Справа № 22- 6566 \2006p <file:///2006p>.  Головуючий в 1 інстанції Бабенко С.С.

Категорія - 4!                                       Доповідач Дем*яносов М.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого    Пономарьової О.М.

суддів   Єлгазіної Л.П., Дем*яносова М.В.

При секретарі   Білявській І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Доненцької області від  03 березя 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Дзержинськкугілля" про стягнення заборгованості за роботу  в надурочний час і компенсації за затримку виплати заробітрної плати.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, первіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені судом по справні докази, суд-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі оспорює обгрунтованість рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03 березня 2006 року яким було частково задоволені його позовні вимоги до ДП „Дзержинськвутілля" та стягнуто з відповідача на його користь заробітну плату за роботу в надурочний час та компенсація її втрати у зв*язку з несвоєчасною виплатою в загальній сумі 308 грн.17 коп. та ставить питання про його скасування І просить постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що постановленне судом рішення не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону .

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно знаходиться в трудових правовідносинах з відповідачем, працює з березня 2000 року у якості підземного стволовго, з почасовою оплатою г/раці. Робоча зміна позивача до листопада 2003 року становила б годин.

Наказом по підприємству НОМЕР_1 була встановлена тривалість робочих змін : 1 зміна- з 7 до 14 години, тобто 7 годин, 2 зміна - з 14 до 21 години, також 7 годин і 3 зміна- з21 до 7 години, тобто 10 годин.

Відповідно до вимог ст. 51 КЗпП України для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу-не більше як 36 годин на тиждень.

Згідно п.8.2 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України, НАК „ Вугілля України", іншими власниками, що діють в вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 3.07.2001 року ( з доповненнями та змінам и) тривалість для працівників, зайнятих на підземних роботах не може перевищувати 30 годин і забороняється залучати до надурочних робіт робітників : машиністів підйому, майстрів-підривників та стволових. Вказані положення зафіксовані і в Колективній угоді шахти їм „ Дзержинського" ДП „ Дзержинськвугілля" де працює позивач. Понадурочними вважаються роботи понад встановлену цією Угодою тривалість робочого часу.

Згідно ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Власник або уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках, що визначаються законодавством. При цьому у відповідності до вимог ст. 65 КЗпП України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Згідно ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Суд першої інстанції вірно встановивши , що позивач з листопада 2003 року по грудень 2005 року виконував надурочні роботи без дотримання вимог законодавства про оплату праці, тобто оплата праці проводилася йому за фактично відпрацьований час з розрахунку часової тарифної ставки, однак прийшов до помилкового висновку про те , що ОСОБА_1 пропустив строк для звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України і тому на його користь слід стягнути оплату праці за надурочний час лише за період з 19 вересня по 31 грудня 2005 року, відмовивши в задоволенні позову про про стягнення оплати праці в надурочний час з листопада 2003 року по 18.09.2005 року та про визнання недійсним наказу по підприємству від 13.11.2003 року за НОМЕР_1.

До ст. 233 КЗпП України 11 липня 2001 року були внесені зміни про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Вказана норма закону вже діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, тому апеляційний суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення оплати праці в надурочний час за період з листопада 2003 року по грудено 2005 року включно в повному обсязі , що складає 2349 грн. 41 коп.

Підлягають задоволенню також і вимоги позивача про стягнення компенсації несвоєчасно сплаченої суми заробітної плати на підставі ст. 34 Закону України „ Про оплату праці" , Закону України „ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року і Постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати" від 21.02.2001 року№ 159, яка складає 340 грн. 09 коп.

Аналізуючи зібрані по справі доказа, апеляційний суд вважає, що наказ по підприємству від 13.11.2003 року за НОМЕР_1 про перевід робочих участка ШТ на трьохзмінний робочий режим робіт, що привело до залучення позивача до виконання понадурочних робіт без обмежень встановлених КЗпП України постановлено з грубим порушенням норм діючого трудового законодавства у зв*язку з чим вказаний наказ підлягає скаасуванню.

Як вбачається із тексту вказаного наказу, термін дії його встановлений на невизначений строк. На час зверненя позивача до суду 19 грудня 2005 року він продовжував діяти тим самим порушуючи трудові права позивача, окрім того Корнійчук в листопаді 2004 року вже звертався до суда з аналогічним позовом, однак його позовна заява не була рознглянута по суті і залишена без розгляду, тому апеляційний суд вважає, що строк для звернення з позовом до суду позивачем не пропущено.

Керуючись   ст.ст. 303,304, 309, 313, 315    ЦПК України, апеляційний

суд,-

ВИРІШИВ :

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03 березня 2006 року скасувати. Постановити нове рішення.

Наказ по підприємству „ шахті ім Дзержинського „ ДП „ Дзержинськвугілля „ від 13 листопада 2003 року НОМЕР_1 „ Про перевід працівників участка ШТ на 3-х змінний режим роботи" скасувати.

Стягнути з Державного підприємства „ Дзержинськвугілля" на користь ОСОБА_1 2349 грн. 41 коп. заробітну плату за роботу в надурочний час , компенсацію її втрати у зв*язку з несвоєчасною виплатою в розмірі 340 грн. 09 коп., а всього 2689 грн. 50 коп. і судовий збір на користь держави в розмірі 51   грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскарженао безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.