Справа №2-376/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Камишевої Л.М., при секретарі - Ліннік В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Академії цивільного захисту України до ОСОБА_1, ОСОБА_2,, третя особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Жовтневої районної у місті Харкові ради, за участю представника прокуратури Жовтневого району м.Харкова про виселення та стягнення боргу,
встановив:
Позивач Академія цивільного захисту України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення їх та їхньої неповнолітньої дитини з гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 964-Р „Про передачу майнових комплексів військових містечок № 192,241 „ майнові комплекси передано Міністерством оборони України Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильскої катастрофи в повному обсязі; згідно переданої документації всі приміщення знаходяться на балансі Академії. Факультет військової перепідготовки, що знаходився у АДРЕСА_1 розформувовано. Військовослужбовці, які працювали на даному факультеті, були переведені для подальшого проходження служби у другі підрозділи, а деяким військовослужбовцям було запропоновано зайняти вакантні посади в Академії, в тому числі і ОСОБА_2, який від пропозиції відмовився. Разом з тим відповідачі продовжують мешкати в гуртожитку, який знаходиться по АДРЕСА_1. 01 грудня 2005 року між Академією і ОСОБА_1 було підписано договір найму кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку. Відповідно до цього договору громадяни, які проживають в гуртожитку, повинні вносити плату за користування житловою площею і за комунальні послуги. Щомісячна оплата складає 67 грн 68 коп. Відповідачі не проводять оплати відповідно до кошторису, у зв"язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 609 грн 12 коп, а також пеня, що складає на 01 травня 2006 року 7 грн 10 коп. Термін договору оговорено - до 15 квітня 2006 року, тобто до кінця опалюваного сезону. Добровільно відповідачі не виселяються, умови договору не виконані. Академія цивільного захисту України проводить діяльність, пов"язану з державною таємницею; в Академії запроваджено пропускний режим; відповідачі не перебувають у трудових відносинах з Академією; термін дії договору найму закінчився, у зв"язку з чим позивач просить виселити ОСОБА_1 іОСОБА_2 та їх неповнолітню дитину з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, а також стягнути заборгованість по договору найму у сумі 609 грн 12 коп та пеню у розмірі 7 грн 10 коп.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов, а також підтримала обґрунтування, які викладені в позові, просила його задовольнити, а також зазначила, що мало місце порушення ОСОБА_1 громадського порядку на території Академії цивільного захисту; уточнила позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку станом на 01.05.2007 р. у розмірі 1581 грн 25 коп, в тому числі і пені у розмірі 123 грн 88 коп
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 проти позову заперечували і пояснили, що родина ОСОБА_1дійсно залишилася проживати в гуртожитку,
розташованому в АДРЕСА_1, на колишній території факультету військової підготовки Харківського технічного університету будівництва і архітектури, який був розформований. ОСОБА_2 був звільнений зі служби у зв"язку з ліквідацією підприємства. ОСОБА_2 був згоден на працевлаштування у позивача, але не встиг зібрати та надати відповідні документи. Іншого житлового приміщення у родини ОСОБА_1не має.
Крім того, відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила про те, що договір найму кімнати у гуртожитку вона була змушена підписати на вимогу позивача, який при цьому мотивував тим, що у разі не підписання договору вона та її малолітня дитина будуть виселені. Спочатку їй було надано кошторис, відповідно до якого вартість оплати складалася із видатків на утримання м"ягкого інвентарю і становила 6 грн та утримання обладнання, предметів довгострокового користування у розмірі 16 грн. Але згодом позивачем була збільшена сума оплати і стала складати 67 грн 68 коп на одного громадянина. Заборгованість вона погасила, виходячи із зазначеної позивачем суми, їм перешкоджають проходити на територію помешкання, у зв"язку з чим виникають конфлікти; відключають світло в кімнаті та інше.
Представник прокуратури Жовтневого району м.Харкова Чопко М.П. та представник органу опіки та піклування Шаталов В.М. проти позову в частині виселення заперечували, зазначивши при цьому на відсутність підстав для виселення родини ОСОБА_1із гуртожитку, які іншого житла не мають та вважають, що у разі прийняття рішення про виселення будуть порушені права і малолітньої дитини. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за проживання не заперечували, але при наявності для цього підстав та обґрунтування.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представника, представників прокуратури та органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 964-р. була прийнята пропозиція МНС та Міноборони про передачу майнових комплексів військових містечок № 192 і 241 у м.Харкові до сфери управління МНС/а.с.11/.
Відповідно до Наказу Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чернобильської катастрофи за № 499/478/144 від 16.08.2005 року факультет військової підготовки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури переформовано /а.с.71-75/; майновий комплекс військових містечок № 192,241, до складу якого входить гуртожиток по вулиці АДРЕСА_1, передано Академії цивільного захисту України /а.с.70/.
Згідно наказу начальника факультету військової підготовки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури № 225 від 28.10.2005 року ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом 85, підпункт „г" /у зв"язку зі скороченням штатів /а.с.67, 68/.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстровані по АДРЕСА_1. На момент реєстрації зазначений будинок мав статус гуртожитку /а.с. 76-80/.
В Академії цивільного захисту України запроваджено пропускний режим у зв"язку з тим, що Академія проводить діяльність, пов"язану з державною таємницею /а.с. 14/.
1 грудня 2005 року між Академією цивільного захисту України і ОСОБА_2 був укладений договір найму за № 80, відповідно до якого наймачу було передано в платне користування кімнату площею 9 кв.м, яка розташована в будинку АДРЕСА_1. Відповідно до п. 8 договору термін дії договору встановлено з 1 грудня 2005 року до 15 квітня 2006 року /а.с.8-10/.
Загальна сума оплати за проживання одного громадянина у гуртожитку за місяць становить 67 грн 68 коп /з урахуванням ПДВ/ /а.с. 15/.
Відповідно до квитанції від 18.11.2006 року ОСОБА_1 сплатила вартість комунальних послуг на загальну суму 857 грн 58 коп /а.с.61/.
Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 щодо проживання в гуртожитку склалася конфліктна ситуація, про що свідчать надані копії рапортів співробітників Академії цивільного захисту України /а.с.81-90; 92-96/. Крім того ОСОБА_2 в вересні та жовтні 2006 року звертався до Жовтневого РО ДУ МВС України в Харківській області із заявами відносно дій керівництва та працівників Академії МНС України в Харківській області. Заяви були надіслані відповідно до ГУ МНС та прокуратуру Жовтневого району м.Харкова /а.с.62/.
У зв"язку з тим, що родина ОСОБА_1не сплачувала за споживання елетроенергії, споживача було відключено від електромережі /а.с.97,98/.
З 01 квітня 2006 року ОСОБА_2 перебуває на контрактній службі та проходить службу на посаді заступника командира взводу охорони командира першого відділення військової частини ТО 130, на якій характеризується позитивно, при цьому зазначено, що Статути Збройних Сил України знає; державну таємницю зберігати уміє /а.с.63/.
Малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає захворюванням нирок /а.с.66/.
Відповідно до довідки квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова № 1045 від 11.11.2006 р. ОСОБА_2 зарахований на квартирний облік згідно рішення житлової комісії військової частини. Будівля по АДРЕСА_1 на балансі КЕВ м.Харкова не перебувала, а знаходилася на обліку до 2006 року. ОСОБА_2 на квартирному обліку в КЕВ м.Харкова не перебував. Відповідно до довідки КЕВ м.Харкова НОМЕР_108 від 20.02.2006 р. передані будівлі та споруди військових містечок №№ 192,241 до сфери управління МНС згідно акту прийому -передачі від 27.01.2005 р. в КЕВ м.Харкова проектно-кошторисна документація, рішення щодо їх введення в експлуатацію та державний акт на право користування земельними ділянками відсутні.
Відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям /крім військовослужбовців строкової служби/ та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам ст. 50 Житлового Кодексу України. До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям надаються службові жилі приміщення.
Відповідно до ст.ст. 125, 132 ч. З ЖК України не можуть бути виселені із гуртожитку громадяни, звільнені у зв"язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або у зв"язку з скороченням штату. Відповідно до ч. 4 ст. 132 ЖК України житлове приміщення повинне відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 114 ЖК України, тобто : друге
житлове приміщення повинне знаходитися в межах даного населеного пункту та відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Судом встановлено, що мало місце звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за пунктом 85, підпункт „г" /у зв"язку зі скороченням штатів /а.с.67,68/.
Відповідно до наведеного вище Закону він, а також його члени сім"ї не підлягають виселенню із гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив про те, що надати інше житлове приміщення, яке б відповідало вимогам, передбаченим Житловим Кодексом України, вони не можуть.
Передача будівель із одного відомства держави іншому не є підставою для виселення громадян.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло; громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині виселення із гуртожитку, суд враховує, що сім"я ОСОБА_1, яка складається із 3-х осіб, займає в гуртожитку одну кімнату площею 9 кв.м; малолітня дитина ОСОБА_4 страждає захворюванням нирок та потребує медичного догляду; ОСОБА_2 не заперечував проти укладення трудового договору з позивачем.
П.18 „Примірного положення про гуртожиток", затвердженого постановою Ради Міністрів УССР від03.06.1986 року № 208 громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов"язані своєчасно вносити право за користування житловою площею і за комунальні послуги відповідно до п.п. 38,39 цього Примірного положення.
Відповідно до п. 4 Договору найму № 80 від 1.12.2005 p., укладеного з ОСОБА_1, щомісячна плата за використання майна згідно кошторису складає 67 грн 68 коп за койкомісце. З урахуванням проживаючих в кімнаті оплата становить 135 грн 36 коп. Представником позивача наданий кошторис на утримання одного мешканця в гуртожитку за місяць і складається із : капітальних видатків - 22 грн, оплати теплопостачання - 17 грн 40 коп, оплати водопостачання і водовідведення - 5грн, оплати електроенергії - 8 грн, оплати інших комунальних послуг - 4 грн.
Станом на травень 2006 року заборгованість складала 609 грн 12 коп.
Згідно квитанції від 18.11.2006 р. ОСОБА_1 сплатила заборгованість у розмірі 857 грн 58 коп.
Представником позивача у судовому засіданні були уточнені позовні вимоги в частині заборгованості родини ОСОБА_1за проживання в гуртожитку. Відповідно до довідки № 207 від 23.05.2007 року Університету цивільного захисту України з 1 жовтня 2006 року щомісячна сплата за гуртожиток складає 226 грн 20 коп. Станом на 01.05.2007 року остаточна сума заборгованості із урахуванням сплати за квітень складає 1581 грн 25 коп, в тому числі пеня 123 грн 88 коп.
Суду не наданий затверджений у встановленому порядку кошторис щодо збільшення оплати за проживання в гуртожитку та за комунальні послуги, а також про розмір сплати відповідачами грошових коштів за певний період часу.
Враховуючи, що позивачем на надані докази на підтвердження зазначеної суми, як це передбачено ст. 60 ЦПК України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу.
Керуючись ст.ст. 11,60,209,213-215 ЦПК України, ст.ст. 114,125 , ч.З ст.132 ЖК України, суд
вирішив:
в задоволенні позовних вимог Академії цивільного захисту України про стягнення боргу та виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі до Жовтневого районного суду міста Харкова заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.