Справа №2-871/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2007 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Воловик Н.Ф.
при секретарі Черопкіній О.А.
позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представників відповідачів Слісаренко О.М.,Трушевської О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» (далі ДП РУ ім. Кірова) та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованності по щомісячним виплатам у відшкодування шкоди , компенсації у зв"язку з порушенням термінів виплати сум у відшкодування шкоди , перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації і просив, уточнюючи та доповнюючи свої позовні вимоги , стягнути з Державного підприємства рудоуправління імені Кірова (далі ДП РУ ім. Кірова) заборгованість по щомісячних платежах 5596 гри. 06коп., компенсаційні виплати 3611 грн. 91 коп.,всього стягнути 9207 грн. 97 коп., стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Кривому Розі (далі Фонд соц. страхування ) недоплату по щомісячним платежам 9406 грн. 55 коп., компенсаційні виплати в сумі 2805 грн. 93 коп. всього 12212 грн. 48 коп., а також стягувати щомісячно в рахунок відшкодування шкоди завданої здоров'ю, починаючи з 01.01.2007 року по 343 грн. 22 коп.
В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, вказавши , що всі пояснення буде давати його представник.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 працював в ДП РУ ім. Кірова на шахті «Артем -1 » прохідником 4 розряду з 1985 року по 1989 рік в шкідливих підземних умовах праці, де 28 березня 1986 року був травмований , згідно акту № 7\3 про нещасний випадок на виробництві від 29.03.1986 року. Наказом по РУ ім. Кірова № 543 від 20.05.1991 року „ Про відшкодування шкоди по професійному каліцтву" , по висновку ЛТЕК, згідно якого ОСОБА_1 встановлено 20 % втрати професійної працездатності, ОСОБА_1 були нараховані і виплачувались суми по 64 руб.49 коп. при повторному огляді по травмі , яка сталося 28 03 1986 встановлено від 07 06 1994 року втрата професійної працездатності 10% безстроково і регресні виплати по Ру ім Кирова з 01 06 1994 року становили 188835крб щомісячно в рахунок відшкодування шкоди за наказом по РУ ім. Кірова, згідно висновку ЛТЕК з 07.06.1994 року ОСОБА_1 встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково.
2
Надалі, суми регрессных виплат позивачеві підлягали корегуванню на коефіцієнти росту заробітної плати .
Відповідно до п.28 «Правил... по відшкодуванню шкоди...» - перерахунок розміру відшкодування шкоди провадиться у випадках: зміни ступеня втрати профтрудоздібності бности та при підвищенні тарифних ставок (окладів) працівникам підприємства, що РУ ім. Кірова не виконало."
Згідно постанови Кабінету міністрів України № 276 від 26.05.1992 року „ Про заходи по виконанню постанови Верховної Ради України" від 29.04.1992 року " Про підвищення соціальних гарантій для населення „станом на січень - квітень 1992 року позивачу встановлений базовий заробіток в сумі 11873 крб, який позивачем не оспорюється.
Перерахунок розміру відшкодування шкоди потерпілим, яким стійка втрата працездатності визначена до 01 листопада 1992 року, здійснюється відповідно до Постанов КМУ № 276 від 26.05.1992 року, № 676 від 02.12.1992 року, № 46 від 26.01.1992 року, № 393 від 02.06.1993 року, № 672 від 30.08.1993 року, № 974 від 02.12.1993 року, № 720 від 20.10.1994 року, № 102 від 08.02 1995 року та п.28 „ Правил відшкодування шкоди..", починаючи з 01.07.1992 року , слід проводить перерахунок платежів шляхом множення розміру відшкодування шкоди, яке було на момент чергового підвищення тарифних ставок та посадових окладів на коєфіциент їх фактичного підвищення , якщо коллективний договір, чи галузева угода не передбачає більш пільгові умови перерахунку. Однак відповідач з 01 07 1994 р. відповідно до постанови 449 від 04 07 1994 року і спільної постанови 561 від 12 07 1994 року якими тарифні ставки і оклади повінні були бути збільшені у 2 рази,а 01.12.1995 року також допустив порушення віщевказаних вимог , та допустив заниження коефіцієнту роста регресних виплат, замість коефіцієнта 2.5 , був примінений коефіцієнт 1.25 .
Відповідач РУ ім.Кірова виплачував позивачу до 01.12.1995 року , станом на 01.11.1995 року - 2261000 крб., чи по 22 гр. 61 коп. кожен місяць. З 01.12.1995 року на підприємстві РУ ім.Кірова, згідно спільної Постановиі дирекції і профкому підприємства від 26.12.1995 р. (відповідно до галузевої тарифної Угоди на 1995 р. і листа Мінпрому України від 15.11.1995 р. № 17/165) тарифні ставки (оклади) були збільшені в 2,5 рази . Однак, у зв'язку з тим, що суми відшкодування шкоди вже підвищувалися на коефіцієнти 1,5 і 1,33, то щомісячні регресні виплати були збільшені на коефіцієнт 1,25 (1,5 х 1,33 х 1,25 = 2,5) У зв'язку з чим, суми щомісячних регрессів позивачеві з 01.12.1995 р. склали 2826000 крб, з розрахунку: 22608828 крб х 1,25 = 28261035 крб х 10 % = 2826000 крб , де 22608828 крб - середній заробіток до застосування коефіцієнта, 1,25 - коефіцієнт збільшення,28261035 крб - середній заробіток після застосування коефіцієнта, 10% -ступінь утрати профтрудоспособности.
Відповідно до Указу Президента України від 05.08.96 р. № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» з 01.09.96 р. уведена грошова одиниця - гривня, у співвідношенні 1грн= 100000 крб.
Відповідач повинен виплачувати з 01 09 1996 року по 113 грн. 01 коп. , а виплачував по 28 грн. 25 коп. недоплата з 01 09 1996 по 01 01 1998 рік склала 1356 грн. 16 коп. а з 01 07 1994 року по 01 09 1996 рік недоплата склала 936 грн. 54 коп.
З 01.01.1998 року , згідно , постанови адміністрації профкому РУ ім.Кірова „ 22\321 від 27.03.2001 року тарифні ставки ( оклади) біли збільшені в 1.178 рози, і з зарплата проходчика становила 337 грн.67 коп , тому розмір втраченого заробітку 133грн. 13 коп. з урахуванням того , що регресні виплати в перерахунку на 100 % заробітної плати по професії проходчика перевищують його середній заробіток за січень 1998 року, тому розмір буде 113 грн. 01 коп.. .
Фактично в період з 01.01. 1998 року по 01.07.2000 року відповідач РУ ім. Кірова виплачувало по 33 гривні 29 копійки кожен місяць, і недоплата за 30 місяців склала 2392 гривень 20 копійок. З 01.07.2000 року згідно постанови дирекції і профкома РУ ім. Кірова № 583 а /160 від 15.06.2000 року тарифні ставки були збільшені в 1,27 рази, тому
3
відповідач повинен був починаючи з 01.07.2000 року виплачувати кожен місяць по 143 грн 52 коп.Фактично виплачував по 42 грн. 28 коп. і недоплата-911 грн. 16 коп.
Всього за період часу з 01.07.1994 року з урахуванням всіх змін тарифних ставок та посадових окладів на коєфіциент їх фактичного підвищення, до 01.04.2001 року, йому Державне підприємство Рудоуправління імені Кірова повинно виплатити заборгованість по щомісячних платежах в розмірі 5596 грн.грн. 06 коп..
Станом на 01.04. 2001 року правонаступником підприємств у галузі страхових виплат в зв"язку з нещасними випадками на виробництві та професійних захворювань є відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( далі Фонд соц. страхування) тобто відповідач за позовом.
З 01.04. 2001 року по 01.03. 2002 року страхові виплати кожен місяць повинні були складати по 143 гривень 52 копійок, а Фонд соц. страхування виплачував по 42 гривні 28 коп., недоплата склала за 11 місяців - всього 113 гривні 64 копійки.
З 01.03. 2002 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соц. страхування були проведені перерахунки страхових виплат на коефіцієнти підвищення заробітних плат, а саме, 1.193,1.182,1.152,1.238. ,1,203 Загалом сума недоплати Фондом соц . страхування з 01.04. 2001 року по 01.01. 2007 рік складає 9406 гривень 55 копійок, яку позивач просить стягнути з Фонду соц. страхування. В подальшому з 01.01. 2007 року позивач просить стягувати на його користь з Фонду по 343 грн 22 коп.
Також позивач просить стягнути з відповідачів РУ ім. Кірова компенсаційні виплати в розмірі 3611грн.91 коп., а з Фонду соціального страхування 2805грн. 93 коп., згідно постанов КМУ від 20.12. 1997 року № 1427 з послідуючими змінами і в відповідності до постанови КМУ від 21.02. 2001 року № 159 із змінами та доповненнями.
Не були застосовані коефіцієнти: 2 -Постанова від 04 07 1994 року №449 і замість коефіцієнта 2,5 застосували 1,25 Постанова від 26 12 1995 року, тому і подав позивач позов.
Представник РУ ім. Кірова в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав і пояснив, що його вимоги задоволенню не підлягають, так як ОСОБА_1 були проведені перерахунки щомісячних виплат в рахунок відшкодування шкоди згідно вимог діючого законодавства. У відповідності до п. 28 Правил відшкодкування шкоди ,а також з урахуванням постанови КМУ № 1100 - розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездібності не може перевищувати середній заробіток відповідного працівника за данною професіею.Коефіцієнт- 2 не може бути застосований і не застосовувався оскільки Постанова від 04 07 1994 року №449 носить рекомендаційний характер, не було збільшення фонду зарабітної плати.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в судовому засіданні позовні вимоги на визнав, спираючись на те, що особова справа ОСОБА_1 була передана до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від РУ ім. Кірова по акту прийому - передачі. Фонд продовжував виплату щомісячних страхових виплат у розмірі, встановленному раніше РУ ім. Кірова.Не передбачено законодавством перевірка і перерахунок нарахувань , проведених підприємствами. Вона вважає, що РУ ім. Кірова проводило перерахунки згідно з законодавством на підставі спільних постанов адміністрації та профсоюзних комітетів діючих на підприємстві. Надалі ,згідно з введенними коефіцієнтами , Фондом соц. страхування позивачу проводився і проводиться перерахунок. Сума щосячних страхових платежів позивачу сплачується своєчасно.Вини Фонду немає , тому компенсації за несвоєчасну виплату не повинні стягуватися зовсім
4
Суд вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у сукупності,оцінивши все , вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював в ДП РУ ім. Кірова на шахті «Артем -1 » прохідником 4 розряду з 1985 року по 1989 рік в шкідливих підземних умовах праці, де 28 березня 1986 року був травмований , згідно акту № 7\3 про нещасний випадок на виробництві від 29.03.1986 року.
Наказом по РУ ім. Кірова № 543 від 20.05.1991 року „ Про відшкодування шкоди по професійному каліцтву" , по висновку ЛТЕК, згідно якого ОСОБА_1 встановлено 20 % втрати професійної працездатності безстроково, йому були нараховані і виплачувались суми по 64 руб.49 коп. з 06.05.1991 року до переосвідоцтва у ЛТЕК. Вказана сума виходить з розрахунку: 322,43 х 20 % = 64,49 руб., де 322,43 - середній заробіток позивача за 12 повних місяців роботи, що передують каліцтву 20% - ступінь втрати профпрацездатності.
Наказом по РУ ім. Кірова, згідно висновку ЛТЕК з 07.06.1994 року ОСОБА_1 встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково і відповідні виплати. З 01.06.1994 року ОСОБА_1 були нараховані і виплачувалось РУ ім. Кірова - 188880 крб.
Станом на січень - квітень 1992 року позивачу ОСОБА_1 встановлений базовий заробіток в сумі 11873 крб.
Перерахунок розміру відшкодування шкоди потерпілим, яким стійка втрата працездатності визначена до 01 листопада 1992 року, здійснюється відповідно до Постанов КМУ № 276 від 26.05.1992 року, № 676 від 02.12.1992 року, № 46 від 26.01.1992 року, № 393 від 02.06.1993 року, № 672 від 30.08.1993 року, №974 від 02.12.1993 року, № 720 від 20.10.1994 року, № 102 від 08.02 1995 року.
Проти базового заробітку і встановлених регресних виплат до 01.07 1994 року не заперечували сторони по справі.
З 01 07 1994 року тарифні ставки на підприємстві збільшені згідно Постанови ~ КМУ № 449 від 04 07 1994 року і наказу №561 від 12 липня 1994 року. Оскільки Пастанова КМУ №449 від04 07 1994 р. носить рекоментаційний характер і збільшення тарифів і окладів проведено підприємством, виходячи з фінансових можливостей ,без збільшення фонду оплати праці за рахунок перегляду структури заробітної плати застосування данного коефіцієнту не потрібне . В зв"язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачеві залишається колишнім
З 01.12.1995 року тарифні ставки на підприємстві РУ ім. Кірова збільшені в 2,5 рази. Згідно Постанови адміністрації і профкому РУ ім. Кірова від 26.12.1995 року проте розмір відшкодування шкоди позивачу збільшений лише в 1,25 рази і склав 2826000 крб., недоплата щомісячно склала 2826013 крб., недоплата за період з 01.12.1995 року до 01.01.1998 року за 25 місяців склала 2826013 х 25= 70650325 крб.
Суд приходить до висновку про необхідність застосування коефіцієнта 2,5 при перерахунку сум відшкодування шкоди, оскільки п.28 «Правил відшкодування шкоди...» передбачає перерахунок сум відшкодування шкоди на величину коефіцієнта фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів. Згідно ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, погіршуючи положення працівників відповідно чинного законодавства і наказало такі умови вважати недійсними.
Постановою КМУ №1100 від 03.10.1997 року затверджені зміни та доповнення до «Правил відшкодування шкоди...», згідно з якими п.28 доповнений абзацом 6 такого змісту: «Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) при умові його роботи на протязі повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи».
5
Вимоги п.28 абз.6 «Правил відшкодування шкоди...» в частиш перерахунку повинні виконуватися тільки в разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідного працівника підприємства. При цьому перерахований розмір заробітку в перерахунку на 100% втрати працездатності необхідно зрівнювати з середньомісячним заробітком відповідного працівника, в який включається заробітна плата за той місяць, в якому проводилось підвищення тарифних ставок (посадових окладів) по відповідній професії (за підсумками роботи за рік, вислугу років і таке інше) за попередній календарний рік. В кожному разі розмір відшкодування шкоди, а також в разі неритмічної роботи підприємства встановлений розмір втраченого заробітку корегуванню в бік зменшення не підлягає (п.9 правил), тобто підприємство не має права зменшити розмір втраченого заробітку, який склався на момент підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Ухвалений раніше розмір відшкодування шкоди залишається без зміни до того часу, доки в час чергового підвищення тарифних ставок він не перевищить (в перерахунку на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника) і тільки в цьому разі він підвищується.
З 01.01.1998 року, згідно сумісної постанови адміністрації і профкому РУ ім. Кірова № 22/321 від 27.03.2001 року, тарифні ставки (посадові оклади) були збільшені в 1,178 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника 4 розряду після підвищення тарифних ставок в січні 1998 року складала 337 грн. 67 коп. Втрата професійної працездатності 10%. Розмір втраченого заробітку до 01.01.1998 року - 56 грн. 52 коп. збільшений в 1,178 рази буде складати 66 грн.58 коп. в перерахунку на 100% - 665 грн. 80 коп., що перевищує середньомісячний заробіток прохідника 4 розряду). Однак, з урахуванням вимог п.9 «Правил відшкодування шкоди...» він залишається без зміни, тобто 56 грн. 52 коп. до наступного підвищення тарифних ставок. Фактично в період часу з 01.01.1998 року до 01.07.2000 року ДП РУ ім. Кірова виплачував ОСОБА_1 33 грн. 29 коп., щомісячна недоплата склала 23 грн. 23 коп. (56 грн. 52 коп.- 33 грн. 29 коп. = 23 грн. 23 коп.), а за 30 місяців недоплата склала 696 грн. 90 коп. ( 23 грн. 23 коп. х 30 = 696 грн. 90 коп.)
З 01.07.2000 року тарифні ставки (посадові оклади) були збільшені в 1,27 рази. В зв'язку з цим, виплати позивачу повинні скласти 71 грн. 78 коп В перерахунку на 100% вказана сума перевищує середній заробіток за професією прохідника 4 розряду, який складав 579 грн. 53 коп. і керуючись п.9 «Правил відшкодування шкоди...» щомісячна сума ОСОБА_1 з 01.07.2000 року повинна складати 57 грн. 95 коп. Фактично в цей період позивачу виплачували по 42 грн. 28 коп. щомісячно і тому недоплата щомісячно складала 15 грн. 67 коп., а за 9 місяців за період з 01.07.2000 року по 01.04. 2001 року недоплата склала 141 грн. 03 коп.
Всього за період з 01.12.1995 року до 01.04.2001 року ДП РУ ім. Кірова недоплатило позивачу щомісячних платежів відшкодування шкоди 1544 грн. 43 коп.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що потягло за собою втрату працездатності» від 23.09.1999 року вступив в силу з 01.04.2001 року.
Фонд соц. страхування . виплачував ОСОБА_1 регрес з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року по 42 грн. 28 коп., а належало сплачувати по 57 грн. 95 коп., недоплата щомісячно склала по 15 грн. 67 коп.
Згідно п. 22 Постанови Пленума Верховного Суду України №6 від 27 03 1992 р.з подальшими змінами та доповненнями "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" де вказано , що " ...виплати, призначені , але своєчасно не одержані потерпілим ... , а також вимоги про перерахунок наприклад , за відсотком втрати працездатності ) сум щомісячних платежів , раніше визначених ... підлягають задоволенню за час , що не перевищує трьох років ".
6
Позивач звернувся з позовом до суду 13 09 2004 року , тоб-то стягнення повинні бути проведені починаючи з вересня 2001 року.
З відповідача РУ ім Кірова стягнення заборгованності, а також компенсаційні виплати не можуть проводитися і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог позивачеві необхідно відмовити.
З Фонду соц страхування проводити стягнення по недоплаті, починаючи з 01 09 2001 року, тому враховуючи, що Фонд соц. страхування . виплачував ОСОБА_1 регрес з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року по 42 грн. 28 коп., а належало сплачувати по 57 грн. 95 коп., недоплата щомісячно склала по 15 грн. 67 коп. і з 01 09 2001 року по 01 03 2002 рік загальна сума недоплати за цей період-94 грн. 02 коп. (15грн. 67 коп.х6 місяців)
01.03.2002 року в зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений К-1.193 регресні виплати повинні складати 69 грн. 13 коп. ( 57 грн. 95 коп. х 1.193 = 69 грн. 13 коп.). Фактично в цей період позивачу виплачували по 50 грн. 44 коп., щомісячно недоплата склала 18 грн. 69 коп. ( 69 грн. 13 коп.-50 грн. 44 коп. = 18 грн. 69 коп.), а за 12 місяців за період з 01.03.2002 року до 01.03.2003 року недоплата склала 224 грн. 28 коп. (18 грн. 69 коп. х 12 = 224 грн. 28 коп.)
З 01.03.2003 року при К-1.182 регресні виплати повинні складати 81 грн. 71 коп. ( 69 грн. 13 коп. х 1.182 = 81 грн. 71 коп.). Фактично в цей період позивачу виплачували по 59 грн. 62 коп., щомісячно недоплата склала 22 грн. 09коп. ( 81 грн. 71 коп.- 59 грн. 62 коп. = 22 грн. 09 коп.), а за 12 місяців в період з 01.03.2003 року до 01.03.2004 року недоплата склала 265 грн. 08 коп. ( 22 грн. 09 коп. х 12 = 265 грн. 08 коп.).
У зв'язку з ростом реальної заробітної плати з 01.03.2004 року був введений К-1.152, тому регресні виплати повинні скласти 94 грн. 13 коп. (81 грн. 71 коп. х 1.152 = 94 грн. 13 коп.). Фактично в цей період позивачу виплачували по 68 грн. 68 коп., щомісячно недоплата склала 25 грн. 45 коп. , а за період з 01.03.2004 року до 01.03.2005 року за 12 місяців недоплата склала 305 грн. 40 коп. ( 25 грн. 45 коп. х 12 = 305 грн. 40 коп.).
У зв'язку з ростом реальної заробітної плати з 01.03.2005 року був введений К-1.238, тому регресні виплати повинні скласти 116 грн. 54 коп. ( 94 грн. 13 коп. х 1.238 = 116 грн. 54 коп.). Фактично в цей період позивачу виплачували по 85 грн. 02 коп., щомісячно недоплата склала 31 грн. 52 коп. (116 грн. 54 коп.- 85 грн. 02 коп. = 31 грн. 52 коп.) , а за період з 01.03.2005 року до 01.03.2006 року за 12 місяців недоплата склала 378 грн. 24 коп.
В зв'язку з ростом реальної заробітної плати з 01.03.2006 року був введений К-1.203, тому регресні виплати повинні скласти 140 грн. 19 коп. (116 грн. 54 коп. х 1.203 = 140 грн. 19 коп.). Фактично в цей період позивачу виплачували по 102 грн. 29 коп., щомісячно недоплата склала 37 грн. 90 коп. (140 грн. 19 коп.- 102 грн. 29 коп. = 37 грн. 90 коп.), а за період з 01.03.2006 року до 01.01.2007 року за 10 місяців недоплата склала 379 грн.
Загальна сума недоплати Фонду соц. страхування за період з 01.09.2001 року по 01.01.2007 рік склала 1646 грн. 02 коп., яку і належить стягнути з Фонду соц. страхування на користь позивача, а також належить щомісячно стягувати з Фонду соц. страхування, на користь позивача по 140 грн. 19 коп., починаючи з 01.01.2007 року до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок.
В іншій частині позовних вимог позивачеві , представникові позивача відмовити
Так в частині вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з Фонду соц страхування компенсаційних виплат, у зв"язку з порушенням термінів їх виплати з 01.04.2001 року , суд знаходить необхідним відмовити у наслідок відсутності провини Фонду соц. страхування у неправильних виплатах страхових сумм. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі, своєчасно і в розмірі встановленному законодавством проводив перерахунок страхових виплат , їх провини в невірному призначенні розміру
7
відшкодування шкоди немає, законодавством не передбачено Фонду самостійно проводити перерахунки. Згідно законодавства , відповідальність наступає тільки за наявності провини, такої провини у Фонду соц. страхування немає, отже, не може нести відповідальність, а позивач , представник позивача не довели наявність вини Фонду соц страхування у невірному нарахуванні і порушенні термінив виплати компенсації.
На підставі ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми стягнення за один місяць
На підставі ст. 88 ЦПК України розходи по справі віднести на рахунок держави , т.я. у стягненні заборгованності і компенсації з ДП РУ ім. Кірова позивачеві відмовлено ,а інші сторони по справі, згідно ст. 4 Декрету КМУ „ Про державне мито „ звільнені від сплати державного мита .
На підставі, вищевикладеного, керуючись ст. ст. 97, 173, 221 КЗпП України , ст.ст.15,15-1,30,62,202,202-1,203 ЦПК України, ст.ст. 3,10,11,57,60,61,197,212-218,222,223 ЦПК України , ст.ст. 1,4,28,34,35,40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.34 Закону України «Про оплату праці», ст. 11 Закону України „ Про охорону праці", Законом України „ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати" , Постановою КМУ №1100 від 01.10.1997 року , ст.4 Декрету КМУ „ Про державне мито ",
суД,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованності по щомісячним виплатам у відшкодування шкоди , компенсації у зв"язку з порушенням термінів виплати сум у відшкодування шкоди , перерахунок розміру щомісячних страхових виплат задовольнити частково.
Отягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Кривому Розі на
користь ОСОБА_1 заборгованність 1646грн. 02 коп. за період з 01.09.2001 року по 01.01.2007 року, а також стягувати щомісячно по 140 гривень 19 копійок починаючи з 01.01.2007 року до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок.
В задоволенні решти частини позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Кривому Розі в частині стягнення компенсації втрати щомісячних виплат у зв'язку з порушенням термінів їх виплати , у стягненні з Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» заборгованості по щомісячних виплатах , компенсації втрати щомісячних виплат у зв'язку з порушенням термінів їх виплати-відмовити .
Допустити негайне виконання рішення у межах суми стягнення за один місяць
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти догів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу, та одночасно копія
8
апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.