2-а-12/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Ленінський районний суд м. Вінииці

24.01.2011 року                                                           

       Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Бойко В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

           23.11.2010 року в Ленінський районний суд м. Вінниці звернулась ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, предметом якого є визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду за захистом права позивача на  30% надбавку до пенсії з 01.01.2006 року; визнання діяння (бездіяльності та відмови) відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними; зобов’язання відповідача протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі позивачу як дитині війни, недоплачену соціальну надбавку 30%, що передбачена  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по 23.11.2010 року, а також нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії, як дитині війни у повному розмірі в подальшому.

         Ухвалою  Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.12.2010 року частину позовних вимог ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій з період з 01.01.2006 року по 23.05.2010 року залишено без розгляду; в частині позовних вимог про визнання дій незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни  в період з 24.05.2010 року по 23.11.2010 року –провадження відкрито.

           19.01.2010 року судом отримано письмові заперечення відповідача на позовну заяву.

          Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік ” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

На виконання вищевказаної норми Кабінетом міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році чи в 2010 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни».

Пунктом 8  Постанови  Кабінету  Міністрів  України  № 530  від  28  травня  2008 року  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»передбачено, що дітям війни (крім тих,  на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою. Розмір підвищення до пенсії з 01.01. 2009 року чи з 01.01.2010 р. цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 та 2010 р.р.  вказану постанову не вносилося.     

Нормами Законів України Про Державний бюджет України на 2009 р. та на 2010 р.  не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” статтю 54 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність - 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.   

               Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.   

               Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.   

               Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.   

               Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.   

               Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.   

Згідно ч.2, ч.3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 1 абз.1 та ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Приймаючи до уваги ту обставину, що будь-якими іншими законами України розмір мінімальної пенсії за віком на час прийняття рішення не визначений, суд, застосовуючи принцип аналогії закону відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, вважає, що при нарахування розміру надбавки, що належить виплатити позивачу, слід враховувати розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ч.1 абз.1 ст.28 цього Закону. Така ж правова позиція були викладена Верховним Судом України в постанові від 30.09.2008р. у справі №21-87во08 про перерахунок пенсії: „Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті."

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.   

          Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.   

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу, який має статус дитини війни та користується пільгами встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в повній мірі не виплачувалась, суд зважаючи на суть позовних вимог, не виходячи за їх межі вважає, що позов підлягає задоволенню та відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату, з врахуванням виплачених сум, надбавки до пенсії позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 07.06.2010 р.

          Оскільки вимога позивача щодо виплати пенсії в подальшому, а також вимога відносно нарахування і виплати відповідачем у повному обсязі позивачу як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної 30% надбавки протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності не відповідає чинному законодавству, суд вважає необхідним в даній частині позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст. 8 ЦК України,    ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд –

-

П О С Т А Н О В И В:

             Позов задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо нарахування і виплати несплаченої ОСОБА_3 державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними.

          Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_3 як дитині війни, недоплачену соціальну надбавку 30%, що передбачена  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по 23.11.2010 року.

           Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.

         В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

         Допустити постанову суду до негайного виконання.

      Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання  не було подано апеляційної скарги.

       СУДДЯ: