Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2011 р. справа № 2а/0570/307/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.
розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Бюро Євро - Юніон»
до Державної податкової інспекції у Калінінському районі
м. Донецька
про скасування рішення про невизнання податкової
декларації позивача з податку на додану вартість за
липень 2010 року відповідно до повідомлення від
18.10.2010р. № 45152/10/15-313-3
за участю:
представника позивача: Громчакова О.В. (за дов. від 14 грудня 2010 року)
від відповідача: Шляхтіної А.С. (за дов. № 44905/10/10-013 від
15 жовтня 2010р., Чмир Ю.В. (за дов. № 53983/10/10-
013 від 23 грудня 2010р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення про невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2010 року відповідно до повідомлення від 18.10.2010р. № 45152/10/15-313-3.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував порушенням податковою інспекцією застосування підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» при прийнятті рішення про неприйняття податкової декларації. Зауважував на тому, що надана до податкового органу декларація відповідає вимогам, що визначені чинним законодавством, через що рішення про неприйняття цієї декларації є незаконним.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення. В обґрунтування незгоди із заявленими Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» вимогами відповідачем було визначено, що в рамках операції «Бюджет» було встановлено, що позивач є «інструментом мінімізації податків».
В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просила суд відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31793894 з 29 листопада 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.13) та статутом позивача з наступними змінами (арк. справи 14-20).
Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька з 04 грудня 2002 року під № 06306618, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 05 грудня 2001р.
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 07585003 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька 14 січня 2001 року (арк. справи 12).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» поштою направило до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2010 року.
Листом за вих. № 45152/10/15-313-3 від 18 жовтня 2010 року (арк. справи 10) відповідач повідомив позивача про те, що надана позивачем декларація з податку на додану вартість не визнана податковою звітністю через порушення вимог наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС Україні», з огляду на що, платнику було запропоновано надати нову податкову звітність. В даному листі податковим органом не зазначено, яке саме порушення стало підставою для невизнання декларації позивача як податкової звітності, яка саме норма була порушена позивачем, і який саме недолік має бути усунений позивачем при повторному поданні декларації.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» на платників податків покладені обов’язки щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно підпункту 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України N 166 від 30 травня 1997 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за N 702/10982 (далі - Порядок N 166).
Пунктом 1.1 Порядку N 166 визначено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно пункту 1.2 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пункту 1.3 Порядку N 166 декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.
Порядком N 166 встановлено, що звітний (податковий) період визначається в порядку, встановленому пунктом 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і може дорівнювати одному календарному місяцю (з урахуванням особливостей, викладених у пункті 2.2 цього Порядку) або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів (п. 2.1).
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (за винятком випадків, указаних у пункті 2.3 цього Порядку) (п. 2.2 Порядку).
Підпунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначені строки для подання декларації. Зокрема, якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку N 166 декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.
Згідно пункту 3.3. Порядку № 166 декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.
Пунктом 3.4 встановлено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку (п. 4.1.1).
Пунктом 4.3 Порядку N 166 встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Пунктом 5 Порядку N 166 визначено порядок заповнення податкової декларації.
Аналізуючи зміст частини третьої підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суд зауважує на тому, що відповідач має право не визнавати податкову декларацію документом податкової звітності. При цьому при реалізації наданого права на прийняття такого рішення податковий орган має діяти безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Як випливає з зазначеного підпункту закону підставою для невизнання податкової декларації документом податкової звітності є наступні критерії: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Оцінюючи ряд зазначених підстав, перелік яких є вичерпним, суд вважає, що прийняття податковим органом рішення про невизнання наданої платником податкової декларації документом податкової звітності має бути наслідком встановлення податковим органом неможливості належного оброблення декларації внаслідок не заповнення платником рядків декларації, не зазначення даних про платника податку, що позбавляють можливості ідентифікувати юридичну особу – платника податку, неможливість встановити особу, що підписала надану декларацію.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС Україні»,оскільки вказаний наказ не зареєстрований Міністерством юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та не підлягає застосуванню при розгляді даної справи відповідно до статті 9 КАС України, яка встановлює правила застосування принципу законності.
Суд зазначає, що норми права – це підстава прийняття рішення для реалізації якої необхідно навести обставини, що обумовлюють її застосування. Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи заповнення платником всіх граф та рядків наданої декларації, наявність на поданій позивачем декларації підписів уповноважених осіб підприємства, скріплених печаткою, суд дійшов висновку, що зазначене не може впливати на можливість визначення наданої позивачем декларації як документу податкової звітності, прийняття її податковим органом до обліку та можливість оброблення податковим органом зазначених в цій декларації відомостей.
Зазначене доводить безпідставність рішення податкового органу, як способу реалізації владних управлінських функцій, які прийняті з порушенням пунктів 1-3 частини 3 статті 2 КАС України.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання незаконним рішення відповідача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2010 року документом податкової звітності.
З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення про невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2010 року відповідно до повідомлення від 18.10.2010р. № 45152/10/15-313-3 задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2010 року відповідно до повідомлення від 18.10.2010р. № 45152/10/15-313-3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча 89, ЄДРПОУ 31793894) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Повний текст постанови проголошений в судовому засіданні 31 січня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.