ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2006 р. об 10 год. 00 хвил. в м. Харкові Справа № АС-13/182-06
вх. № 4795/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - Сторчаєва С.М. (дор. від 17.05.06р.);
відповідача - Татаркін І.А. ;
по справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Х-в
до ПСП "Вільшанське", с. Вільшани Харківської області
про стягнення 50393,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ПСП „Вільшанське” 50393,97 грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2005р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2005 році 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів, але фактично у 2005 році на підприємстві відповідача працювало 3 інваліда, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві суму 50393,97 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця .
Відповідач надав суду заяву про закриття провадження у адміністративній спарві, посилаючись на те, що у позивач не має повноважень на звернення до суду з даним позовом. Крім того, відповідач зазначає , що відповідно до КАС України він не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не є суб”єктом владних повноважень. Також відповідач вказує, що віждповідно до КАС України суд повинен провести попереднє судове засідання, яке проведено не було.
До початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України (п. 6 розділу 7 прикінцевих та перехідних положень КАС України.).
З 01.09.05 р. діє КАС України, відносини викладені у позовній заяві та позовна заява по суб’єктному складу підпадають під дію цього кодексу (ст. 2, ст. 17, ст. 50 КАС України перехідними та прикінцевими Положеннями).
Враховуючи викладене, справа розглядається за правилами цього кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє на підставі затверджених ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядку сплати підприємствами (об єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №92 від 18.07.1991 р.
Згідно з п.11 Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, Фонд і його відділення в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами.
Абзацом 4 частини 3 вказаного положення позивач здійснює контроль за своєчасним і повним надходженням до бюджету позивача коштів від підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Наведене свідчить, що здійснювати вказані функції позивачу неможливо без застосування і стягнення ним штрафних санкцій з підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. якщо ними добровільно не сплачується до відповідного відділення позивача штрафні санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, тому твердження відповідача про те,що позивач не має права звертатися до господарського суду з позовами про стягнення штрафних санкцій, є помилковим.
Відповідно до згаданих документів позивач реалізував своє право на звернення до суду.
Заперечення відповідача щодо неправомірності звернення Фонду з позовом до суду суд не приймає, оскільки, як вказано в вище наведених документах, позивач має право звернення з даним позовом до суду, та не може бути обмеженим у такому праві.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон), встановлено, що Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів,фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно Порядку сплати підприємствами (об"єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2812.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітнім.
Згідно наданих суду документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2005 році на підприємстві відповідача становить 300 осіб, згідно ст. 19 Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році визначена - 12 місць. Фактично, згідно розділу ІІ звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2005р. на підприємстві відповідача працювало 12 інвалідів, а не як зазначено у позові 3, отже відповідачем був виконаний норматив про працевлаштування інвалідів.
Суд зазначає, що не всі інваліди працювали у позивача повний рік, але, наведений Закон не пов’язує факт створення робочого місця з терміном праці інваліда у звітному періоді та датою прийняття його на роботу в даному періоді. Закон тільки вказує на факт роботи інваліда на підприємстві. Відповідно до ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
За таких обставин суд вважає, що немає підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005р.
Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 7, 9, 17, 79, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 20.06.06р. о 14 год 00 хвил.
Суддя Водолажська Н.С.