КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-332/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Міщенко К.М.  

Суддя-доповідач:  Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                                                           Бужак Н.П.,

суддів:                                                                                     Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,  

   розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районні Черкаської області про визнання рішення суб’єкта владних повноважень незаконними, його зобов’язання до перерахунку державної і додаткової пенсії та щомісячного їх нарахування і виплатити відповідно до закону, -

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2010 року позивачка звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районні про визнання рішення суб’єкта владних повноважень незаконними, його зобов’язання до перерахунку державної і додаткової пенсії та щомісячного їх нарахування і виплатити відповідно до закону.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.10.2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районні подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ у Тальнівському районі  та одержує пенсію як постраждалий від наслідків аварії на ЧАЕС та віднесений до 1 категорії та являється інвалідом 2 групи осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:  а) державної пенсії;  б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Таким чином, відповідачем не правомірно нараховувалася основна та додаткова пенсія позивачу в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області –залишити без задоволення.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.10.2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: