РІШЕННЯ                 Справа № 2-1931/09

Ім’ям України

23 квітня 2009 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача Свердлова Р.Ю.,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за відкритого акціонерного товариства "Банк" Фінанси та кредит" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ "Банк" Фінанси та кредит" звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 83922 гривні 30 копійок та судових витрат по справі.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що 20 липня 2006 року уклав із відповідачем ОСОБА_3 кредитний договір № 1937, згідно з яким надав їй кредит у сумі 11463 долара США зі терміном повернення до 19 липня 2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом та щомісячною комісійною винагородою. 20 липня 2006 року також уклав договір поруки № 1937 із ОСОБА_4, згідно з яким той зобов’язався у повному обсязі відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 взятих за кредитним договором зобов’язань. Згідно з п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору позичальниця зобов’язалася щомісячно, до 10 числа кожного місяця, гасити заборгованість за кредитом у сумі 191 долар 05 центів США. Свої зобов’язання позивач виконав - здійснив видачу позивальниці кредитних коштів у передбаченому кредитним договором розмірі. Позичальниця свої зобов’язання не виконала і станом на 26 червня 2008 року має заборгованість за кредитом у сумі 7454 доларів 43 цента США, що по курсу НБУ станом на 26 червня 2008 року становить 36151 гривню 75 копійок, заборгованості за простроченим кредитом у сумі 1268 доларів 29 центів США, що по курсу НБУ станом на 26 червня 2008 року становить 6150 гривень 83 копійки, заборгованість за простроченими відсотками у сумі 625 доларів 64 центи США, що за курсом НБУ станом на 26 червня 2008 року становить 3034 гривні 17 копійок, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 72 долара 69 центів США, заборгованості за комісійною винагородою у сумі 3920 гривень 88 копійок, заборгованість за простроченої комісійною винагородою у сумі 812 гривень 98 копійок, пені у сумі 6290 доларів 62 цента США, що по курсу НБУ станом на 26 червня 2008 року становить 30507 гривень 62 копійки, пені по комісійній винагороді у сумі 2991 гривня 55 копійок. Згідно з умовами кредитного договору, банк залишив за собою право вимоги повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих відсотків по них, неустойки відповідно до умов договору, у випадку, якщо позичальниця порушить умови договору, у тому числі і несвоєчасно і не в повному обсязі здійснює зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або відсотками. Враховуючи наявність непогашеної заборгованості, прохав суд розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Прохав задовольнити позов у повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що нарахування банком пені проводиться на підставі п. п.6.1 кредитного договору, згідно з яким пеня сплачується у випадку порушення позичальником п. 3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7 та 4.8 кредитного договору, де п. 4.7 обумовлено сплату позичальником саме комісійної винагороди. Таким чином, відповідач повинна сплачувати пеню нараховану на заборгованість за кредитом, за простроченим кредитом, за простроченими відсотками та за простроченою комісійною винагородою.

Представник відповідача позов визнав частково, прохав суд застосувати строки позовної давності до стягнення з ОСОБА_3 пені. Пояснив, що згідно з вимогами ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність у один рік. Прохав застосувати ці строки за період часу з жовтня 2006 року по жовтень 2007 року. Також пояснив, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 533 ЦК України, заборгованість з повинна бути стягнута у гривнях, по визначеному Національним Банком України курсу на день платежу. Вважав, що позивач нарахував заборгованість не за тим курсом, за яким потрібно. Крім того, у відповідності до норми п.6.1 кредитного договору, позичальник сплачує пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен прострочення. Пеня не повинна нараховуватися на заборгованість за простроченою комісійною винагородою. Прохав при стягненні боргу виключити із загальної суми заборгованості кошти, нараховані банком, як пеню за простроченою комісійною винагородою. Також прохав суд звільнити відповідача ОСОБА_3 від сплати судових витрат, у зв’язку з її скрутним майновим станом, викликаним тим, що вона одна виховує дитину 2008 року народження, не працює, а тому доходів не має.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином, шляхом направлення судових повісток із рекомендованим поштовим повідомленням, викликався до суду, але поштові конверти з цими повідомленнями повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 22, 28, 44). Зваживши на те, що відповідач не отримує замовлені поштові повідомлення тричі поспіль, суд приходить до висновку, що він відмовляється від отримання судових повісток. Згідно з ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилась отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Представники позивача та відповідача не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_4 З цих підстав суд, спираючись на норму ст. 169 ЦПК України, розглянув справу та ухвалив по ній рішення.

Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ВАТ "Банк" Фінанси та Кредит" та відповідачем ОСОБА_3 20 липня 2006 року укладено кредитний договір № 1937, згідно з яким їй надано кредит у сумі 11463 долара США на придбання автомобілю марки «Деу Ланос», з оплатою у 10 % річних, з терміном повернення до 19 липня 2011 року; зі щомісячною, у строк до 10 числа кожного місяця у відповідності до графіку зниження розміру заборгованості, сплатою грошових коштів за користування кредитом, сплатою комісійної винагороди. Згідно з п. 3.4 цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки, відповідно до умов договору, якщо позичальник порушував умови договору, зокрема несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував грошові кошти за користування кредитом (а.с. 8-10). 20 липня 2006 року між ВАТ "Банк" Фінанси та Кредит" та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно з п.1.1 та 1.2 якого поручитель зобов’язався перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником кредитних зобов’язань, підставою для чого є дійсна вимога банку до боржника, встановлена кредитним договором, а згідно з п. 3.1 цього договору, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором у зазначені у договору строки, поручитель зобов’язався не пізніше 2 банківських днів 30 моменту повідомлення про невиконання боржником прийнятих на себе зобов’язань, сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор. Згідно з п. 5.1 цього договору, порука припиняється із припиненням зобов’язання, що забезпечується нею, а також якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором, не заявив вимоги до поручителя (а.с. 11-12). Умови договору позивачем виконано і 20 липня 2006 року відповідачем отримано грошові кошти у сумі 11463 долара США, що за курсом становило 57888 гривень 15 копійок (а.с. 13). Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача станом на 26 червня 2008 року становить загальну суму у 83922 гривні 30 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 7454 долара 43 цента США, що за курсом НБУ на 26 червня 2008 року становить 36151 гривню 75 копійок, заборгованості за простроченим кредитом у сумі 1268 доларів 29 центів США, що за курсом НБУ на 26 червня 2008 року становить 6150 гривень 83 копійки, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 625 доларів 64 цента США, за курсом НБУ на 26 червня 2008 року становить 3034 гривні 17 копійок, заборгованості за простроченою комісійною винагородою у сумі 812 гривень 98 копійок, пені у сумі 6290 доларів 62 цента США, що за курсом НБУ на 26 червня 2008 року становить 30507 гривень 62 копійки, пені по комісійній винагороді у сумі 2991 гривня 55 копійок, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 352 гривні 52 копійки (а.с. 14-15). Судові витрати по справі становлять 869 гривень 22 копійки (а.с. 2-3).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання повинно бути виконано у гривнях; якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення ним свого зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 559 ЦПК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договору поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, то порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців 30 дня від настання строку виконання основного зобов’язання, не пред’явить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно з вимогами ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_3 уклала із позивачем кредитний договір, умови якого не тривалий час систематично не виконує. Позивач має право вимагати дострокового розірвання договору, внаслідок істотного порушення його умов відповідачем, та стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом і заборгованості по виплатах, передбачених кредитним договором. Реалізував це право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги у частині розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості по виплатах, передбачених у кредитному договорі, підлягають задоволенню, однак не у повному обсязі, як того прохає позивач, а за виключенням пені за період часу з жовтня 2006 року по жовтень 2007 року. За розрахунками суду, ця сума становить 12644 гривні 55 копійок.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення боргу із відповідача ОСОБА_4, як із поручителя, з наступних підстав. Так, у договорі поруки, укладеному із цим відповідачем, конкретний строк дії цього договору, тобто до визначеного сторонами дня, місяця та року, не встановлено. Зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором, не заявить вимоги до поручителя. Суд вважає, що строки виконання зобов’язання відповідача ОСОБА_3 встановлено у графіку зниження розміру заборгованості, який є додатком до кредитного договору (а.с. 10). Ця відповідач, як видно з наданого суду розрахунку заборгованості, порушувала встановлені у графіку зниження розміру заборгованості строки сплати коштів за користування кредитом, починаючи з 23 жовтня 2006 року, а з 11 грудня 2007 року взагалі припинила виплати грошей за користування кредитом. Суду не надано ніяких доказів на підтвердження того факту, що протягом шести місяців від того дня, коли позичальник ОСОБА_3 порушила умови договору та припинила сплачувати грошові кошти за користування кредитом (11 грудня 2007 року), банк, на виконання умов договору поруки, пред’явив вимоги про виконання зобов’язань за кредитним договором до поручителя ОСОБА_4 З цих підстав строк, встановлений у п. 5.1 договору поруки є пропущеним.

Також суд знаходить підстави для задоволення клопотання представника відповідача щодо звільнення відповідача ОСОБА_3 від сплати судових витрат, на підставі норми ч. 3 ст. 82 ЦПК України, так як ця відповідач одна виховує дитину -ОСОБА_5, 2008 року народження, а тому не працює, доходів не має, знаходиться у скрутному матеріальному становищі (а.с. 45-46).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 267, 526, 530, 549, 559, 610, 623, 625, 651, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 10, 60, 75, 76, 82, 88, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства "Банк" Фінанси та кредит" -задовольнити частково.

Кредитний договір № 1937, укладений 20 липня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Банк" Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Банк" Фінанси та кредит" заборгованість за кредитним договором № 1937 від 20 липня 2006 року, яка склалася станом на 26 червня 2008 року, у сумі 71277 гривень 75 копійок.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання заяви на апеляційне оскарження протягом 10 днів 30 дня його проголошення з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів 30 дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів 30 дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.