ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-194/11/2414
Головуючий у 1-й інстанції: Чебан В.М.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої у місті Чернівці ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої у місті Чернівці ради до ОСОБА_3 про повернення надмірно сплаченої допомоги , -
В С Т А Н О В И В :
Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої у місті Чернівці ради звернулося до Шевченківського районного суду міста Чернівці з позовом до ОСОБА_3 про повернення надмірно виплачених коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21.01.2011 року позовну заяву повернуто особі, яка звернулася з адміністративним позовом.
В аргументування ухваленого рішення суд першої інстанції послався на порушення позивачем правил предметної підсудності, адже статтею 18 КАС України розгляд та вирішення таких спорів віднесено до юрисдикції окружних адміністративних судів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.01.2011 року про повернення позовної заяви.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт послався на рішення Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010 та Закон України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.12.2010 року. На думку апелянта, з аналізу даних нормативних актів випливає, що позовні заяви щодо спорів, повязаних із соціальними виплатами, які подані до місцевих загальних судів, розглядаються цими судами в порядку адміністративного судочинства як відповідними адміністративними судами.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися. Апелянтом в апеляційній скарзі зазначено про відсутність наміру брати участь у розгляді справи в судовому засіданні.
Відповідач також не з'явився в судове засідання, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для розгляду апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до вимог частини 4 статті 196, статті 197 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ визначена главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій (частина 1 статті 17 Кодексу).
Окрім інших випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється також на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Орієнтовний перелік таких спорів наведено у частині 4 статті 50 КАС України. Зважаючи на положення пункту 5 цієї частини, даний перелік не є вичерпним.
З аналізу наведеного випливає, що суб'єкт владних повноважень може звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом, якщо таке право прямо передбачене Конституцією або законами України.
Порядок призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку врегульовано розділом ІV Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника). Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом (стаття 22 Закону).
Разом з тим, правила предметної підсудності адміністративних справ визначені статтею 18 КАС України, частиною 2 якої передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ, з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" органи соціального захисту населення наділено повноваженнями звертатися до суду щодо повернення надміру виплачених сум державної допомоги, при цьому, зважаючи на положення частини 2 статті 18 КАС України, такі спори підсудні окружним адміністративним судам.
Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на рішення Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010 та Закон України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.12.2010 року, адже в даних актах мова йде про спори фізичних осіб з суб'єктами владних повнважень, пов'язані із соціальними виплатами.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обгрунтованість ухвали Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21.01.2011 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої у місті Чернівці ради залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 січня 2011 року про повернення позовної заяви – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович