території будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_7 , після чого вищевказаним предметом схожим на кастет наніс останньому умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

11.12.2021 в період часу з 12:17 год по 12:45 слідчим оглянуто та вилучено у ОСОБА_3 предмет схожий на кастет, який згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/344-ХЗ від 06.01.2022 є холодною зброєю ударно-дробильної дії, а саме кастетом, виготовленим промисловим способом.

За вказаним епізодом, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України за ознаками носіння кастетів без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, ОСОБА_3 10.12.2021 близько 21:10 год прийшов до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_8 .

В цей час у ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_8 , виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 10.12.2021 приблизно о 21:20 год, перебуваючи поруч з огорожею домоволодіння АДРЕСА_2 , де на той час також перебував ОСОБА_8 , спровокував з останнім сварку, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, заздалегідь підготовленим кастетом, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленим промисловим способом, наніс один удар в лобну область голови праворуч, від чого ОСОБА_8 впав на землю обличчям догори. Далі, ОСОБА_3 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на завдання тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_8 та нахилившись до нього наніс, заздалегідь підготовленим кастетом, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленим промисловим способом, два удари в область голови зліва ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_8 , згідно висновку експерта № 5 від 27.01.2022 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: уламковий перелом лобної кістки з переходом на обидві скроневі кістки, основу черепу та ліву тім`яну кістку; перелому медіальної стінки правої орбіти; забою головного мозку легкого ступеня, травматичного субарахноїдального крововиливу лобних часток, пневмоцефалії, забійної рани голови у лобній області праворуч, параорбітальної гематоми, синців підборіддя; які виникли від численних ударних дій зі значною силою тупого твердого предмета (предметів), який (які) мав (мали) обмежену контактуючу поверхню та жорстку конструкцію у різні області голови. Тілесні ушкодження, що входять до комплексу відкритої черепно-мозкової травми (сукупність тілесних ушкоджень на голові) за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, за ознакою небезпечності для життя, оцінюються у сукупності і розділенню по ступеню тяжкості кожне окремо не підлягають.

Дії ОСОБА_3 за вказаним епізодом суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, в межах пред`явленого обвинувачення, визнав.

Суду пояснив, що в населеному пункті Солдатське, де він раніше проживав, він знайшов металевий кастет, але точного часу та місця не пам`ятає. Він взяв цей кастет собі та в подальшому зберігав кастет у себе з метою можливого самозахисту.

10.12.2021 у вечірній час він, попередньо взявши з собою кастет, прийшов до будинку потерпілого, почав його кликати, з метою припинення неправомірних дій з боку потерпілого та його родини, по відношенню до його цивільної дружини. Вказував, що приблизно за місяць до вказаний подій, потерпілий ОСОБА_9 завдав тілесних ушкоджень його цивільній дружині – ОСОБА_10 , за що, як обвинуваченому стало відомо пізніше, потерпілий був засуджений до штрафу. В подальшому потерпілий та його родина вчиняли інші неприємні речі по відношенню до ОСОБА_10 , у зв`язку з чим, бажаючи припинити це, будучи на нервах, під дією алкоголю, він прийшов до потерпілого для з`ясування стосунків. Вказував, що беручи кастет, він розумів, що матиме місце конфліктна ситуація. Потерпілий вийшовши до нього, почав спілкуватися в грубій формі, а він одяг кастет на руку, після чого наніс потерпілому один удар рукою, з одягнутим кастетом, в область голови. Від отриманого удару потерпілий впав на землю, а він знаходячись над потерпілим наніс йому ще два удари. Потерпілий йому жодного удару не наносив. Пояснював, що враховуючи проміжок часу, який минув, свій стан у момент подій, він достеменно не пам`ятає чи була його рука в момент нанесення двох послідуючих ударів озброєною кастетом, але вказував, що підтверджує свої показання надані на слідчому експерименті, оскільки тоді він краще пам`ятав події інкримінованого правопорушення.

Пояснював, що в момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, він не був обізнаний про вирок суду відносно ОСОБА_8 , за фактом заподіяння тілесних ушкоджень його цивільній дружині. Про вказаний вирок суду він дізнався пізніше, зі слів співмешканців села.

Обвинувачений вказував, що визнає факт неправомірності своїх дій, розуміє, що конфлікт треба було вирішувати іншим шляхом, визнав що саме його діями потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, вказував про каяття у вчиненому, готовність нести покарання за вчинене та відшкодування моральної шкоди в розмірі визначеному судом.

Потерпілий ОСОБА_8 , який за повідомленням представника – адвоката ОСОБА_6 перебуває за кордоном України, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи через представника, будучи особою, якій роз`яснювалося право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, до суду не з`явився, правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористався (а.с.34 т.2), представник вказував, що потерпілий отримує повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, перебуває за межами України, повертатися наміру не має, не має можливості прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не заперечує проти завершення розгляду справи за його відсутності (а.с. 174 т.2).

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 просив суд завершення судового розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого та представника потерпілого, цивільний позов підтримав, просив суд призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком на шість років, про що надав суду письмову заяву (а.с. 226 т.2).

Крім визнання вини самим ОСОБА_3 , його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин викладених в обвинувальному акті, підтверджена повно та всебічно дослідженими в ході судового розгляду належними та допустимими доказами.

Так, свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що є товаришем ОСОБА_3 , знав про давній, триваючий конфлікт між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_8 Пояснив, що ОСОБА_8 шкодив родині ОСОБА_3 , зокрема завдав тілесних ушкоджень його цивільній дружині, налив сечу в дитячий візок, а напередодні розглядуваних подій, ледь не травмував мопедом дитину, яку співмешканка ОСОБА_3 везла в велосипеді-колясці. Свідок пояснив, що після проходження лікування, тимчасово проживав у ОСОБА_3 , у зв`язку з чим ці обставини відомі йому особисто.

ОСОБА_11 вказав, що в зимовий період, у вечірній час доби, точно дату подій не пам`ятав, оскільки пройшов значний проміж часу, після події коли ОСОБА_8 ледь не травмував дитину цивільної дружини ОСОБА_3 , він разом з ОСОБА_3 пішов до будинку ОСОБА_8 , щоб поговорити. Свідок пояснив, що ОСОБА_3 підійшов до паркану потерпілого та покликав його, а він – ОСОБА_11 стояв за 15-20 м від них. Чув, як ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_12 , чому той прийшов, а ОСОБА_13 вимагав не ображати його сім`ю. Свідок вказав, що бачив як потерпілий першим замахнувся на ОСОБА_3 , а ОСОБА_14 ухилився, та теж замахнувся на ОСОБА_8 . ОСОБА_11 вказав, що не бачив самого удару нанесеного Оріховським, оскільки побоюючись за своє здоров`я, одразу залишив місце події та більше нічого не бачив. Зазначав, що по дорозі його наздогнав ОСОБА_3 , який вказав, що вони з ОСОБА_8 побилися. Також свідок пояснив, що ОСОБА_3 йшов до ОСОБА_8 з «сувенірною запальничкою» у формі кастету, яку тримав у кармані, та яку він виклав з карману після бійки вдома. Чи були на запальничці та на ОСОБА_3 якісь сліди бійки, в тому числі сліди крові, свідок не вказав, пояснивши, що не пам`ятає.

Факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2021, відповідно до якого ОСОБА_8 просив органи поліції притягнути ОСОБА_3 до відповідальності, як особу, яка 10.12.2021 нанесла йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 90 т.1).

Відповідно до протоколу огляду від 11.12.2021 з фототаблицею, об`єктом огляду за яким була територія прилегла до домоволодіння АДРЕСА_2 , який містить детальний опис домоволодіння та прилеглої території, встановлено, що між деревом, бетонним стовпом та між хвірткою воріт виявлено 54 кабачки помаранчевого кольору, різного розміру та діаметру, два з яких мали пошкодження у вигляді розчавлення, а на семи кабачках наявні сліди бурого кольору, за зовнішніми ознаками нагадували забруднення кров`ю. В ході огляду було вилучено один кабачок з плямами буро-червоного кольору, який поміщено до спец пакету № 7125840 (а.с. 91, 92-94 т.1). Проведення огляду здійснено з дотриманням ч.1 ст. 233, ч.2 ст. 237 КПК України.

Протоколом огляду від 11.12.2021 зафіксовано факт огляду спец пакету № 7129840, сформованого в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 . При відкритті пакету встановлено знаходження в ньому кабачка (гарбуза) помаранчевого кольору з ушкодженнями у вигляді вм`ятин та плямами темного буро-червоного кольору, за зовнішніми ознаками схожими на кров. За допомогою дистильованої води з кабачка (гарбуза) знято змиви за допомогою марлевого тампону, що поміщені до спец пакету (а.с. 95-96 т.1). Хід вказаної процесуальної дії зафіксовано на відеозаписі, перегляд якого здійснено в судовому засіданні, обставини відповідають викладеним у протоколі.

Відповідно до висновку експерта № 16 від 17.01.2022, при судово-медичному імунологічному дослідженні сухого зразка крові Погребняка встановлена група крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 146-149 т.1), а згідно висновку № 15 від 19.01.2022, на марлевій серветці вказаній в постанові слідчого «змиві» встановлена наявність крові, при встановлені видової належності крові в об`єкті № 1 виявлено білок крові людини, а при серологічному досліджені крові об № 1 (марлева серветка) виявлений антиген А, що не виключає можливості утворення вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення його за рахунок крові потерпілого ОСОБА_8 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи (а.с. 151-153 т.1).

Вказаний змив крові та зразок крові, що належить потерпілому ОСОБА_8 , в паперовому конверті після проведення судово-імунологічної експертизи, визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до камери схову ВП № 8 КРУП (а.с. 97 т.1, 141-142 т.1).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 13.12.2021 проведеного за участі ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_15 , з метою перевірки та уточнення відомостей нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_16 , що мало місце близько 21:00 год 10.12.2021 поруч з будинком АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 у ході слідчого експерименту вказував, що 10.12.2021 близько 21 години, він вживав алкогольні напої разом зі знайомим за адресою: АДРЕСА_1 . На ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_17 , у нього – ОСОБА_3 виник умисел на завдання останньому тілесних ушкоджень. Він взяв з собою металеву запальничку у вигляді кастету та поклав до правої кишені куртки, попросив ОСОБА_18 піти з ним. Прийшовши за місцем мешкання ОСОБА_19 , він з вулиці покликав останнього та коли ОСОБА_20 вийшов на вулицю за огорожу, він витягнув з правої кишені руку на якій вже був одягнутий кастет та наніс ним один удар в область лобної частини ОСОБА_21 , від чого той впав на землю, намагався піднятися, перекотився та ліг обличчям до землі, а він – ОСОБА_22 підійшовши до потерпілого, кастетом, що був одягнутий на кулак правої руки, наніс йому ще два удари в область голови зліва (а.с. 127-128 т.1). Хід вказаного слідчого експерименту зафіксовано на відеозапис, що був відтворений у судовому засіданні. Після перегляду відеозапису, обвинувачений вказав, що після першого удару, нанесеного кастетом, він наносив послідуючі удари потерпілому також кастетом.

З протоколу слідчого експерименту від 23.12.2021 проведеного за участі свідка ОСОБА_11 , з метою перевірки та уточнення відомостей нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , слідує, що свідок ОСОБА_23 у ході слідчого експерименту зазначав, що 10.12.2021 вечеряв за місцем мешкання ОСОБА_3 , останній вказав, що його співмешканку ОСОБА_24 ображає чоловік на ім`я ОСОБА_25 та попросив піти з ним, щоб поговорити по цьому факту з ОСОБА_25 , при цьому ОСОБА_22 взяв з собою предмет схожий на кастет, з метою самооборони. Він - ОСОБА_26 стояв поруч з бетонною опорою, близько в 4 метрах від воріт, а ОСОБА_22 почав кликати ОСОБА_25 . Свідок показав, що коли ОСОБА_25 вийшов, між ним та ОСОБА_13 була словесна сварка, в ході якої ОСОБА_25 нібито замахнувся на ОСОБА_13 , а ОСОБА_22 наніс один удар правою рукою в область голови зверху ОСОБА_25 , куди саме свідок не бачив, оскільки на дворі було темно. Після чого ОСОБА_25 впав на землю, ударившись при цьому об металеву хвіртку, а ОСОБА_26 побіг з місця події, через декілька хвилин його наздогнав ОСОБА_22 (а.с. 138-140 т.1).

З протоколу слідчого експерименту від 29.12.2021 проведеного за участі потерпілого ОСОБА_8 та його представника адвоката ОСОБА_6 , з метою перевірки і уточнення відомостей нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, слідує, що в ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_8 вказував, що 10.12.2021 перебуваючи вдома з родиною, він почув шум надворі, пішов подивитися хто прийшов. Підійшовши до хвіртки, він побачив поруч з воротами ОСОБА_3 , запитав у нього що він хоче, на що ОСОБА_22 відповів «Скільки моя жінка з дітьми може боятися вийти з будинку» та в цей час він – ОСОБА_9 відчув один удар в область лобної частини голови зі значною силою, від чого впав на землю, поруч з горіхом обличчям донизу, після чого йому було нанесено не менше чотирьох ударів в область голови ззаду та спереду. Чим наносилися удари, ногами чи руками, останньому не було відомо, в подальшому ще послідували удари по тулубу зліва та справа по спині і по животу. Хід слідчого експерименту зафіксовано на відеозаписі, що був досліджений судом у судовому засіданні (а.с. 143-144 т.1)

Відповідно до висновку експерта № 5 від 27.01.2022, у ОСОБА_8 виявленими та об`єктивно підтвердженими є тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: уламковий перелом лобної кістки з переходом на обидві скроневі кістки, основу черепа та ліву тім`яну кістку; перелом медіальної стінки правої орбіти; забій головного мозку легкого ступеню; травматичний субарахноїдальний крововилив лобних часток; пневмоцефалія; забійна рана голови у лобній області праворуч; параорбітальні гематоми; синці підборіддя; які виникли від чисельних ударних дій зі значною силою тупого твердого предмета (предметів), який (які) мав (мали) обмежену контактуючу поверхню та жорстку конструкцію у різні області голови. Тілесні ушкодження, що входять до комплексу відкритої черепно-мозкової травми (сукупність тілесних ушкоджень на голові) за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, за ознакою, що небезпечні для життя, оцінюються у сукупності та розділенню ступеню тяжкості кожне окремо не підлягають. Враховуючи характер, локалізацію та особливості тілесних ушкоджень, експерт вважав, що ОСОБА_8 було нанесено не менше чотирьох травматичних дій зі значною силою у різні анатомічні області голови. Взаємне розташування потерпілого по відношенню до нападника під час спричинення тілесних ушкоджень могло бути самим різноманітним і в процесі їх заподіяння могло змінюватися. Термін спричинення тілесних ушкоджень може відповідати даті 10.12.2021, що підтверджується даними медичних документів наданих на його ім`я (а.с. 162-168 т.1).

Відповідно до висновку експерта № 5/6 додаткового від 27.01.2022, при порівняльних даних, отриманих при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 , з даними отриманими з протоколу проведення слідчого експерименту та перегляді відеозапису проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3 , не виключена вірогідність заподіяння тілесних ушкоджень при механізмі та способі як було продемонстровано ним в ході проведення слідчого експерименту. При порівнянні даних отриманих при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 з даними отриманими з протоколу проведення слідчого експерименту та перегляді відеозапису проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 виявлено, що свідок вказував та демонстрував в ході слідчого експерименту, що ОСОБА_3 наніс один удар в область голови потерпілого зверху, але не вказав точну анатомічну локалізацію, після чого той впав на землю та вдарився об металеву хвіртку. Співвставляючи дані про механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, отриманих при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 з даними про які вказував свідок, експерт прийшов до висновку, що свідок не в повному обсязі висвітлює спричинення всього комплексу тілесних ушкоджень в область голови, однак механізм та спосіб на які він вказує, не суперечать судово-медичним даним, при яких могли бути спричинені тілесні ушкодження потерпілому. При порівняння даних отриманих при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 з даними отриманими з протоколу слідчого експерименту з потерпілим, не виключена вірогідність заподіяння тілесних ушкоджень при механізмі та способі як було продемонстровано ним в ході слідчого експерименту (а.с. 166-170 т.1).

В ході огляду домоволодіння АДРЕСА_1 , зафіксованого протоколом огляду від 11.12.2021 та відеозаписом до нього, проведеного за участі обвинуваченого, останній показав де залишив предмет схожий на кастет, а саме під пральною машиною, на огородженій території домоволодіння, де знаходилася худоба. Виявлений предмет, що мав напис «ZHENG Qi» у вигляді кастету, є предметом, що рухається вперед-назад, з однієї сторони має трубу та отвори для пальців. Вказаний предмет було опечатано до спец пакету. В ході вказаного огляду ОСОБА_3 добровільно надав одяг, в якому знаходився під час нанесення тілесних ушкоджень, а саме: штани спортивні з двома боковими карманами, кофту теплу сіру «Biree», кофту спортивну з візерунком лева, що опечатано та вилучено (а.с. 99-107 т.1). Постановою слідчого від 14.01.2022 та від 26.01.2022 відповідно, вищевказані кастет та речі ОСОБА_3 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до камери схову ВП № 8 КРУП (а.с. 108-111 т.1).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/344-ХЗ від 06.01.2022, предмет схожий на кастет, вилучений 11.12.2021 в ході проведення огляду місця події на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 , є холодною зброєю ударно-дробильної дії, а саме кастетом, виготовленим промисловим способом (а.с. 135-137 т.2).

Відповідно до висновку експерта № 17 від 21.01.2022, на кофті сірого кольору (об № 5, 13) встановлена наявність крові, в об № 1-4, 6-12, 14-20 наявність крові не встановлена; при встановлені видової належності крові в об № 5, 13 виявлений білок крові людини; при серологічному досліджені крові об № 5, 13 виявлений антиген А, що не виключає можливості утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_8 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи. На кофті чорного кольору (об № 21-37) та штанах спортивних (об № 38-49) наявність крові не встановлена, у зв`язку з чим відповісти на питання щодо належності крові не надалося можливим (а.с. 154-160 т.1).

Оцінивши сукупність вказаних належних та допустимих доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, надавши оцінку як кожному доказу окремо, так в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в заподіянні потерпілому ОСОБА_8 умисних тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя потерпілого в момент їх заподіяння, як і вина ОСОБА_3 у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, доведена поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості кожного із вчинених кримінальних правопорушень. Так, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 263 КК України відноситься до нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім цього, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини кримінального правопорушення, зокрема те, що подіям завдання обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 передувала протиправна поведінка ОСОБА_8 відносно ОСОБА_10 , яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , що в ході судового засідання підтверджував свідок ОСОБА_11 та підтверджено копією вироку Апостольського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 у справі № 171/2889/21, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 125 КУпАП за фактом заподіяння ОСОБА_10 легких тілесних ушкоджень 01.11.2021 (а.с. 197-200 т.2).

Наявність вказаного вироку суду безумовно не виправдовує обвинуваченого ОСОБА_3 , не знижує ступінь його відповідальності, але підлягає врахуванню судом, в тому числі при визначенні ступеня вини обвинуваченого, що впливає на призначення йому покарання.

Приймає до уваги суд й те, що ОСОБА_3 знаючи про те, що за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 компетентними органами здійснюються відповідні процесуальні дії, в порядку визначеному законом, все ж прийняв рішення про врегулювання конфлікту в позапроцесуальний, протиправний спосіб, шляхом завдання тілесних ушкоджень потерпілому, що завдало останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Оцінюючи обставини кримінального правопорушення за ч.1 ст. 121 КК України, суд приймає до уваги силу, тяжкість, кількість нанесених ударів, їх локалізацію, а саме нанесення серії ударів у життєво важливий орган потерпілого – голову, що з урахуванням застосування при нанесенні ударів холодної зброї – кастету, очевидно призвело б до тяжких наслідків, що обвинувачений усвідомлював. Враховує суд і те, що нанісши один удар у життєво важливий орган потерпілого – голову, від якого потерпілий впав, ОСОБА_22 не припинив своїх протиправних дій, а продовжив наносити удари кастетом в область голови потерпілого, який лежав на землі та не чинив опору. Потерпілий, нанісши серію ударів кастетом в область голови потерпілого, усвідомлюючи, що вказаними діями заподіяно значних ушкоджень здоров`ю потерпілого, залишив місце події, не надав допомоги потерпілому, швидку не викликав.

При призначенні покарання, суд враховує й особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є чоловіком молодого віку (а.с. 117-118), має міцні соціальні зв`язки, родину, за місцем навчання характеризувався, а за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 45-51, 47-51), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 119), на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 124-125), офіційно не працевлаштований, але періодично працює по найму (а.с. 50 т.1), в пред`явленому обвинуваченні вину визнав, висловлював жаль з приводу вчинено та критично оцінював вчинене, вжив заходів для відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с. 89 т.1, 26-27 т.2), вказував на те, що факт заподіяння моральної шкоди потерпілому усвідомлює, однак її розмір визначити не має можливості, здійснюватиме відшкодування в розмірі визначеному судом.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, оскільки він визнав свою вину у вчиненому, висловлював жаль з приводу вчинених злочинів, критично оцінював свою поведінку, зазначав, що зробив для себе відповідні висновки в майбутньому подібного не вчиняти, відшкодував завдану матеріальну шкоду, заявив про готовність відшкодовувати моральну шкоду в розмірі визначеному судом. Вказана пом`якшуюча обставина була встановлена органами досудового розслідування та знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3   судом не встановлено. У висунутому ОСОБА_3 обвинуваченні обтяжуючі покарання обставини відсутні.

Доводи представника потерпілого про визнання обтяжуючою обставиною вчинення злочину з помсти (а.с. 226 т.2), суд до уваги не приймає, оскільки згідно ч.3 ст. 67 КК України, при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Крім цього, в силу ст. 337 КПК України суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, а вчинення злочину з мотиву помсти не ставилося у вину обвинуваченому.

Беручи до уваги зазначене вище, думку представника потерпілого щодо призначення покарання, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких є нетяжким, а інше тяжким, наслідком якого є заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, обставини вказаного правопорушення, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, часткове відшкодування обвинуваченим завданої шкоди, а саме відшкодування матеріальних витрат потерпілого, визнання обвинуваченим вини у вчиненому, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційне не працевлаштований, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, що в силу ч.1 ст. 72 КК України відповідає 1 року позбавлення волі, та в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Більш м`які покарання з числа передбачених санкцією ч. 2 ст. 263 КК України, суд не вважає за можливе застосувати, оскільки вони не відповідають особі обвинуваченого, який є офіційно не працевлаштованим, обставинам і тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, враховуючи наявність реальної сукупності кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, суд вважає за необхідне при визначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень застосувати принцип часткового складення покарань, та остаточно призначити обвинуваченому до відбування покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі. Саме таке покарання, на переконання суду відповідатиме тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх обставинам, особі обвинуваченого та враховуватиме принцип індивідуалізації покарання.

Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

Керуючись ст. 75 КК України, суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. При прийнятті вказаного рішення, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, їх обставини та наслідки, зокрема наявність реальної сукупності кримінальних правопорушень, те, що обвинувачений розпочавши триваюче кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 263 КК України, мав можливість припинити його, однак кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 263 КК України не припинив, натомість використав кастет як знаряддя іншого вже тяжкого кримінального правопорушення, посягнув на здоров`я потерпілого, наніс останньому ряд ударів з застосуванням кастету у життєво важливий орган - голову, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. При цьому обвинувачений, заявляючи про визнання своєї вини, протягом достатнього часу перебування справи на стадії судового провадження, не вжив найменших заходів для хоча б частково відшкодування моральної шкоди завданої потерпілому ушкодженням його здоров`я, що свідчило б про дійсне, щире бажання залагодити провину, виправити в міру можливого, зумовлену кримінальними правопорушеннями ситуації. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого не є можливим без реального відбування покарання.

Представником потерпілого ОСОБА_8 – адвокатом ОСОБА_6 , подано позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 15921,91 грн, а також моральну шкоду в розмірі 300000 грн, що завдані кримінальним правопорушенням. В позові, представник просив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 10000 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу (а.с. 27-30 т.1), яку в подальшому збільшив до 62205,90 грн (а.с. 203-204 т.1).

В обґрунтування позову вказано, що своїми протиправними діями, ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 15921,91 грн, що є витратами потерпілого та його родини на придбання ліків, понесення витрат на лікування у стаціонарі. Крім цього, у зв`язку з отриманими травмами в область голови, потерпілий постійно перебуває в негативному психологічному стані, викликаному внутрішньою напруженістю, втратою нормального сну. У потерпілого порушився нормальний сон, постійно турбують головні болі, що впливає на його психоемоційний стан, він потребує продовження амбулаторного лікування, зміна сталого життєвого укладу приводить до морального дискомфорту і пригніченості, впиває на його стосунки і нормальні життєві зв`язки з оточуючими. Він позбавлений можливості реалізувати раніше поставлені перед собою цілі, негативні наслідки для потерпілого носять довготривалий характер та є суттєвими для нього. Вказував, що осягнути глибину моральних страждань неможливо, але враховуючи тяжкість заподіяних ушкоджень, те, що їх наслідки будуть впливати на його психоемоційний та фізичний стан протягом всього життя, оцінив моральну шкоду в розмірі 300000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 позов визнав частково, а саме визнав вимоги щодо стягнення матеріальних збитків у розмірі 15921,91 грн., які повністю відшкодував, перерахувавши кошти потерпілому засобами АТ «Укрпошта» (а.с. 26-27 т.2). Щодо відшкодування моральної шкоди, вказував про визнання факту заподіяння моральної шкоди потерпілому, необхідності її відшкодування, але визначитися з розміром моральної шкоди не міг, моральну шкоду в розмірі 300000 грн не визнав, вказуючи, що здійснюватиме відшкодування моральної шкоди в розмірі визначеному судом.

Оскільки розмір матеріальної шкоди, відшкодовано обвинуваченим на користь потерпілого (а.с. 26-27 т.2), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цивільного позову в частині матеріальних збитків, у зв`язку з їх добровільним відшкодуванням. Той факт, що потерпілий перебуваючи за кордоном України не отримує вказані кошти, не спростовує факту їх внесення обвинуваченим на відділення Укрпошти для виплати потерпілому, а відповідно свідчить про виконання обов`язку їх відшкодування обвинуваченим. Обвинувачений та його захисник вказували, що вказані кошти обвинуваченому не поверталися. Доказів протилежного суду не надано.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_8 моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Той факт, що потерпілому ОСОБА_8 внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 завдано суттєвої шкоди здоров`ю, підтверджено матеріалами кримінального провадження. У зв`язку з отриманими травмами, зокрема переломами кісток черепа, потерпілий безумовно відчував сильний біль, незручності, нервові переживання і стрес. Внаслідок неправомірної поведінки обвинуваченого, потерпілий зазнав тяжких тілесних ушкоджень, змушений був проходити тривале лікування, звертався на консультацію до невролога (а.с. 34 т.1), потребував подальшого обстеження (а.с. 35 т.1).

Наслідком протиправної поведінки обвинуваченого стало те, що звичний для потерпілого спосіб та ритм життя було порушено. Внаслідок отриманих травм потерпілий, був змушений тривалий час перебувати на лікуванні, що порушило звичний для нього спосіб життя, життєві плани, змусило вживати додаткових зусиль для налагодження свого життя, відновлювати здоров`я, проходячи неприємні та болісні процедури, витрачаючи власні кошти на придбання ліків.

Враховуючи доведення факту моральних страждань потерпілого внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , враховуючи обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, наслідки його протиправний дій, а саме завдання потерпілому фізичного болю, муки, душевних страждань внаслідок суттєвого ушкодження його здоров`я, порушення звичного для нього способу життя та необхідності вживати додаткових заходів для його налагодження, відновлення здоров`я, оцінюючи глибину моральних страждань потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення позову та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 200000 грн, що на переконання суду відповідатиме принципам розумності та справедливості, не призведе до безпідставного збагачення.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Також з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертиз.

Керуючись положеннями ст. 121, 124-126 КПК України, суд вважає за необхідне частково відшкодувати потерпілому, за рахунок обвинуваченого, витрати на правничу допомогу та витрати пов`язані з прибуттям до суду представника потерпілого, оскільки заявлені до відшкодування витрати (а.с. 204-206 т.2), документально підтверджені перед судом лише частково. Так, суд погоджується з витратами на правову допомогу в розмірі 2600 грн та 6500 грн за п. 1-2 розрахунку. Однак, суд звертає уваги на те, що з заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у вигляді участі представника в судових засіданнях в Апостолівському районному суді Дніпропетровської області підтвердженими матеріалами справи є лише витрати на правову допомогу у двох судових засідання 07.02.2022 та 15.02.2023, у зв`язку з чим виходячи з розрахунку представника (а.с. 204 т.2), підлягають відшкодуванню 1300 грн + 1340 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, то підтвердженими є участь представника у дев`яти судових засіданнях (не підтверджена участь у судових засіданнях 26.06.2023, 16.08.2023, 20.09.2023 та 29.11.2023), відповідно відшкодуванню підлягає сума витрат 24440 грн. (7х2680 + 2х2840). Відповідно загальна сума обґрунтованих та доведених перед судом витрат потерпілого на професійну правничу допомогу складає 36180 грн (2600 ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Крім цього, суд вважає частково обґрунтованими витрати пов`язані з прибуттям до суду представника потерпілого. Такими, що підлягають відшкодуванню суд вважає витрати представника на придбання пального на суму 998 грн від 26.02.2024 (а.с. 205 т.2), на суму 489 грн від 22.01.2024, на суму 1000,03 грн від 06.11.2023 та на суму 674,85 грн від 07.06.2023 (а.с. 206 т.2). Тобто загальна сума таких витрат склала 3161,88 грн.

Чек на пальне на суму 674,85 грн від 30.05.2023, чек на суму 999,70 грн від 20.03.2024, чек на суму 674,90 грн від 30.05.2023 (а.с. 205 т.2), суд до уваги не приймає, оскільки у вказану дату судові засідання не призначалися. Чек на суму 980 грн від 14.02.2024 суд до уваги не приймає, оскільки представник потерпілого у вказану дату до судового засідання не прибув. Чек на суму 3020 грн є підтвердженням переведення коштів між рахунками представника та не свідчить про витрати пов`язані з наданням правової допомоги (а.с. 205 т.2). Чек на суму 999,80 грн від 17.07.2023 та чек на суму 854,85 грн від 19.09.2023 суд до уваги не приймає, оскільки у вказані дати судові засідання по даному кримінальному провадженню не призначалися.

В силу ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів по справі підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Як слідує з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.12.2021, ОСОБА_3 був затриманий 12:10 год 11.12.2021 (а.с. 112), а був звільнений з під варти в залі суду 07.02.2022 (а.с. 55-57 т.1), зі зміною запобіжного заходу на домашній арешт. Вказаний період попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню в строк покарання у виді позбавлення волі, відповідно ч.5 ст. 72 КК України.

Запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, застосований на підставі ухвали Апостолівського районного суду від 07.02.2022 (а.с. 55-57 т.1), сплив. Клопотання про обрання запобіжного заходу до Криворізького районного суду не надходили, та відповідно судом не розглядалися.

Керуючись ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376, п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд, -  

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України та ч.2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі

-за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за ч.2 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, що в силу ч.1 ст. 72 КК України відповідає 1 (одному) року позбавлення волі, та покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк остаточного основного покарання у виді позбавлення волі період попереднього ув`язнення з 11.12.2021 по 07.02.2022.

Стягнути з ОСОБА_3 , судові витрати на користь держави за залучення експерта для проведення експертиз: № СЕ-19/104-22/344-ХЗ від 06.01.2022, в розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок (а.п. 134).

Речові докази:

- змив крові, що належить потерпілому ОСОБА_8 , на марлевому тампоні в паперовому експертному пакеті НПУ, після проведення судово-імунологічної експертизи, що переданий на зберігання до камери схову ВП № 8 КРУП (а.с. 97-98 т.1), після набрання вироком законної сили – знищити;

- зразок крові потерпілого ОСОБА_8 в паперовому конверті після проведення судово-імунологічної експертизи, переданий на зберігання до камер схову ВП № 8 КРУП (а.с. 141-142 т.1) – знищити;

- кастет, що є холодною зброєю ударно-дробильної дії, переданий на зберігання до камери схову ВП № 8 КРУП (а.с. 108-109), після набрання вироком законної сили – знищити;

- кофту чоловічу сірого кольору з нашаруваннями бруду, кофту чоловічу чорного кольору, штани спортивні чорного кольору зі слідами нашарування бруду, що належать ОСОБА_3 , поміщені до спецпакету № SUD 4028034, зберігається камері схову ВП № 8 КРУП (а.с. 109-111), після набрання вироком законної сили – повернути законному володільцю ОСОБА_3 ;

Цивільний позов ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 39341 (тридцять дев`ять тисяч триста сорок одна) гривень 88 копійок, у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з прибуттям представника потерпілого до суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого, потерпілому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Суддя                                                                     ОСОБА_1