Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 02 лютого 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/556/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голубової Л.Б.

при секретарі          Фенделєвій В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом                                              Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі

                                                           відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер»

до                                                  Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції

про                                                   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

                                                           № 0005461540/0, № 0005471540/0 від 30 грудня 2010 року

за участю:

від позивача:                                         Білецький О.О. (дов. № 1/2414 від 31 грудня 2010 року)

                                                          Жолоб Я.С. (дов. № 1/2423 від 31 грудня 2010 року)

від відповідача:                              Ільяшова Н.П.(дов. б/н від 01 лютого 2011 року)

Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005461540/0, № 0005471540 від 30 грудня 2010 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем  внаслідок  зміни податковою інспекцією визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов’язань, право на зміну якого в податкового органу відсутнє, через що податковим органом було допущено порушення застосування підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні, що відбулося 02 лютого 2011 року, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в пому обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави заперечень визначив у наданих до суду письмових запереченнях (вих. № 1905/10/15 від 01 лютого 2011 року). В наданих запереченнях відповідач зазначив, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» припустилося порушення строків сплати самостійно визначених податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобувних корисних копалин, встановлених підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідальність за яке передбачено підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1. статті 17 цього закону.

В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, наполягала на відсутності підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005461540/0, № 0005471540/0 від 30 грудня 2010 року, просив відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою Головного управління статистики  у Донецькій області № 1-31-60 від 03.05.2007р.

«Шахта «Піонер» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля», що підтверджується довідкою Головного управління статистики  у Донецькій області № 1-31-11 від 31.01.2007р., положенням про відокремлений підрозділ «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля», копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач зареєстрований та обліковується як платник податків в Добропільській об’єднаній державній податковій інспекції (далі - відповідач).

30 грудня 2010 року Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005461540/0 (арк. справи 19), яким на підставі підпункту  17.1.7  пункту  17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку від 92 до 130 календарних днів  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 59375,20 грн. за 2009 рік – 1 півріччя 2010 податковою інспекцією до позивача був застосований штраф у розмірі 50% у сумі 29687,60 грн.

30 грудня 2010 року Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005471540/0 (арк. справи 21), яким на підставі підпункту  17.1.7  пункту  17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку на 10 календарних днів  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 69136,97 грн. за 9 місяців 2010 року податковою інспекцією до позивача був застосований штраф у розмірі 10% у сумі 6913,70 грн.

Підставами для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стали висновки викладені в акті № 1445/15-1/26319454 від 27 грудня 2010 року (арк. справи 17-18), складеного за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» з питань порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 26.06.2010 року по 29.11.2010 року. Відповідно до викладеного в акті,  при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», підпункту 5.3.1 пункту  5.3 статті  5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статей 28, 30 Кодексу України «Про надра», пункт 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яке виразилося  у несвоєчасній сплаті податкових зобов’язань  з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 29.06.2010 року по 29.11.2010 року.

Згідно акту перевірки податкові зобов’язання в сумі 150325,14 грн. за звітний податковий період  2009 року, визначені  розрахунком плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 24489 від 05.02.2010 року, кінцевим строком погашення яких є 19 лютого 2010 року, були сплачені позивачем платіжним дорученням від 29 червня 2010 року із затримкою сплати 130 днів.

Відповідно акту перевірки податкові зобов’язання в сумі 95089,89 грн. за звітний податковий період  І півріччя 2010 року, визначені  розрахунком плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 13348 від 02.08.2010 року, кінцевим строком погашення яких є 19 серпня 2010 року, були сплачені позивачем платіжним дорученням від 19 листопада 2010 року із затримкою сплати 92 дні.

Згідно висновків акту перевірки податкові зобов’язання в сумі 191069,84 грн. за звітний податковий період  9 місяців 2010 року, визначені  розрахунком плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 19708 від 08.11.2010 року, кінцевим строком погашення яких є 19 листопада 2010 року, були сплачені позивачем платіжним дорученням від 29 листопада 2010 року із затримкою сплати 10 днів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно підпункту 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього закону встановлені строки подання податкових декларацій в залежності від встановленого базового податкового періоду для відповідного податку.

Статтею 28 Кодексу України «Про надра» передбачено, що користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата.

За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157 (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України,Міністерства праці та соціальної політики України від 13 червня 2000 р. N 51/128/307/128) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 р. за N 20/2460, плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцезнаходженням платника.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових розрахунків  плати за користування надрами для видобування корисних копалин,  позивачем   були узгоджені податкові зобов’язання за  звітні податкові періоди:

2009 рік - згідно розрахунку № 24489 від 05.02.2010 року на загальну суму 150 325,14 грн.;

І півріччя 2010 року – згідно розрахунку № 13347 від 02.08.2019 року (з 01.01.2010р. по 29.04.2010р.) та розрахунку № 13348 від 02.08.2019 року (з 30.04.2010р. по 30.06.2010р.) на загальну суму 124237,56 грн.;

9 місяців 2010 року – згідно розрахунку № 19708 від 08.11.2010р. на загальну суму 95980,66 грн. та уточнюючого розрахунку № 20370 від 19.11.2010р. на загальну суму 95980,66 грн.

Згідно пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею. Підпунктом 17.1.7. пункту  17.1 статті  17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі якого застосовані фінансові санкції, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –  у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –  у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та  узгоджених зобов’язань із порушенням встановлених термінів сплати.

Строки сплати визначені пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцезнаходженням платника.

Згідно статті 7  Закону України  “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ” погашення податкових зобов’язань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.  При цьому, кошти є майном у розумінні частини 1  статті  139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу  України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою  затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов’язковим реквізитом платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється  платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення,  воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті “Призначення платежу” цього документу.

З огляду на таке, суд зазначає, що при здійснені податковим органом обліку надходжень від платника податків в рахунок погашення податкових зобов’язань,  він має дотримуватися  визначеного платником податків призначення платежу.

З наданих позивачем платіжним доручень та роздруківки руху коштів на рахунках позивача в банківських установах в перерахування коштів за якими в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які  стали підставою для застосування штрафних санкцій до позивача вбачається наступне.

Щодо платіжних доручень, зазначених в акті перевірки № 1445/15-1/26319454 від 27 грудня 2010 року, які стали підставою для прийняття податковою інспекцією 30 грудня 2010 року оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Платіжними дорученнями № 864 від 18 грудня 2009 року на суму 10100,00 грн., № 26 від 29 січня 2010 року на суму 91000,00 грн., № 81 від 10 лютого 2010 року на суму 49255,14 грн. позивачем були перераховані кошти в сумі 150325,14 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за користування надрами для видобування корисних копалин за 2009 рік по строку сплати 19 лютого 2010 року».

Платіжними дорученнями № 137 від 29 червня 2010 року на суму 32300,00 грн., № 234 від 30 липня 2010 року на суму 66500,00 грн., № 287 від 19 серпня 2010 року на суму 25437,56 грн. позивачем були перераховані кошти в сумі 124237,56 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за користування надрами для видобування корисних копалин за І півріччя 2010 року по строку сплати 19 серпня 2010 року».

Платіжними дорученнями № 390 від 30 вересня 2010 року на суму 33500,00 грн., № 541 від 10 листопада 2010 року на суму 40380,66 грн., № 475 від 29 жовтня 2010 року на суму 22100,00 грн. позивачем були перераховані кошти в сумі 95980,66 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за користування надрами для видобування корисних копалин за 9 місяців 2010 року по строку сплати 19 листопада 2010 року».

Відповідно до даних наявних в матеріалах справи акту перевірки та  зворотного боку облікової картки зазначені кошти були спрямовані  відповідачем   в сумі 150325,14 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2009 рік платіжним дорученням № 137 від 29.06.2010р., в сумі 95089,18 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І півріччя 2010 року платіжними дорученнями № 541 від 19.11.2010р., № 20370 від 19.11.2010р. та в сумі 191069,84 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 9 місяців 2010 року платіжними дорученнями № 553 від 29.11.2010р., № 554 від 29.11.2010р.

Платіжне доручення № 864 від 18.12.2009р. на суму 10100,00 грн. взагалі не відображено в зворотньому боку облікової картки.

Крім того, суми платіжних доручень в автоматичному режимі розподілялись на податковий борг, штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що при відображенні в картці особового рахунку порядку погашення податкових зобов’язань позивача з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітні періоди 2009 рік, І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року відповідачем не було порушено визначеного позивачем призначення платежу.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що при зарахуванні платежів у рахунок погашення податкових зобов’язань позивача з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітні податкові періоди 2009 рік – 9 місяців 2010 року  податковий орган спрямовував сплачені платником кошти всупереч визначеного платником податку призначення платежу у платіжних документах, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно пункту  2 статті  10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затверджено   Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

На підставі викладеного, дії податкового органу щодо зарахування суми коштів у розмірі 150325,14 грн. за 2009 рік, 124237,56 грн. за І півріччя 2010 року та 95980,66 грн. за 9 місяців 2010 року у рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, шляхом змінення призначення платежу, визначених платником податку у платіжних документах, є неправомірними, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин податковими повідомленнями-рішеннями № 0005461540/0 від 30 грудня 2010 року, № 0005471540/0 від 30 грудня 2010 року , є незаконним.  

Згідно  пункту 1 статті  9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги  позивача підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про підтвердження наявними в матеріалах справи доказами відсутність підстав для застосування відповідачем штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та обґрунтованість  заявлених позивачем вимог, що є підставою для їх задоволення.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про систему оподаткування», Кодексу України «Про надра», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157 (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України,Міністерства праці та соціальної політики України від 13 червня 2000 р. N 51/128/307/128) та на підставі  ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005461540/0 від 30 грудня 2010 року, № 0005471540 від 30 грудня 2010 року задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0005461540/0 від 30 грудня 2010 року, яким  до відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля»  були  застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі  підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 29687,60 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0005471540/0 від 30 грудня 2010 року, яким  до відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля»  були  застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі  підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 6913,70 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля    витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

В судовому засіданні 02 лютого 2011  року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 03 лютого 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.