Справа № 2-970/2009 p.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого- судді Шинкаря А.О. при секретарі - Брейкіній Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з названим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько - ОСОБА_2, після смерті якого, відкрилась спадщина на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Бобрицьке" с. Шевченково Броварського району, розміром 2.60 в умовних кадастрових гектарах без зазначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та на земельну ділянку площею 0.1200 та., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування жилого будинку. Земельна ділянка передана покійному батькові ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківської сільської ради від 01.12.2004 року № 131. Земельна ділянка знаходиться в межах Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області та належить спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯА № 386518 від 27 вересня 2005 року.

Позивачка зазначає, що прийняла спадщину, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернулась в Броварську районну державну нотаріальну контору та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Бобрицьке" с. Шевченково Броварського району розміром 2.60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому на підставі сертифікату серія KB № 0276078, виданого 07.04.2000 року Броварською райдержадміністрацією.

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, крім позивачки немає.

Ще при житті - 21 травня 2004 р батько подарував позивачці належний йому на праві приватної власності житловий будинок, розташований за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1. Договір дарування був зареєстрований 18.06.2004 року в Броварському МЕТІ.

Після дарування житлового будинку в користуванні батька залишилась земельна ділянка площею 0.1200 га., яка розташована за тією ж адресою, що й будинок, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку.

За життя ОСОБА_2 звернувся в Шевченківську сільську раду Броварського району з заявою про передачу йому в приватну власність вищевказаної земельної ділянки. На підставі рішення Шевченківської сільської ради від 01.12.2004 року № 131, тобто після смерті ОСОБА_2 та без врахування тієї обставини, що з 18.06.2004 року власником житлового будинку з надвірними будівлями є позивачка, йому була передана вищезазначена земельна ділянка площею 0.1200 га.

Згідно із ч.2, 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

В зв"язку з вищевказаними обставинами, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, та порекомендував звернутись до суду з позовом про визнання недійсним рішення та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.

Тому позивачка просить визнати недійсними рішення Шевченківської сільської ради № 131 від 01.12.2004 року в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0.1200 га по АДРЕСА_1 та державний акт на

право власності на земельну серія ЯА № 386518 від 27 вересня 2005 рокуЮ, виданий на ім’я ОСОБА_2

В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.

Відповідач в попереднє судове засідання не з’явився, повідомивши письмово про визнання позову та розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України - ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Згідно з ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованих сЗуду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги грунтуються на законі, відповідач позов визнав, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наслідки визнання позову відповідачу зрозумілі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 393 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними:

•   -     рішення Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області № 131 від 01 грудня 2004 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 1200 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1;

•   -     державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 386518, виданий 27 вересня 2005 року на ім’я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 1200 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010532500055.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів.