АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-50/11 Головуючий у 1-й інстанції Циганок В.Г.
Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі – Меріковій Д.В.,
без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»( далі – ТОВ «Українська експертна група»), треті особи Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції( далі – відділ ДВС), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»( далі – ТОВ «Укрпромбанк») про визнання недійсним висновку експертної оцінки нерухомого майна,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українська експертна група», треті особи Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції( далі – відділ ДВС), ТОВ «Укрпромбанк» про визнання недійсним висновку експертної оцінки нерухомого майна.
В обґрунтування позову зазначав, що між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір на суму 757620 грн. В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором він уклав з Банком іпотечний договір, предметом якого є належне йому нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1. Оскільки зобов’язання за кредитним договором виконувалися неналежним чином, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на заставлене майно за вищевказаною адресою. Постановою державного виконавця Корабельного відділу ДВС від 23.11.2009 р. було призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності – ОСОБА_4 для визначення початкової вартості описаного та арештованого майна, яке належить позивачеві.
Відповідно до висновку з експертної оцінки майна-нежитлового приміщення, початкова вартість об’єкту оцінки станом на 23.12.2009 р. складає 497 193 грн.
Згідно висновку з експертної оцінки, проведеної ПП ОСОБА_5 від 11.01.2010 р., ринкова вартість цього об’єкту становить 1073 583 грн.00 коп.
Оскільки вартість спірного майна вказано у висновку ТОВ «Українська експерта група» є невірною, заниженою, позивач просив визнати висновок з експертної оцінки майна – нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, проведеного ТОВ «Українська експерта група» недійсним; визнати висновок з експертної оцінки майна, проведеного ПП ОСОБА_5 такою,що відповідає дійсності з подальшим використанням для продажу нежитлового приміщення з прилюдних торгів, стягнути витрати у сумі 2400 грн. за проведення додаткової експертної оцінки та судові витрати.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2010 року, додатковим рішенням від 27 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення по справі та не дано належної оцінки зібраним по справі доказам, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 18 травня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та фізичною – особою підприємцем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №13/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії( в національній валюті), відповідно до якого останньому надано кредитні кошти у розмірі 757 620 грн. на строк по 17 травня 2012 року під 18% річних (а.с.94-101).
В забезпечення виконання умов за даним кредитним договором, 18 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав в заставу іпотекодержателю належне йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 травня 2007 року, нежитлове приміщення, загальною площею 248 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1(а.с.102-105).
Оскільки взяті на себе зобов’язання боржник належним чином не виконував, 23 червня 2008 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було вчинено виконавчий напис, за яким в рахунок погашення боргу у сумі 714533 грн.92 коп. звернуто стягнення на вищевказане нерухоме майно(а.с.106).
07 жовтня 2009 року державним виконавцем відділу ДВС відкрито виконавче провадження за даним виконавчим написом(а.с.159-160).
Відповідно до акту опису та арешту майна від 10 листопада 2009 р. державним виконавцем відділу ДВС проведено опис заставленого майна боржника – нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1(а.с.156-157).
Постановою державного виконавця від 23 листопада 2009 року експертом у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису від 23.06.2008 р. призначено ОСОБА_4, який є генеральним директором ТОВ «Українська експертна група» та поставлено питання про надання ним письмового висновку з питань визначення початкової вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_2 за вищевказаною адресою.( а.с.154-155).
Відповідно до висновку з експертної оцінки майна – нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 23 грудня 2009 р., початкова вартість об’єкту оцінки становить 497 193 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в суді і позивачем пропущено строк, передбачений ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», на оскарження висновку експерта, також ним не доведено вчинення відповідачем дій, які порушували б процедуру визначення вартості описаного та арештованого майна.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Позивач оскаржує висновок з експертної оцінки майна.
В той же час в судовому провадженні може бути оспорений офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів, до якого висновок з експертної оцінки майна не належить.
Відповідно ж до ст. 147 ЦПК України висновок експерта є одним з видів доказів в цивільній справі, який суд згідно зі ст. 212 ЦПК оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні та не є актом державного чи іншого органу, який може бути оспорено окремо, а відтак даний позов про визнання недійсним висновку з експертної оцінки майна є непідвідомчим суду. Експертна оцінка, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» оспорюється шляхом оскарженні дій державного виконавця, який не задовольнив заяву сторони про проведення повторної оцінки.
За таких обставин ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю на підставі ч.1 ст.205 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В той же час, відповідно до вимог ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу У1 ЦПК України, заявник може оскаржити дії (бездіяльність) та рішення посадових осіб виконавчої служби у судовому порядку.
Згідно вимог п.5 ч.1 та п.4 ч.2 ст.83 ЦПК України, у випадку закриття провадження по справі з підстав, передбачених ч.1 ст. 205 ЦПК України, сплачені суми судового збору та кошти на оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст. 83, 205, 303, 307, 310, 314-315 ЦПК України, колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду від 14 червня 2010 року, додаткове рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2010 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», треті особи Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про визнання недійсним висновку експертної оцінки нерухомого майна - закрити.
Судовий збір у розмірі 51 грн. сплачений за квитанцією №49 від 15 січня 2010 року, 4 грн.25 коп. за квитанцією №4-257 від 16 вересня 2010 року та кошти на оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення погляду справи у розмірі 120 грн., сплачені за квитанцією №48 від 15 січня 2010 року, 37 грн. за квитанцією 5-255 від 16 вересня 2010 року повернути ОСОБА_2
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді