УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2006 року м.Ужгород.
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Стана І.В., Демченка С.М., з участю прокурора - Сирохман Л.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 квітня 2006 року, яким засуджений
ОСОБА_1, уродженець м.Кірова, Росія, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружений, на утриманні малолітня дитина, українець, непрацюючий, судимий: 09.10.1996 року Ужгородським міським судом за ст. 140 ч.З КК України (1960р.), ст. 185 ч.З КК України на З роки позбавлення волі;
05.11.2004р. Ужгородським міськрайонним судом за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі, від якого він звільнений згідно ст. 75 КК України, за ст. 121 ч.І КК України на 5 (п"ять) років позбавлення волі; за.ст. 296ч.4 КК України на 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України постановлено звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) року не вчинить нового злочину.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 постановлено залишити без зміни -
підписку про невиїзд.
Як визнано судом, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп"яніння, 25 грудня 2005 року приблизно в 4 год. 30 хв знаходячись в біл"ярдному клубі "Буфало", розташованому на вул.Капушанській,35 в м.Ужгороді, умисно з хуліганських спонукань.
Справа: № 521/2006р.
Категорія: 11
Головуючий у першій інстанції: Ціцак О.В.
Доповідач: Дорчинець С.Г.
грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, зокрема насильством, а саме спричиненням тілесних ушкоджень небезпечних для життя та здоров"я.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку стосовно ОСОБА_1 з-за м"якості призначеного йому покарання, а саме безпідставного застосування вимог ст.75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання. Крім того вказує в доповненні, що всупереч вимогам ст.ЗЗЗ ч.І КПК України у вступній частині вироку суду не зазначено, що при розгляді даної кримінальної справи приймала участь захисник ОСОБА_2, неправильно вказав прізвище засудженого, а також його рік народження.
В порушення вимог ст.334 КПК України в мотивувальній частині неповно сформульовані обвинувачення засудженому, зокрема не вказаний спосіб вчинення злочинів, їх наслідки, а також не вказано кому та які причинені тілесні ушкодження.
Крім того суд в мотивувальній частині вироку вказав, "що органом досудового слідства дії ОСОБА_1 за ч.І ст. 121 КК України кваліфіковані вірно, за ознаками якого є умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я або значну стійку втрату працездатності."
В резолютивній частині вироку суд за ч.4 ст.29б КК України призначив покарання, яке не передбачене санкцією вказаної частини, а саме обмеження волі, в той час, коли санкція ст.296 ч.4 КК України передбачає покарання тільки у вигляді позбавлення волі від З до 7 років. Просить справу направити в Ужгородський міськрайонний суд на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді-про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція є підставна, обгрунтована, а тому підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема з постанови про попередній розгляд від 27.02.2006 року (а.с.187) суддя призначив до слухання кримінальну справу про обвинувачення за ст.ст. 121 ч. 1, 296 ч.4 КК України ОСОБА_1.
Вироком: Ужгородського міськрайонного суду від 14.04.2006 року засуджено ОСОБА_1, тобто зовсім іншу особу, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно вимог ст.ЗЗЗ КПК України у вступній частині вироку зазначається прізвище, ім"я і по батькові підсудного, рік, місяць і день його народження. Ці вимоги закону, зокрема ст.ЗЗЗ КПК України судом також не виконані, оскільки суд зазначив, що підсудний ОСОБА_1 народився 03.01.2980 року, тобто засуджено особу, яка ще не народилась.
Мотивувальна частина вироку також не відповідає вимогам ст.334 КПК України.
Так мотивувальна частина вироку (обвинувального) повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Ці вимоги закону судом не виконані. Обвинувачення, яке суд.визнав доведеним, викладено нечітко. Зокрема судом не вказано яким способом причинені тілесні ушкодження, кому, чим та які саме по тяжкості спричиненні тілесні ушкодження, а також які наступили наслідки від злочину.
Крім того суд в мотивувальній частині обвинувального вироку визнав, що дії ОСОБА_1 за ч.І ст. 121 КК України кваліфіковані вірно. Але вказав, що кваліфікуючими ознаками ч.І ст. 121 КК України є умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,
Апеляційний суд відмічає також, що судом в резолютивній частині вироку неправильно призначено покарання ОСОБА_1 за ч.4 ст.296 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, яке санкцією ч.4 ст.296 КК України не передбачене взагалі
Крім того цивільний позов в інтересах ОКЛ м.Ужгорода судом не вирішений взагалі, хоча згідно ст.ст.28, 324, 328 КПК України такий підлягає вирішенню.
Таким чином вирок суду першої інстанції постановлений з грубим порушенням вимог закону, а тому згідно ст.367 КПК України підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи необхідно усунути всі вказані порушення кримінально-процесуального закону, встановити можливості розгляду справи за правилами ст.299 КПК України, а також навести обставини можливості чи неможливості призначення покарання згідно вимог ст.ст.75, 76 КК України, тобто підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням чи неможливості такого.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2006 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий - Дорчинець С.Г. Судді - Стан І.В, Демченко С.М.
ВІРНО:
Суддя апеляційного суду Закарпатської області
Дорчинець С.Г.