Справа № 522/17216/14-к

Номер провадження:1-кп/521/74/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2024 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі колегії:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора – ОСОБА_5 ,

у присутності захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

при розгляді у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12014160000000256 від 20 березня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

На розгляді колегії Малиновського районного суду м. Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження.

На адресу суду надійшли клопотання ОСОБА_15 та ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , кожен окремо, підтримали свої клопотання, просили їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 не заперечували щодо задоволення вище зазначених клопотань.

Захисники обвинувачених, кожен окремо, підтримали клопотання своїх підзахисних, просили їх задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення вказаних клопотань.

Колегією суддів, роз`яснено обвинуваченим ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , кожному окремо, правові наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав та право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах. При цьому ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , повідомили, що їм зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та вони просять задовольнити їх клопотання в частинні обвинувачення відносно них про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Розглянувши клопотання та вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, прийшла до висновку, що клопотання обвинувачених про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_15 та ОСОБА_13 підлягає задоволенню.

В ході судового розгляду встановлено, що дії обвинуваченої ОСОБА_15 прокурором в обвинувальному акті кваліфіковано:

- за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах;

- за ч. 3 ст. 209 КК України, як вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненні організованою групою.

В ході судового розгляду встановлено, що дії обвинуваченої ОСОБА_13 прокурором в обвинувальному акті кваліфіковано:

- за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України за скоєння зазначеного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Санкцією ч. 3 ст. 209 КК України за скоєння зазначеного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Таким чином, відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України, є особливо тяжким злочином.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_15 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, перший епізод скоєно у кінці січня 2008 року, останній епізод 24.07.2008 року, ч. 3 ст. 209 КК України, перший епізод 25.12.2007 року, останній епізод 28.07.2008 року.

Отже, ґрунтуючись на цих положеннях закону та фактичних обставинах, викладених в обвинувальному акті, строк притягнення ОСОБА_15 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, мав сплинути через десять років з дня скоєння цього злочину, тобто вже наступного дня після 24.07.2018, а за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, мав сплинути через п`ятнадцять років з дня скоєння злочину, тобто наступного дня після 28.07.2023 року.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_13 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, перший епізод скоєно у березні 2008 року, останній епізод 24.07.2008 року.

Отже, ґрунтуючись на цих положеннях закону та фактичних обставинах, викладених в обвинувальному акті, строк притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, мав сплинути через десять років з дня скоєння цього злочину, тобто вже наступного дня після 24.07.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 49 КК України, на момент розгляду судом справи сплив строк давності притягнення обвинуваченої ОСОБА_15 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, на момент розгляду судом справи сплив строк давності притягнення обвинуваченої ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_15 та ОСОБА_13 від слідства або суду, вчинення ними в цей період інших злочинів. Таким чином будь якого порушення перебігу строків давності судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Отже, колегія суддів, вислухавши доводи обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_13 відповідно до заявлених клопотань, думку захисників, прокурорів, з урахуванням вищевикладеного, прийшла до висновку, що обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , необхідно звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження в частинні обвинувачення відносно них.

Заявлені цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_13 залишити без розгляду. При цьому за потерпілими зберігається право заявити позови у порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів, враховувала положення вимог ст. 124 КПК України, якою передбачено, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Стягнення процесуальних витрат, при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності, КПК України не передбачено. З урахуванням викладеного, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 369, 372,376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Клопотання обвинувачених  ОСОБА_15  та ОСОБА_13 про закриття в частинні обвинувачення відносно них, кримінального провадження №12014160000000256 від 20.03.2014 року у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження №12014160000000256 від 20.03.2014 року в частині обвинувачення відносно ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження №12014160000000256 від 20.03.2014 року в частині обвинувачення відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої за ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Заявлені по справі до ОСОБА_15 та ОСОБА_13 цивільні позови залишити без розгляду. При цьому за потерпілими зберігається право заявити позови у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи діб з моменту її проголошення.

Головуючий суддя Суддя Суддя

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3