ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8206/24 Справа № 202/20056/23 Суддя у 1-й інстанції - Михальченко А. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року                                                                м. Дніпро

       Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Барильської А.П.,

суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу адвоката Меркулової Тетяни Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

       У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_1  про зміну розміру аліментів.

       В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 . На підставі судового наказу від 03 квітня 2019 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 06 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

       З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дитини значно збільшився, стан її здоров`я погіршився, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Фактично стягнуті з відповідача аліменти не покривають і десятої частини усіх витрат, які вона несе щомісячно на утримання дитини, тому просила суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, а саме збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн., щомісяця, з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

       Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3 200 грн., але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Зобов`язано ОСОБА_2 відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Державній виконавчій службі всі виконавчі дії перенести в виконавчий лист за даним рішенням з наказу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/1700/19 від 03 квітня 2019 року. Раніше виданий наказ Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/1700/19 від 03 квітня 2019 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , яким стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 06 березня 2019 року і до повноліття дитини, повернути на адресу суду. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 240 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.

       Не погодившись з таким рішенням, адвокат Меркулова Т.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

       Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що захворювання та витрати на лікування позивачки жодним чином не можуть впливати на розмір аліментів. Надані позивачкою довідка МСЕК та пенсійне посвідчення підтверджують, що позивачка з листопада 2019 року не є інвалідом та не є пенсіонером по інвалідності. Вказувала, що відповідач та позивачка ще до народження дитини мали у власності нерухоме майно, кожний окремо. Те, що на момент видачі судового наказу не було враховано, що у відповідача є нерухоме майно, є хибним, оскільки право власності на свою квартиру він набув в 2009 році та позивачці про це було відомо. Зазначає, що фінансовий стан позивачки значно вищий за фінансовий стан відповідача. Звертає увагу, що позивачка після отримання судового наказу придбала транспортний засіб, що свідчить про те, що її матеріальне становище значно покращилось.

       14 серпня 2024 року адвокат Мудра І.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення. Вказує, що у позивачки з 2019 року виявлено ряд діагнозів, які потребують постійного лікування. У зв`язку з витратами на постійне лікування, фактично самостійним фінансовим утриманням дитини вона має не стійке матеріальне становище та вимушена була отримати декілька значних кредитів, що додатково вказує на погіршення не лише здоров`я позивачки, а й на значне фінансове навантаження. Зазначає, що в 2024 році мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн, а отже суд правильно визначився з розміром аліментів.

       Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

       Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення.

       Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

       Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

       Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає, з огляду на таке.

       Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

       Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

       Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою, що не заперечувалось сторонами.

       Наказом Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/1700/19 від 03 квітня 2019 року з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 06 березня 2019 року і до повноліття дитини.

        ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно – квартира у м. Дніпрі.

       Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_1 фактично вдвічі менший ніж мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (абз.3 ч.2 ст. 182 СК України).

       Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

       Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

       Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

       Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

       За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

       Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

       У частині 1 ст.192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

       Таким чином, збільшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

       Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

       Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

       Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

       Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

       Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

       У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

       Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

       Зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

       Таким чином, особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан її здоров`я чи дитини, або ж покращилося матеріальне становище, змінився сімейний стан (зменшилась кількість утриманців) чи стан здоров`я платника аліментів.

       При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

       Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачкою не надано доказів зміни матеріального стану відповідача в бік покращення та доказів для збільшення розміру аліментів. Як і не надано доказів погіршення матеріального стану позивачки.

       Наявні в матеріалах справи надані позивачкою докази на підтвердження погіршення стану здоров`я позивачки не можуть слугувати підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки їх датовано 2019 роком, оскільки саме в 2019 році у позивачки виявлено ряд діагнозів, по яким йде постійне лікування, а саме – хронічна хвороба нирок 2 ст.; паратонзилерний абсцес; хронічний риносинусит з порушенням носового дихання; дифузна кістозна мастопатія з 2019 року; соматоформна дистонія; мінімальна тристулкова та мітральна регургітація; мінімально аортальна недостатність; аденоміоз; хронічний пієлонефрит з 2021 року. Однак, зазначені докази не є підтвердженням погіршення матеріального стану позивачки.

       Крім того, як вбачається із матеріалів справи, довідка МСЕК від 25.10.2018 року позивачці за загальним захворюванням встановлена третя група інвалідності до 01.11.2019 року з черговим переоглядом 18.10.2019 року. Однак, відомостей про те, що позивачка з листопада 2019 року є інвалідом та є пенсіонером по інвалідності матеріали справи не містять, що свідчить про покращенням стану здоров`я позивачки.

       Крім того, як вбачається з листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській тпа Запорізькій областях Головного сервісного центру МВС за позивачкою ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб марки «Nissan Juke”, 2019 року випуску, дата реєстрації — 27 травня 2020 року, тобто після прийняття судом першої інстанції наказу про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітнього сина.

       Посилання суду першої інстанції на наявність у відповідача нерухомого майна, як підставу для збільшення розміру аліментів колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки право власності на квартиру відповідач набув в 2009 році, тобто до прийняття судом наказу про стягнення аліментів.

       Збільшення розміру витрат на утримання дитини з часу прийняття судового наказу про стягнення аліментів не є підставою для збільшення розміру стягнутих аліментів у розумінні ст. 192 СК України.

       Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

       Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу адвоката Меркулової Тетяни Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

       Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

       У задоволенні позову ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про зміну розміру аліментів відмовити.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

       Головуючий:                                                                А.П. Барильська

       Судді:                                                                        М.О. Макаров

                                                                               М.М. Пищида