Справа №  2-256/11 / року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

24.02.2011  року                                                      Котовський міськрайонний суд Одеської області  

                                                                                                          повна назва суду

                              в складі: головуючого –судді            Драгомерецької К.  П.                                                                                                             судді ___________________________________________________

                                                            судді _____________________________________

                                                            при секретарі Марченко  Н.  Б.,                                        

                                                            з участю прокурора                                                             

                                      та адвоката (ів)                                                                                                    

                              представника громадськості                                                                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті      Котовську, Одеської області                              

цивільну справу за позовом                              

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

                    Про стягнення боргу за договором позики та сплату пені за прострочення грошового зобов'язання

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу в сумі 275 000 гривень,  пені за прострочку грошового зобов’язання в сумі 3 000 гривень, а також судові витрати, які складаються з держмита в сумі 1 700 гривень та ІТЗ, в сумі 120 гривень, стверджуючи, що 06.04.2010 р. він позичив відповідачу ОСОБА_2 під розписку грошові кошти в сумі 275 000 гривень, а остання зобов’язалася повернути позичену грошову суму не пізніше 01 грудня 2010 року. У випадку несвоєчасного повернення боргу, відповідач також зобов’язалася сплатити пеню в сумі 200 гривень за кожний день прострочки горошового зобов’язання. Однак, відповідач ухиляється від прийнятих на себе зобов’язань по поверненню грошових коштів, що і змусило його звернутися до суду за захистом своїх законних прав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася. Неодноразово викликалася до суду судовою повісткою за вказаною у позові адресою місця мешкання, а саме: Одеська область, м. Котовськ, вул. Кірова, 58. Проте, судова повістка, направлена ОСОБА_2 поверталася до суду з поштовою відміткою про її вручення адресату особисто. Причини неявки відповідача суду невідомі.

          Суд вважає,що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду зазначеної справи і визнає неявку відповідача у судове засідання неповажною.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки у судове засідання відповідача, належним чином сповіщеного та який не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних в справі доказів (ч. 4 ст. 169 ЦПК України), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в установлений строк (ст. 1046 ЦК України). Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 170,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України одним із доказів укладення договору позики може бути розписка позичальника, яка посвідчує факт передання грошової суми.

В якості доказу укладення договору позики позивач надав до суду оригінал розписки від 06.04.2010 р.

Дослідивши надану позивачем розписку, судом встановлено наступне. Відповідач дійсно 06.04.2010 р. позичив у позивача грошові кошти в розмірі 275000 гривень, які зобов’язалася повернути в строк до 01 грудня 2010 року. У випадку несвоєчасного повернення грошових коштів, відповідач зобов’язалася сплатити позивачу пеню в сумі 200 гривень за кожний день прострочки грошового зобов’язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 549-552,1048,1050 ЦК України, у разі порушення позичальником зобов’язання за договором позики, він повинен сплатити пеню за час прострострочки грошового зобов’язання.

Як встановлено з договору позики, відповідач зобов’язалася повернути грошовий борг в строк до 01.12.2010 року, але свій обов’язок не виконала, у зв’язку з чим, з цього моменту і до моменту звернення до суду, строк прострочення грошового зобов’язання складає п'ятнадцять днів і стягненню підлягає пеня в сумі 3000 гривень (15х200=3000).   

Згідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Так, факт позики грошей відповідачу 06.04.10 р. в сумі 275 000 гривень був доказаний позивачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений законом строк. При цьому, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Стягнення понесених позивачем судових витрат з відповідача у випадку задоволення позову передбачено статтею 84 ЦПК України.

Факт понесення позивачем судових витрат, тобто сплати держмита в сумі 1700 гривень та ІТЗ в сумі 120 гривень був також доказаний позивачем. Про сплату держмита та ІТЗ свідчать банківські квитанції від 14.12.10 р. за №№ 6,7, які містяться в матеріалах справи.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 526,530, 549-552,625,1046,1047, 1048,1050 ЦК України, ст.ст. 15,30,209,212,213,214,215,226,228,233  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

        Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошовий борг в сумі 275 000 (двісті сімдесят п’ять тисяч) гривень за договором позики від 06.04.2010 року і пеню в сумі 3 000 (три тисячі) гривень, а всього стягнути 278 000 (двісті сімдесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, що складаються з держмита в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень і ІТЗ в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії та у випадку якщо ним не було подано до суду першої інстанції у встановлені ст. 228 ЦПК України строки заяви про його перегляд.  

Суддя -