ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/496/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
при секретаріКошлі А.О.
за участю:
представника позивача
представника відповідача
представника третьої особи ОСОБА_3
Макушева Є.П.
Прудко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Ленінскому районі м.Дніпропетровська, третя особа Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним рішення №0002712303 від 08.12.2010р., -
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2010 року № 0002712303.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.12.2010 року ним отримано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2010 року, винесене Державною податковою інспекцією Ленінського району м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 006045 від 05.11.2010 року за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначене рішення є незаконним, оскільки перевірку проведено з порушенням порядку її проведення та штрафну санкцію застосовано за порушення, якого не було, оскільки позивач є платником єдиного податку, згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_3 з терміном дії на 2010 рік, та має право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував повністю та повідомив, що перевірка здійснювалася у відповідності до чинного законодавства та працівники податкової інспекції при перевірці надали для ознайомлення наказ та направлення на перевірку, у зв’язку з чим їх було до неї допущено. За результатами перевірки було встановлено порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документу на суму 8 500,00 грн. Оскільки, станом на 08.12.2010 року позивачем книга обліку доходів і витрат надана не була, відносно нього була застосована штрафна санкція на підставі ст. 17 зазначеного Закону у п’ятикратному розмірі в сумі 42 500,00 грн.
Ухвалою суду від 27.01.2011 року за клопотання відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Представники третьої особи в судове засідання з’явилися, проти позову заперечували та зазначили, що дії працівників податкової інспекції під час перевірки були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства. Перевірка проводилася на підставі наказу про затвердження плану перевірок на місяць та відповідних направлень на перевірку, перед початком перевірки працівнику магазину «Дом Кіно» було пред’явлено направлення на перевірку та від підпису в направленні зазначена особа відмовилася, жодних документів, в тому числі, книги обліку доходів і витрат, надано не було. Після перевірки приватний підприємець ОСОБА_6 від підпису в акті також відмовився.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові докази у справі, суд встановив.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_6 зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 21.03.2007 року за ідентифікаційним номером НОМЕР_2 та взятий на облік у Державні податковій інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2010 року зі строком дії свідоцтва 2010 рік та пояснень представника державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська позивач є платником єдиного податку та здійснює оприбуткування готівкових коштів за допомогою книги обліку доходів і витрат за формою 10, яка зареєстрована в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
У зв’язку з надходженням до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська 11.10.2010 року скарги щодо неможливості здійснити гарантійне обслуговування товару, придбаного в магазині «Дом Кіно», наказом ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2010 року № 625 заплановано проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єкта підприємницької діяльності – ПП ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1.
04.11.2010 року в магазині «Дом Кіно» було здійснено передоплату в розмірі 8 500,00 грн. за товар телевізор Samsung 40с650, що підтверджується копією товарного чеку № 25062010-3, виданого продавцем ОСОБА_8 та затвердженого печаткою підприємця ОСОБА_6.
05.11.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська було здійснено планову виїзну перевірку магазину «Дом Кино», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснюється підприємницька діяльність фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 Перед початком перевірки працівниками податкової інспекції були пред’явлені лише направлення на перевірку та було запропоновано надати документи, що підтверджують оприбуткування готівкових коштів. Під час перевірки в приміщенні магазину перебував ОСОБА_9, що здійснював обов’язки продавця відповідно до трудової угоди від 25.10.2010 року. Твердження представника відповідача про пред’явлення перед початком перевірки наказу про перевірку з посиланням на відповідні відмітки на направленнях спростовується поясненням представника третьої особи Сидоровим М.Б. в судовому засіданні, який особисто проводив перевірку.
За результатами перевірки працівниками податкової інспекції складено акт № 006045 від 05.11.2010 року перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, яким встановлено порушення абз. 23 п. 1.2, ч. 2 п. 2.2, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 та п. 1.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Після перевірки ОСОБА_9 від підпису в акті перевірки відмовився, про що працівниками ДПІ складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 05.11.2010 року.
05.11.2010 року приватним підприємцем ОСОБА_6 були надані пояснення до акту перевірки від 05.11.2010 року, в яких він зазначив, що діяльність проводить в магазині «Дом Кіно» за адресою АДРЕСА_1, але продаж техніки не здійснюється з літа 2010 року у зв’язку з оформленням зеленої карти. Діяльність здійснюється на єдиному податку із застосуванням книги обліку доходів і витрат форми 10.
01.12.2010 року приватним підприємцем ОСОБА_6 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська були надані пояснення, відповідно до яких ним зазначено, що книгу обліку доходів і витрат надати не можливо у зв’язку з ймовірною її втратою в жовтні 2010 року.
Питання проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання контролюючим (податковим) органом з питань дотримання останніми вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» врегульовані Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 цього ж закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню. Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. Забороняється проведення перевірок осіб, визначених у пунктах 5-9 статті 9 цього Закону, щодо діяльності, передбаченої лише цим Законом, іншими державними органами, ніж ті, що визначені контролюючими органами згідно із законодавством України.
Згідно з ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що перевірка здійснювалася відповідно до наказу ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2010 року № 625 та на підставі направлень №№ 000400 та 000401 від 04.11.2010 року, а тому відсутні підстав вважати перевірку такою, що проведена з порушенням існуючого порядку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. 6 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватний підприємець ОСОБА_6 не здійснював в магазині «Дом кіно» продаж підакцизних товарів, є, відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_3, платником єдиного податку та за ним обліковується книга обліку доходів і витрат, яку він повинен вести у встановленому діючим законодавством порядку.
Також судом встановлено факт отримання ОСОБА_6 під час здійснення підприємницької діяльності готівкових коштів в розмірі 8 500,00 грн., оприбуткування яких в порядку, встановленим діючим законодавством, позивачем доведено не було.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002712303 від 08.12.2010 року прийнято на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність – у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Оскільки вказана норма Закону встановлює відповідальність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, а позивач повинен здійснювати оприбуткування готівкових коштів за допомогою книги обліку доходів і витрат, суд вважає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2010 року таким, що прийняте на підставі норм, які не встановлюють відповідальність за порушення, допущені позивачем.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2010 року №0002712303 - задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2010 року №0002712303.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 підтверджені документом судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. сорок коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 15.03.2011 року.
Суддя
В.В. Горбалінський