КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-703/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кіхтенко Н.І.

Суддя-доповідач:  Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" березня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                   Бужак Н.П.,

Суддів:                                                              Костюк Л.О.,

                                                                                          Твердохліб В.А.,          

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2010 року позивачка звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 23.09.2009 року по 28.09.2010 року.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 23.09.2009 року по 04.04.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволено за період з 04.04.2010 року по 04.10.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, а отже має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, яку їй не було нараховано та виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом із тим, при виплаті позивачу вказаної соціальної пільги відповідач, в порушення вимог законодавства, керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Таким чином, відповідачем не правомірно виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії позивача в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулася до суду першої інстанції за захистом порушених прав 04.10.2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 04.04.2010 року по 04.10.2010 року.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Разом з тим, судом першої інстанції при прийнятті рішення про стягнення з відповідача судових витрат було помилково застосовано норми процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду  першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм  матеріального  чи  процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам, проте, в частині стягнення судового збору з відповідача, помилково застосовано норми процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судових витрат, а в іншій частині –залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212 КАС України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області –задовольнити частково.          

Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови наступним чином:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.».

В решті постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

          Головуючий суддя:                                                                                  

Судді: