Справа№11а-2336 -2006 р.                                                                                       Головуючий

І інстанції Никулин О.А.

Категорія: ст.   164 ч.І    КК України         Доповідач: Галатин А.М.

ОПРБДЕЛЕНИЕ именем    Украйни

4 серпня 2006 року судова палата по кримінальнім справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого                                Галатина А.М.

суддів                                           Естениной В.В.

Кравченко В.Г.

з участю прокурора          Красної Е.О.

засудженого                                ОСОБА_2а А.І.

розглянувши у відкритому судовому   засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2а А.І.

на вирок Дебальцівського міського суду від 25 березня 2006 року, яким

ОСОБА_2, не одруженого, раніше не судимого засуджено за ст. 164 ч.І КК України до 6 місяців виправних робіт з утриманням 10% заробітної плати в прибуток держави.

Він визнаний виннім у тому, що згідно виконавчого листа № НОМЕР_1, виданого 28.12.1998 року Дебальцівським міським судом Донецької області зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_1  1/4 частину усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_5.

Маючи реальну змогу працевлаштуватися, та сплачувати аліменти, ОСОБА_2  злісно ухилився від сплати аліментів, не здійснив зазначених заходів за період часу з іравня 2004 року по червень 2005 року, тобто протягом 13 місяців не виконував обов'язки з утримання малолітньої доньки. Має заборгованість по аліментам за вказаний час 2100.04 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

З травня 2004 по червень 2005 року він не працював, через що не мав реальної змоги сплачувати аліменти на доньку, оскільки взагалі в цей період не мав засобів до існування і сам жив за рахунок власних батьків. Однак те, що він не мав роботи у цей період було викликано не його небажанням працювати, а тією ситуацією, яка реально склалася на ринку праці у місті Дебальцевому, де рівень безробіття набагато перевищує середньообласні показники. Весь цей час він не припиняв пошуку роботи і в липні 2005 року почав робити у приватного підприємця ОСОБА_6

Засуджений просить скасувати вирок суду і закрити справу.

В запереченнях на апеляцію державний  обвинувач вказує  на те,  що

засуджений  не  приймав  заходів до  працевлаштування,  про  що  свідчать  не

звернення його до Дебальцевського міського центру працевлаштування  і  не

знаходження на обліку, крім того, він перебував на тимчасовій роботі, але

2

аліменти не виплачував. Не свідчить про виконування своїх обов'язків і його прохання до потерпілої відкрити рахунок накопичення грошей на ім'я доньки.

Заперечує проти апеляції засудженого і потерпіла ОСОБА_1 посилаючись на ті ж обставини, що і прокурор, вказує на те, що ОСОБА_2 не надавав грошей на утримання дитині і просить залишити вирок без змін.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, прокурора, про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справі, судова колегія вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.

Висновки суду про винність засудженого в скоєні злочину за обставин встановлених судом є правильними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна оцінка.

Відповідно до виконавчого листа від 28 грудня 1998 року ОСОБА_2 повинен сплачувати Уа частину заробітку на утримання доньки.

(а.с.9-10)

Як видно с акту-розрахунку борг ОСОБА_2  з травня 2004 року по червень 2005 року склав 2100.04 грн.

(а.с.11)

Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_2 викликався до виконавчої служби та попереджався про необхідність сплати аліментів.

З пояснень потерпілої ОСОБА_1 у судовому засіданні вбачається, що засуджений с 2003 року не виплачує аліменти на утримання доньки, лише обіцяючи їх платити. Останні рази в 2002 чи 2003 році з пошти перераховували аліменти сім місяців підряд, до теперішнього часу він аліментів не виплачує.

Доводи апеляції засудженого про те, що він не мав роботи у цей період було викликано не його небажанням працювати, а тією ситуацією, яка реально склалася на ринку праці у місті Дебальцевому, де рівень безробіття набагато перевищує середньообласні показники судова колегія вважає необгрунтованими.

Засуджений не приймав заходів до працевлаштування, про що свідчать не звернення його до Дебальцевського міського центру працевлаштування і не знаходження на обліку.

(а.с.18)

Крім того, з пояснень підсудного видно, що він перебував на тимчасовій роботі, але аліменти не виплачував. Його посилання на те, що він надавав допомогу дитині є безпідставними оскільки не підтверджуються доказами і спростовуються поясненнями потерпілої, свідка ОСОБА_4.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_2  і правильно кваліфікував його дії за ст.. 164 ч.І КК України.

Міра покарання призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК Украиньї, судова колегия,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Дебальцівського міського суду від 25 березня 2006 року у відношенні

ОСОБА_2   залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без