1-201/11  

                                                                         В И Р О К

                                                      І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року                                                                                                     місто Маріуполь

        Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді          Курбановой Н.М.

при секретарі           Петренко Ю.К.,

за участі прокурора           Рябушки С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця Закарпатської області міста Разов, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, в силу ст. 89 КК України не судимого, останнє місце проживання без реєстрації є адреса: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 129 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2010 року, приблизно о 06 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, з метою крадіжки чужого майна, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, умисно, таємно, викрав належне потерпілій ОСОБА_2 майно: мобільний телефон «Самсунг С 230», вартістю 300 гривень, в комплекті зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якого була сума 15 гривень, всього на загальну суму 340 гривень, чим заподіяв останній матеріальний збиток на вказану суму, після чого з викраденим зник.
       Він же, 15 листопада 2010 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, будучи в стані,
алкогольного сп'яніння, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3, в ході сварки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, висловлюючи словесну погрозу вбивством на адресу потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і маючи при собі штикову лопату і ніж, на підтвердження своїх погроз, замахувався ними, чим створив у потерпілих реальні підстави побоюватися за своє життя.

       Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні визнав повністю і дав суду свідчення, відповідні описовій частині вироку. ОСОБА_1 також вказав, що 31 серпня 2010 приблизно о 18 годині він приїхав до ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. В гостях у ОСОБА_2 вони трохи поспілкувалися і лягли спати. Він ліг в кімнаті у ОСОБА_2. Наступного дня, приблизно о 6 ранку, він прокинувся, всі ще спали і йому захотілося вжити спиртні напої. У себе в кишені знайшов декілька гривень і зрозумів, що їх не вистачить на придбання спиртного, після чого у нього виник умисел викрасти мобільний телефон «Самсунг», в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_2, щоб його в подальшому продати, а гроші витратити на придбання спиртного. Телефон лежав на дерев'яному столі в її кімнаті, який він взяв та поклав у кишеню своїх штанів. Після того, як виходив з кімнати він побачив, що біля іншої кімнати на табуреті лежав ще один мобільний телефон «Соні Еріксон», який він також викрав і вийшов з дому. В подальшому на «Центральному ринку»він продав викрадений телефон «Самсунг С 230»незнайомій жінці за 70 гривень. Гроші за викрадений мобільний телефон він витратив на спиртні напої. У цей же день, приблизно о 18 годині він приїхав до ОСОБА_2 та повернув її сину  ОСОБА_5 його мобільний телефон.  

          Крім того, 15 листопада 2010, року приблизно о 19 годині, він прийшов додому до ОСОБА_2, з якою раніше зустрічався, в той день він був у стані алкогольного сп'яніння. Вони поговорили і він вийшов на вулицю. Перебуваючи на вулиці з двору будинку АДРЕСА_3 вибігли дві собаки і почали на нього гавкати. У дворі вказаного будинку він побачив ОСОБА_4, він розсердився, що її собаки на нього гавкали і почав виражатися в її адресу нецензурною лайкою та погрожувати їй вбивством. В будинку у ОСОБА_2 на кухні взяв кухонний ніж з синьою ручкою, довжиною приблизно до 20 см., вийшов з будинку і біля воріт побачив штикову лопату, яку він також взяв с собою  і попрямував до будинку АДРЕСА_3. У дворі знаходились ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_3. Він вдарив ногою по воротах, від чого вони відкрилися, зайшовши у двір, швидко пішов у бік жінок, у правій руці він тримав лопату, а в лівій тримав ніж. ОСОБА_4 з ОСОБА_3 почали відходити назад, а він йшов на них і кричав, що повбиває їх та собак, поріже всіх на шматки. Наблизившись до них на відстані приблизно близько 2-х метрів, почав замахуватися на них ножем і лопатою, від чого ОСОБА_3 почала кричати, а ОСОБА_4 почала закривати її собою. Після того, як ОСОБА_3 почала голосно кликати на допомогу, він зупинився і пішов від них. В подальшому він кудись викинув ніж. Потерпілим він погрожував вбивством, для того щоб їх налякати. Лопату та ніж він взяв з собою для того, щоб у них були реальні підстави побоюватися здійснення його погроз. У скоєному щиросердно розкаюється.

        Враховуючи, що підсудний у судовому засіданні свою вину визнав повністю, суд, розцінюючи його пояснення як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, у відповідності до вимог ст. 299 КПК України, визнає можливим розглянути справу без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати: за ст. 185 ч. 1 КК України, так як він таємно викрав чуже майно (крадіжка); за ст. 129 КК України, так як він погрожував вбивством при існуванні реальних підстав побоювання здійснення цієї погрози.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв злочини, один з яких відносить до категорії середньої тяжкості, не має постійного місця проживання, за останнім місцем проживання характеризується негативно, вчинив злочини у стані алкогольного сп’яніння, що судом визнається обставиною, що обтяжує покарання, однак, в силу ст.89 КК України не судимий, неофіційно працює у скоєному кається, що судом визнається обставиною, яка пом'якшує покарання.

  Сукупність вказаних обставин дають можливість суду призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту в межах санкції статтей КК України, так як не знаходить підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою,  що спричинала її.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заявлений до підсудного ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

Речові докази по справі: штикова лопата, що передана під розписку на зберігання потерпілі ОСОБА_2, необхідно залишити їй же, як належне їй майно.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

за ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді 6 місяців арешту;

        за ст. 129 КК України у вигляді 4 місців арешту.

На підставі ст. 70 ч. 1 УК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення меньш суворога покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.

         Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 до набрання чинності вироку залишити без змін –підписку про невиїзд.

Cтрок покарання обчислювати з моменту затримання і початку фактичного відбування покарання.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

  Речові докази по справі: штикова лопата, що передана під розписку на зберігання потерпілі ОСОБА_2, залишити їй же, як належне їй майно.

                 На вирок протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя   Н. М. Курбанова