Справа № 2-78/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

12 квітня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Бондарчук Г.  Д

при секретарі                              Ференц  Я.  З.,

- за     участю:  

представників    позивачів       ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників   відповідача      ОСОБА_3, ОСОБА_4

          розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  в інтересах  ОСОБА_5, ОСОБА_6  до ОСОБА_7  про усуненні перешкод в здійснені права користування земельною ділянкою, -  

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів  ОСОБА_1  звернулась до суду  в інтересах  ОСОБА_5  та ОСОБА_6  з позовною заявою в якій зазначила, що  відповідно до  витягу  про реєстрацію права власності на нерухоме майно  ОСОБА_5 є власницею  будинку АДРЕСА_1, який був подарований їй  батьком  ОСОБА_6

Даний будинок  знаходиться на земельній  ділянці, яка раніше приватизована   її батьком  ОСОБА_6 і є його власністю відповідно до  Державного акту  про право власності на земельну ділянку серії ІІ –ДП № 066938  від 30.08.2002 року.

Дарувальник, батько ОСОБА_5  подарував будинок і земельну ділянку, яка призначена для обслуговування житлового будинку. Але  ОСОБА_5 не може оформити  права на земельну ділянку тому, що в цьому їй перешкоджає її сусід відповідач по справі - ОСОБА_7, який проживає вАДРЕСА_1.

Між земельними ділянками  відповідача та  позивача ОСОБА_6 огорожі не було і ОСОБА_7  перешкоджав   користуватись земельною ділянкою, складав  сміття  біля будинку, тим самим безпідставно використовував  земельну ділянку, яка  знаходиться на відстані 0,6 метрів  від  будинку  позивача  ОСОБА_5

В зв’язку з  незаконними діями з боку  відповідача позивач вирішила  8 травня 2010 року  встановити огорожу на межі між земельними ділянками відповідача і позивача  ОСОБА_6 Але відповідач   своїми погрозами  фізичної розправи  змусив  зведення  огорожі  призупинити.

Для виконання робіт по переоформленню   права   власності на земельну ділянку, яка є власністю ОСОБА_6 на ОСОБА_5  з  приватним підприємством                «Геохора» був укладений  договір про надання послуг  і сплачені кошти. Але ОСОБА_7 став погрожувати  і відповідні заміри для оформлення документів також були призупинені.

Відділ  Дежкомзему  Криворізького району  19.05.2010 року  надав відповідь про те, що земельну ділянку площею 0,6 відповідач ОСОБА_7 використовує безпідставно, без яких-небудь правовстановлюючих документів на землю, якою він фактично користується.

Таку ж відповідь  надав  відділ Держкомзему  01.09. 2010 року.

Таким чином  відповідач ОСОБА_7 своїми діями безпідставно  перешкоджає  позивачам  в користуванні земельною ділянкою та у здійснені законного права по переоформленню   документів  у власність  обдарованої ОСОБА_5

Просить  зобов’язати  ОСОБА_7 не чинити перешкод  у здійснені права користування належної ОСОБА_6  на праві власності земельною ділянкою, що обслуговує житловий будинок ОСОБА_5, утриматись від  будь-яких дій, які б завадили позивачам у споруджені огорожі на земельній ділянці  позивача ОСОБА_6  відповідно до  акту встановленням меж земельної ділянки.

В судовому засіданні  представники позивача ОСОБА_1 і ОСОБА_8  позов підтримали  в повному обсязі і  наполягали на його задоволені.

Представники   відповідача ОСОБА_3 і  ОСОБА_4  позов не визнали і   просили відмовити в його задоволенні  посилаючись на те, що при приватизації ОСОБА_6 земельної ділянки  посадовими особами відповідальними за  оформлення   прав  власності на земельну ділянку були допущені порушення в вигляді підробки  розміру  земельної ділянки ОСОБА_6 і  розташування меж. Вважають, що загальна   площа земельної ділянки ОСОБА_6 складає не 0,128 га, а 0,120 га. Межа  фактично між земельними ділянками  позивача ОСОБА_6 і  ОСОБА_7 проходить  по  задній стіні  будинку ОСОБА_6

Суд вислухавши пояснення  сторін, свідків, проаналізувавши  письмові матеріали справи   приходить до висновку про обґрунтованість вимог  позивачів  і їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Земельного Кодексу  України  власник земельної ділянки   або землекористувач  може вимагати  усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані  з позбавленням  права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих  збитків.

Судом   встановлено, що  рішенням № 81  Христофорівської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області  від 12 березня  2001 року  згідно з заявою ОСОБА_6   для  будівництва  і обслуговування  житлового  будинку   йому  була  надана  безкоштовно  в приватну власність земельна ділянка  площею  1500 кв. м, яка розташована за адресою  АДРЕСА_1. (а.с. 11). Пунктом 4 вищезазначеного рішення  площа і розміри земельної ділянки  повинні бути уточнені в  порядку обміру.

Згідно заяви  ОСОБА_6  в ДП «Земельно-кадастровий центр»  про виконання   робіт  по оформленню  державного акта  на право приватної власності на  землю  було  видано технічне завдання  на  проведення   робіт  з виготовленням документів, які повинні бути  представлені за результатами  проведених робіт.

Як вбачається  із первісної схеми результатів обміру  і  визначення  границь  земельної ділянки (а.с. 18) відстань  від  будинку  ОСОБА_6  до  межі  з земельною ділянкою  ОСОБА_7 складає   0,6 м, ширина  земельної ділянки ОСОБА_6 з боку вулиці складає 24,80 м. Ці розміри вказані також в плані встановлення  меж  земельної ділянки.

4 липня 2001  року  інженером  ДП «Земельно - кадастровий центр»  ОСОБА_9 був складний акт  про встановлення меж  земельної ділянки в натурі, що передається  ОСОБА_6 у приватну власність. Цей акт  підписаний   представниками суміжних землекористувачів, в тому числі  ОСОБА_7, з боку яких будь-яких заперечень  при встановлені меж не надійшло. Межові знаки, яким закріплено земельну ділянку в кількості 6  шт.  узгоджені представниками  і натурі (а.с. 10).

На підставі   рішення  Христофорівської селищної ради   за № 81 від  12.03.2001 року  ОСОБА_6 30 серпня 2002  року був  виданий Державний акт  на право приватної власності на  земельну  ділянку площею  0,128  га, який зареєстрований в  книзі записів  державних  актів  на право власності на  землю за № 8854 (а.с. 8).

Рішення Христофорівської селищної ради  № 81  від 12 березня 2001 року і  Державний акт про право приватної власності  на земельну ділянку   ОСОБА_6  ніким із  суміжних землекористувачів не оскаржено.  

Заперечуючи проти  позову  представники відповідача   посилаються на те, що в документах по виконанню робіт по  оформленню державного акта  на землю, де вказана  площа земельної ділянки невідомою особою  зроблені  виправлення, що ставить під сумнів  загальний розмір земельної ділянки і  наявність  меж між земельними ділянками  у відповідності до  плану.

Проте представники відповідача  не надали будь-яких доказів щодо розміру земельної ділянки, яка на їх думку   повинна  бути в приватній власності  у ОСОБА_6 Натомість із відповідей  начальника відділу земельних ресурсів  Держкомзему  в Криворізькому районі   ОСОБА_10  від 19.05.2010 року і від 27.09. 2010 року видно, що суміжним землекористувачем ОСОБА_7 земельна  ділянка  шириною 0,6 м  використовується  у відсутності  правоустановчих  документів (а.с. 23,25).          

Допитана в судовому засіданні  ОСОБА_10 підтвердила, що  відповідь   за вихідним № 8/496 від 9.09.2006 року  щодо того, що  межею між земельними ділянками, які на той час були в  користуванні  ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є стіна будинку  ОСОБА_6  надана   помилково, а виправлення  зроблено виконавцем робіт  оскільки  і Державному акті  вказана площа  земельної ділянки 0,128 га. В подальшому при обстеженні і обмірі  земельної ділянки було встановлено і також підтверджено доказами, що  між  стіною будинку ОСОБА_6 і  межею  є в наявності  відстань  шириною 0,6 м.

Про наявність   помилки  при  первісному  визначенню  межі земельної ділянки  ОСОБА_6 також підтвердив голова селищної ради  ОСОБА_11 Він також підтвердив, що  рішенням  Христофорівської сільської ради  № 81  ОСОБА_6 дійсно була виділена  земельна  ділянка  площею 1500 кв м. Однак її розмір  повинен був бути уточнений  в порядку її обміру.

Згідно із ст. 90  ЗК України, порушені  права власників  земельних ділянок підлягають відновленню  в порядку встановленому  законом.

Виходячи з вищенаведеного   суд приходить до висновку про те, що  відповідач  ОСОБА_7 своїми діями перешкоджає  позивачу в здійснені свого права  користування земельною ділянкою, зведення на ній споруд, засмічує частину його земельної ділянки, заважає  зводити  огорожу, тому вважає за потрібне  постановити рішення про задоволення  його вимог.

Заперечення   представників  відповідача  щодо  того, що  земельна ділянка, яка є у власності  позивача ОСОБА_6  надана йому незаконно, що ним порушено право користування  земельною ділянкою не може бути прийняті до уваги оскільки  не   спростовуються  будь-якими доказами.

Оскільки позов  позивачів  задоволений  повністю то з відповідача суд у відповідності  до ст. 88 ЦПК України   стягує  понесені  ним і документально підтверджені  витрати.

На підставі   ст. ст. 373, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 81, 90, 152  ЗК України та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1  в інтересах  ОСОБА_5, ОСОБА_6  до ОСОБА_7  про усуненні перешкод в здійснені права користування земельною ділянкою  -  задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_7  не чинити перешкод  у здійснені права  користування  належної  на праві  власності  ОСОБА_6  земельної ділянки  відповідно до Державного  акту серії ІІ –ДП № 066938   від 30.08. 2002 року для обслуговування  житлового будинку АДРЕСА_1, утриматись  від будь-яких  дій, які б завадили позивачам  у спорудженні  огорожі  на земельній ділянці  позивачів, відповідно до   акту про встановлення меж  земельної ділянки від 4 липня 2001 року і Державного акту   про право власності на земельну ділянку  серії ІІ –ДП № 066938.

Стягнути з ОСОБА_7  на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6  судові витрати  по сплаті судового збору в сумі  17,00 гривень і  витрати на  інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 37,00 грн.

Рішення   може бути оскаржене до Апеляційного суду  Дніпропетровської області протягом  10-ти днів з дня його  проголошення.

Суддя:Г. Д. Бондарчук