УХВАЛА

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 2-523/10

провадження № 61-13210ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гонтарем Валерієм Миколайовичем, на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження.

На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що строк пред`явлення виконавчого документу має бути поновлений, оскільки вона не отримувала постанови про повернення виконавчого листа та оригінал виконавчого документу. Крім того, у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 , просила замінити сторону виконавчого провадження його правонаступниками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 19 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

У вересні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гонтарем В. М, на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо оскарження судових рішень в частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої

статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання (відмови у поновленні) та постанов апеляційних судів за результатами їх перегляду (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України) у касаційному порядку не передбачено.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року

у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084 сво18).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Ураховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гонтарем В. М.,

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 19 березня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 19 вересня 2024 року в частині відмови у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.

Щодо оскарження судових рішень в частині вимог про видачу дубліката виконавчого документу та процесуального правонаступництва

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України

у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є:

1) його втрата, зокрема сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та у органу державної виконавчої служби, що в свою чергу, свідчить про те, що такий документ було втрачено;

2) звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Отже, дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 кошти у розмірі 74 519,32 грн та судові витрати у розмірі

630 грн.

На виконання вищезгаданого заочного рішення 23 березня 2010 року ОСОБА_1 отримала виконавчий лист № 2-523.

Відповідно до листа Автозаводського відділу державної виконавчої служби у

м. Кременчуці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

у період із 16 квітня 2010 року до 15 жовтня 2010 року, 27 жовтня 2010 року

до 18 листопада 2011 року, 12 грудня 2011 року до 23 липня 2013 року на примусовому виконанні в Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Кременчуці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебували провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-523 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів.

Постановою державного виконавця від 24 липня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції закону станом на момент виникнення спірних правовідносин).Заборгованість не погашено.

Оскільки вказаною постановою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-523 закінчено, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання спливав 24 липня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій керувалися тим, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження або спростування доводів заявника щодо неотримання нею оригіналу виконавчого документу.

Судами враховано, що строк на подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа пропущений, причини пропуску строку заявником належно не обґрунтовані, а отже відсутні підстави для поновлення строку і, відповідно, видачі дубліката виконавчого документа та заміни сторони стягувача.

Верховний Суд погоджується з наведеними висновками, з огляду на таке.

Чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21)).

Встановивши факт звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення строку його пред`явлення до виконання та заміну боржника після спливу 10 років з моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення її вимог.

Верховний Суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність добросовісної реалізації стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Оскільки заявнику відмовлено у поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні та видачі дубліката виконавчого документа.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гонтарем Валерієм Миколайовичем, на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник