Справа № 2а-2205/11
П О С Т А Н О В А
іменем України
"10" березня 2011 р.суддя Дарницького районного суду м. Києва ЛЕОНТЮК Л.К.
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ про визнання протиправних дій і відшкодування шкоди заподіяної внаслідок прийняття органом державної влади України нормативно-правового акту визнаного незаконним та про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо місячного підвищення до пенсії як дитині війни, суд
ВСТАНОВИВ:
17.02.2011 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни, в якому просила:
- визнати незаконними дії відповідача відносно нарахування та здійснення перерахунку перерахування раніше призначеного щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни;
- зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва перерахувати та сплатити й в повному обсязі як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи із розміру 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по дату винесення рішення з урахуванням проведених виплат
- зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва призначити їй щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни
При цьому позивачка посилається на те, що вона на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», а отже, відповідно до вимог ст. 6 вказаного Закону, має право на отримання соціальної допомоги є розмірі З0 % від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідачем вказана соціальна допомога позивачу не виплачувалась, що вона вважає порушенням своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою судді від 10.03.2011 року провадження по даній справі в частині позовних вимог за період часу з 01.01.2006 року по 16.08.2010 року - залишено без розгляду.
Представник відповідача подав заперечення па позов, в яких зазначив, що позовні вимоги суперечать чинному законодавству, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону від 28.12.2007 року встановлена доплата до пенсії дітям війни в розмірі 10%. Крім того при розгляді справи просив застосувати строк позовної давності.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, отримує пенсію за віком, первинне призначення з 02. 03.1994 року, нарахування якої проводиться Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу встановлено статус «дитина війни», про що зазначено в пенсійному посвідченні позивача.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до внесення змін Законом від 28.12.2007 року, було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено та ст. 111 передбачено, що підвищення дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З врахуванням зазначеного, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України та втрачає чинність з дня ухвалення даного рішення.
Відповідно до розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону від 05.10.2005 року, підвищення учасникам війни складає 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вищевказана редакція ст. 6 Закону набула чинності з 01.01.2008 року та втратила чинність 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду України (справа щодо предмета та змісту Закону України про Державний бюджет).
З прийняттям рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 року відновлена чинність первинної редакції ст. 6 Закону, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання , державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно статті 70 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Отже, наведена правова норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відтак, її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2010 році нараховується та виплачується дітям війни відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, відповідач повинен був нараховувати позивачу підвищення як «дитині війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлені доплати дітям війни у твердій грошовій сумі: з 22.05.2008 року - 48,10 грн. , з 01.07.2008 року - 48.20 грн. та з 01.10.2008 року - 49,80 грн. Постанова набрала чинності та відповідач проводив нарахування підвищення дитині війни в розмірах, встановлених даною постановою. Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не в сумах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 530.
Посилання представника відповідача, що 10 % надбавка до пенсії дітям війни визначена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд не приймає до уваги, оскільки вказане положення визнане неконституційним.
Враховуючи, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, у даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 вказаного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на територіальні управління за місцем проживання позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі З0 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в межах передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку, тобто з 16.08.2010 року.
Що стосується вимог про зобов’язання відповідача і в подальшому виплачувати 30% надбавки до пенсії як дитині війни, то суд вважає, що в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
На підставі викладеного, ст. 19, 46, 64. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» керуючись ст. 2,3, 8, 9,11, 71, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ про визнання протиправних дій і відшкодування шкоди заподіяної внаслідок прийняття органом державної влади України нормативно-правового акту визнаного незаконним та про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо місячного підвищення до пенсії як дитині війни задовольнити частково.
Визнати дії УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ м. КИЄВА щодо не нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни неправомірними.
Зобов’язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ м. КИЄВА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16 серпня 2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
В частині позовних вимог про зобов’язання відповідача і в подальшому виплачувати 30 % надбавки до пенсії як дитині війни - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає до суду апеляційної інстанції.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та у порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.