Справа № 2а-14/07

Кіровський   районний суд м Кіровограда

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року                                                         Кіровський районний суд М.Кіровограда       в        складі:

головуючої судді- Кабанової В.В.

при секретарі - Тимців О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адмністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Кіровоградської міської ради про зобов"язання Кіровоградської Міської ради надати дозвіл на будівництво без дозволу співвласника та зустрічного адміністративного позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради. ОСОБА_1 про визнання незаконним факту бездіяльності виконкому по вирішенню заяви.-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Кіровоградської міської ради про зобов"язання Кіровоградської Міської ради надати дозвіл на будівництво без дозволу співвласника, в обгрунтування якого зазначила, що вона є співвласником частини житлового будинку АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 15.05.2002 року, мені належить 23/50 частини будинку з надвірними будівлям. В придбаному нею домоволодінні окрім колонки у дворі та вбиральні на вулиці нічого не було, в будинку не було води. Вона самовільно розпочала будівництво прибудови до моєї частини домоволодіння, в якій розташувала санвузол та зайнялась проведенням води, опалення та газу в будинок.

Постановою № 859 від 15 грудня 2005 року інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю з мене було стягнуто 85 грн. штрафу, який мною був сплачений. Згідно відповіді Кіровоградського міського управління земельних ресурсів від 17.01.2006 року № 136 на заяву відповідача ОСОБА_2 з моєї сторони житлової добудови та веранди на загальній ділянці порушень земельного законодавства не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток у праві спільної часткової власності.

Згідно заяви станом на 30 серпня 2005 року ОКП «Кіровоградським 0БТІ» був виготовлений новий технічний паспорт та Довідка про належність. Позивачка неодноразово зверталась до співвласниці за згодою на будівництво, яке я розпочала зі сторони своєї частини будинку. Відповідачка не надає мені згоди на будівництво, чий порушує моє право власності і я не маю змоги узаконити дану добудову, що змушує мене звернутися до суду за захистом своїх прав.

Тому звернулась до суду з адміністративним позовом, яким просить винести рішення, та зобов'язати Кіровоградську міську раду надати дозвіл на будівництво за адресою АДРЕСА_1 без погодження з відповідачкою.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засідання позов не визнав Відповідно до ч.І ст. 17 КАСУ я не можу бути відповідачем за позовом ОСОБА_1, тому що в порядку адміністративного судочинства спори громадян між собою не підлягають розгляду.

Та відповідачка виступити в процесі лише як 3 особа без самостійних вимог. Позивачем нечітко сформульовані позовні вимоги і надається посилання на не обумовлену нормами закону відповідь міського управління земельних ресурсів (лист № 136 від 17.01.2006). Згідно ст. 1 Закону "Про державний контроль за використанням і охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй у встановленому порядку земельної ділянки чи намір використати її до встановлення меж у натурі.

Крім того, дії позивачем не підпадають під умови.передбачені ст.. 88 Земельного кодексу України і тому підстав для узаконення самовільної добудови немає. Це передбачено і п. 21 Постанова Пленуму Верховне Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування Земельної законодавства при розгляді цивільних спорів" Крім того, позивачка не вказує в заяві, що земельні правовідносини сторін уже врегульовані рішенням Кіровського райсуду від 25.06.1991 року, а нове рішення суду від 16.05.2006 року між сторонами і з тих же підстав оскаржене мною в апеляційному порядку.

Просить закрити провадження по справі в зв'язку з його непідвідомчістю адміністративному суду.

12 вересня 2006 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що 1 грудня 2005г. звернулась до міськвиконкому з заявою (вх. МВК 6183), в якому зазначила, що співвласниця ОСОБА_1 без відповідного дозволу, та погодження збудувала на загальним подвір»ї, який перебуває в спільній сумісній власності житлову прибудову. В зв»язку з цим прохала виконком прийняти міри правового впливу та зоьбов»язати відповідачку ОСОБА_1 своїми силами та за свій рахунок знести прибудову, та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та в»їздом до заяви додавався пакет документів. Резолюцію зампреда визначила інспекцію держархконтроль та управління та управлінню

земельних ресурсів вирішити питання.

Інспекція держархконтроль повідомила, що ОСОБА_1 за самовольне будівництво накладено адмін штраф в розмірі (постанова № 859 від 15.12.05г.)

Управління земельних ресурсів тільки після другого звернення заявою від 27.12.05г. повідомило, земля під будівництво прибудови и веранди ОСОБА_1 не відводилась, в той же час, в її діях не вбачається яких не будь порушень земельного законодавства (лист за звих. № 136 от 17.01.06)

Таким чином міськвиконком не розглянув мою заяву, та не зробив правову оцінку протиправним діям громадянки ОСОБА_1, а відповідно не вчинив ніяких дій, направлених на усунення перешкод в користуванні та розпорядженні сумісно земельною ділянкою та в»їдом на подвір»я, які на сьогодні перейшли в одноособове користування співвласниці будинку.

Літом 2005року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з пропозицією надати до виконкому погодження на узаконювання самовільних прибудов, позивачка по зустрічній позовній заяві відмовила.

Просить визнати незаконним факт бездіяльності відповідача виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, зобов»язати його розглянути та прийняти відповідне рішення.

Представник міської ради надав до суду клопотання про можливість розгляду справи за їх відсутності. оскільки відповідно до ч.4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав, відповідач по справі, а саме ОСОБА_2 вважає, що його права порушуються, але зворотне встановлено рішенням суду яке набрало законної сили, на підставі ст. 27.31 ЦПК України.

Судом встановленні наступні факти, та відповідні їм правовідносини: Позивачка в судовому засіданні пояснила наступне, що 15 травня 2002 року не разом з відповідачко було підписано договір купівлі-продажу, але відповідачка не повідомила її про те, що подвір»я перебуває в спільному користуванні.

Співвласниця наполягає на тому, що лишилася проїзду по подвір'ю, але хто і коли забороняв їй користуватися ним. Співвласниця з моєї сторони будинку подвір'ям сама ніколи не користується, їй не зручно, треба обходити весь будинок.

По-перше: над воротами у двір висить кабель електрозв'язку дуже низько, а поряд проходять газова труба, зразу за воротами висить електричний ліхтар, далі від стіни будинку до гаражу через двір проходить електричний кабель для його освітлення, і нарешті через увесь двір, від будинку до гаражу натягнуто дроти у вигляді арки, по якій розплівся виноградник. Зразу за прибудовою знаходиться газова труба, зливна яма, росли 2 фруктові дерева і теж проходить електричний кабель для освітлення сараю та туалету. Хочу зазначити що все це робилося не мною і не при мені, а рідним братом моєї співвласниці ще років 20 тому. Я ж в такому стані це все купила і з тих пір нічого не переробляла. Ми зводили добудову, завозили балки, дошки, шифер, цеглу неодноразово завозили і вивозили меблі. Хоч один раз ОСОБА_2 бачила вантажівку у дворі? Машини під'їжджали тільки до двору! Що ж ми це все носили у руках. Жоден водій вантажівки не заїжджав у двір і не взяв на себе такої відповідальності, щоб не спричинити аварійної ситуації. Не говорячи вже про пожежну машину. Вона просто не заїде у двір, бо там все пошкодить. А що стосується швидкої допомоги, то вона приїжджає до їхньої хвіртки. І аж ніяк не заїжджає у двір під мої вікна. І взагалі, коли це швидка заїжджала у двір? З цього можна зробити висновок, що проїзду по двору у його глибину немає вантажним машинам. Виникає питання коли і чому співвласниця збирається їздити по подвір'ю якій до речі 90 років.

Що стосується «возведенной мной изгороди», то цей кусок сітки рабиці було встановлено, на її ж прохання, щоб мій собака їм не заважала, не ходила по їхньому городі. Шматочок землі розміром 19 кв.м., який знаходиться на спільному подвір'ї, я вже більше року не займаю. Я садила там зелень, квіти зараз там росте бур'ян у рівні з сараєм, занедбаний далі нікуди. Якщо двір спільний, той і догляд за ним повинен бути спільним. А що вони за 4,5 роки на спільному подвір'ї роблять? Прибирають чи упорядковують, чи взимку відкидають сніг, чи допомагають в ремонті, чи запропонували хоч одну гривню на нове замощення, або на заміну воріт чи огорожі. Звернувшись до міськвиконкому у 323 кабінет, де одна з працівниць мені на аркуші сама написала, які мені потрібно мати документи, щоб віддати їх на адмінкомісію у четвер у 427 кабінет (документи приймають що четверга), і зауважила, що цю родину вже знають у міськвиконкомі, там завжди хтось за щось судиться. 1 ще сказала, що мені потрібно взяти згоді від сусідів і співвласників. Була на 100 відсотків впевнена, що вони дадуть мені цю згоду без проблем. Ми ж були у дуже хороших стосунках, та й гадки не мала, яку вони готують мені пастку. Коли ми купували частину будинку, ми й гадки не мали, що нам потрібно буде брати згоду від співвласників, нас задовольнило те, що з нашої сторони є місце, і ми зможемо прибудувати згодом собі необхідне. Я ж не знала, що двір спільний, тим більше, що у них була і є своя хвіртка, якою вони завжди користуються.

Добудова виросла не за одну ніч, а будувалась три роки. Закладений фундамент стояв більше пів року, вони що. не бачили його розмірів, чи, коли зводились стіни - їм же нічого не заважало - вони не казали: «Не будуйте, бо ми згоди не дамо». Якщо ж вони такі «добропорядочные»,то чому ж. як вовки, мовчали - вичікували здобич і, діждавшись завершення будови, майже одразу почали писати скарги і судитися.

Добудова - санвузол і веранда зі сходами - є необхідною для мого нормального існування і вони мені конче потрібні. Туди проведено воду, опалення, світло. На це затрачено великі кошти. Все узгоджено за законом, на все стоять лічильники. Ми вже більше року платимо за користування певним службам. Всі копії документів знаходяться і попередніх судах. Маючи рішення двох судів від 2/11-2006 p., ми у грудні 2006 року почали робити

внутрішні роботи у добудові, на що витратили більше 3-х тис. грн. (с документи).

Виходячи з вищесказаного мною, вважаю свою добудову життєво необхідною і дуже прошу суд винести рішення, за допомогою якого я. врешті, змогла б її узаконити.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що з урахуванням сукупності всіх обставин по справі, після пояснення позивачем по первісному позову, та заперчинь відповідача стосовно поданого позову, а також юридичної оцінки предмету позову, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

За загальним правилом наслідків самовільного будівництва, встановленого новим ЦК України, самовільно збудована будівля підлягає зносу особо.яка вчинила будівництво, або за його рахунок.

Виходячи з цього вважаю, що пряма відповідь на позовні вимоги міститься в ч.2ст.376 ЦК України.

Відповідно позовні вимоги про примус виконкому міськради надати дозвіл на будівництво, яке 2 роки тому завершено, та необхідно вважати на узаконені добудов з метою подальшого визнання в судовому порядку права власності на них, не може бути задоволено з наступних підстав:

-по-перше, будівництво проводилось в одноособовому порядку, без відводу землі для цих цілій (п.іст.376 ЦК) на земельній дільниці, яка перебуває в загальному користуванні сторін (ст. 88 и 89 ЗК). що знайшло підтвердження в листах № 136 від 1 7.01.06 та № 3.000 від 19.09.06;

-по-друге в супереч вимогам п.3 ст.357 ЦК добудова проводилась на земельній дільниці, яка перебуває у спільній сумісній власності без погодження співвласниці, без врахування її рівного права на користування та розпорядженням подвір»ям. В наслідок протиправної поведінки позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2 фактично виключена з числа землекористувачів, оскільки, прохід та неподільне подвір»я перейшло в одноособове користування

-по-третє, подвір»є необхідне для обслуговування будинку, господарських будівель, городів та слугує як господарчий проїзд, а не для будівництва тим паче не для завдання шкоди іншим співвласникам будинку

- в-третьих, как известно, дворовая территория предназначена для обслуживания дома, хозпостроек. огородов и служит как хозяйственный проезд, но не для строительства, и уж тем более, в ущерб интересам других совладельцев дома.

По суті позовних вимог до міськвиконкому викладених в зустрічній позовній заяві від12.09.06 року.

Відповідачка звернулась до суду з зустрічним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що 1 грудня 2005г. звернулась до міськвиконкому з заявою (вх. МВК 6183), в якому зазначила, що співвласниця ОСОБА_1 без відповідного дозволу, та погодження збудувала на загальному подвір»ї, який перебуває в спільній сумісній власності житлову прибудову. В зв»язку з цим прохала виконком прийняти міри правового впливу та зоьбов»язати відповідачку ОСОБА_1 своїми силами та за свій рахунок знести прибудову, та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та в»їздом до заяви додавався пакет документів. Резолюцію зампреда визначила інспекцію держархконтроль та управління та управлінню земельних ресурсів вирішити питання.

Інспекція держархконтроль повідомила, що ОСОБА_1 за самовольне будівництво накладено адмін штраф в розмірі (постанова № 859 від 15.12.05г.)

Таким чином міськвиконком не розглянув мою заяву, та не зробив правову оцінку протиправним діям громадянки ОСОБА_1, а відповідно не вчинив ніяких дій. направлених на усунення перешкод в користуванні та розпорядженні сумісно земельною ділянкою та в»їздом на подвір»я. які на сьогодні перейшли в одноособове користування співвласниці будинку.

Просить визнати незаконним факт бездіяльності відповідача виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, зобов»язати його розглянути та прийняти відповідне рішення, на підставі п. 10 ст. 16 и п.З ст. 17 ЦКУ зобов»язан розглянути заяву від 1.12.05 року і постановити відповідне колегіальне рішення щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1, на якій ОСОБА_1 споруджені самовільні будівлі.

Відповідно висновку Управління земельних ресурсів тільки повідомило, що подвір»я перебуває в загальному користуванні (лист за вих. № 136 от 17.01.06).

Відповідно до висновку ОКП « Кіровоградського ОБТІ» при технічній інвентаризації встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить:

·         23/50ч. Належить ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2002 року;

·         27/50ч. Належить ОСОБА_2. згідно свідоцтва про право власності від 02.10.1990 року;

При обстеженні встановлено, що ОСОБА_1 самовільно збільшена добудова літ.»а-3» на (3,42 х 4,50); побудована відкрита веранда літ.»а-3» (3,80x2,40); сарай літ «Б» переобладнано під гараж.

Позивачкою ОСОБА_1 не надано до суду доказів, яки б свідчили про належне звернення до міськвиконкому з заявою щодо узаконення самовільних добудов, та відмову органу виконавчої щодо вчинення будь яких дій для вирішення цього питання.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних

повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 то вона звернулась до суду про зобов"язання Кіровоградської Міської ради надати дозвіл на будівництво без дозволу співвласника, маючи закінчене будівництво, та оскаржуючи дії, які суб'єкт владних повноважень не вчиняв. Суд вважає, що звернення ОСОБА_1 є передчасним, оскільки вона не зібравши документи в повному обсязі та не отримавши відповіді від суб"єкту владних повноважень, а маючи лише припущення, щодо майбутньої відповіді яка б мала бути в разі звернення, а тому заявлені позовні вимоги щодо про зобов'язання Кіровоградської Міської ради надати дозвіл на будівництво без дозволу співвласника підлягає відмові в задоволенні.

Не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства вимоги заявлені до ОСОБА_2, в частині яких провадження в справі було закрито.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради. ОСОБА_1 про визнання незаконним факту бездіяльності виконкому по вирішенню заяви, оскільки за своїми функціональними обов"язками виконавчим органом . а саме підпорядкованими управлінням були надані відповіді по заявах, крім того, по суті вищезазначених заяв, 16 травня 2006 року Кіровським районним судом М.Кіровограда, було постановлено рішення відповідно до якого ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 щодо усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 та забов"язання ОСОБА_1 знести самовільно збудовану забудову, веранду, о горожу та заборонити ОСОБА_1 використовувати під город територію спільного подвір"я.

Не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства вимоги заявлені до ОСОБА_1, в частині яких провадження в справі було закрито.

Керуючись ст.ст. 11, 72, 94, 158,16-163. 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Кіровоградської міської ради про зобов'язання Кіровоградської Міської ради надати дозвіл на будівництво без дозволу співвласника - відмовити в задоволенні повністю.

Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним факту бездіяльності виконкому по вирішенню заяви - відмовити в задоволенні повністю

На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.