Справа № 2-а-50/2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2007 р.                                                                                Менський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді   Білого В.М.

при секретарі          Галенок Н.М.

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена_ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Домницького виправного центру № 135 про визнання дій відповідача неправомірними,

 ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до адміністрації Домницького виправного центру № 135 про визнання дій відповідача неправомірними.

Свій позов мотивує тим, що за час відбування покарання в Домницькому виправному центрі № 135 на позивача накладались догани, як йому пояснювали згідно порядку накладення стягнень начальником відділення. Але по переведенню в МВК - 91, позивачу стало відомо, що догани накладались чомусь особисто начальником ДВЦ № 135. Позивач вважає, що не допускав ні одного повторного порушення, ні тяжких порушень, які являються злісними: вживання і зберігання заборонених предметів, ухилення від маршруту, створення конфліктних ситуацій. Тому стягнення на нього накладені неправомірно і видворення його в Менську виправну колонію є безпідставним. В зв"язку з цим позивач змушений звернутись до суду з позовом і просить суд визнати дії відповідача неправомірними.

В судове засідання позивач не з"явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Замура Л.П. в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та показала слідуюче. З Донецького СІЗО 24.01.1998 року ОСОБА_1 прибув для відбування покарання до МВК - 91 в Чернігівській області для подальшого відбування покарання, де зарекомендував себе з негативного боку. З часу прибуття до 2003 року мав 19 стягнень, які були накладені на нього за порушення режиму відбування покарання і були погашені за строком давності та зняті в установленому законом порядку, построково. Під впливом соціально-виховної роботи змінив свою поведінку і з 2003 року по 2004 рік мав 10 заохочень. Не виключено, що позивач змінив свою поведінку не тільки під впливом соціально-виховної роботи, а на його поведінку вплинуло те, що він відбув майже половину покарання, що при зразковій поведінці і сумлінному ставленню до праці, давало право адміністрації МВК-91 застосувати до нього статті 100, 101 КВК України, що і стало основною причиною зміни поведінки на краще. Відповідно до рішення регіональної комісії 12.07. 2005 року був переведений до сектору мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами при ДВЦ №135, де був працевлаштований на виробництві на різних ділянках. З моменту прибуття до ДВЦ № 135 поведінка різко погіршилась, позивач знову почав порушувати режим відбування, за що

2

мав стягнення накладені правами начальника установи та правами начальника відділення, які позивачем не оскаржувались та на момент переведення до Менської ВК - 91 не були погашені і не зняті у законному порядку. Крім цього, позивачем пропущений строк на оскарження накладених на нього стягнень, передбачений ст. 99 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову. Тому дії відповідача, які є предметом оскарження, є законними і тому просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Представник відповідача Ходіч О.О. позову не визнав та дав аналогічні покази.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи позивача, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до адміністрації Домницького виправного центру № 135 про визнання дій відповідача неправомірними слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 відповідно до рішення комісії від 12.07.2005 року був переведений до сектору мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами при ДВЦ № 135. Дослідивши матеріали особової справи, суд прийшов до висновку, що стягнення накладені на позивача правами начальника установи та правами начальника відділення є законними.

Згідно чинного законодавства відповідно до п. 85 ПВР та ст. 133 КВК України засудженого за погодженням з регіональним відділенням можуть повернути для подальшого відбування покарання до колонії за попереднім місцем відбування покарання, якщо засуджений протягом року вчинив три і більше будь-яких порушень, і раніше накладені стягнення не погашені і не зняті в установленому законом порядку.

Крім того, позивачем, пропущений строк оскарження стягнень, передбачений ст. 99 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 100, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до адміністрації Домницького виправного центру № 135 про визнання дій відповідача неправомірними -відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена після її проголошення до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк з моменту винесення постанови, та послідуючої подачі апеляційної скарги в 20 денний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.