ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"19" червня 2006 р. Справа №20/2129-А
за позовом Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, м. Дунаївці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тканини Поділля", м. Дунаївці
про стягнення 25336,69 грн. недоїмки по страхових внесках
Суддя Гладій С.В. Секретар судового засідання Микитюк О.А.
Представники:
Від позивача: - Полудняк А. Г. - за довіреністю № 1131/01 від 05.06.2006 року
- Бейлик М. Б. - за довіреністю № 1218/01 від 19.06.2006 року
Від відповідача: - Лошатецький В. В. - за довіреністю № 10-Н від 05.06.2006 року
- Видилюк В. Д. - за дорученням № 119 від 14.06.2006 року
Від прокуратури - не з’явився
Згідно ч. 3 ст. 160 КАСУ, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору :
Прокурор та позивач у позовній заяві просять суд стягнути з відповідача заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що виникла станом на 01.04.2006 року в розмірі 63669,53 грн., з якої 48007,37 грн. –заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 11238,71 грн. –штрафні санкції, 4423,45 грн. –пеня.
Відповідач проти заявлених вимог заперечує. Зазначає, що ним щомісячно проводилась сплата сум страхових внесків шляхом перерахування відповідних сум на рахунки управління ПФУ та подав копії розрахунків та платіжних доручень.
В судовому засіданні позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі № 20/2129-А так як ним подано позов до суду про скасування рішення управління ПФУ № 49 від 10.03.2006 року на якому ґрунтуються позовні вимоги прокурора та управління ПФУ в Дунаєвецькому районі в частині стягнення 11238,71 грн. штрафних санкцій та 4423,45 грн. пені.
В судовому засіданні, у зв’язку з оскарженням рішення Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій та нарахування пені представник позивача та прокурор уточнили позовні вимоги і просять стягнути з ТОВ „Тканини Поділля” заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 25336,69 грн., яка виникла за період з 20.01.2006 року по 01.04.2006 року.
Уточнення позовних вимог не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, судом розглянуто та приймається. Відповідно, заява відповідача про зупинення провадження у справі судом залишається без задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Тканини Поділля”, м. Дунаївці зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою статистики № 2661 від 12.11.2003 року та зареєстроване платником до Пенсійного Фонду України, відповідно до власної заяви.
Згідно поданих відповідачем розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2006 року по березень 2006 року, станом на 01.04.2006 року у відповідача рахується заборгованість в сумі 25336,69 грн. Зазначена заборгованість підтверджується картками особового рахунку платника, розрахунками сум страхових внесків.
Позивачем, відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виставлені вимоги про сплату боргу № Ю-163-У від 31.01.2006 року на суму 19383,04 грн., № Ю-163-У від 28.02.2006 року на суму 21802,33 грн., № Ю-163-У від 29.03.2006 року на суму 16114,40 грн., № Ю-163-У від 05.04.2006 року на суму 48007,37 грн.
Постановами про повернення виконавчого документа від 14.02.2006 року, від 10.03.2006 року, від 17.04.2006 року, ДВС у Дунаєвецькому районі повернуто без виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі.
У зв’язку із наявною заборгованістю відповідача, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду про примусове стягнення зазначеної заборгованості.
Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне :
Відповідно ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі-Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п. 6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані.
При цьому посилання відповідача на те, що заборгованість за зазначений період ним погашена згідно платіжних доручень, які ним подано до матеріалів справи та в яких вказано за який місяць здійснено проплату судом до уваги не приймається, оскільки у відповідності до п. 5 ст. 106 Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Як вбачається з карток особового рахунку відповідача, поданих відповідачем розрахунків та рішення господарського суду Хмельницької області по справі № 16/3538 у відповідача існувала непогашена недоїмка станом на 01.06.2005 року в розмірі 55158,22 грн. (рішення суду) та було застосовано штрафні санкції в розмірі 30839,45 грн.(картки особового рахунку).
Враховуючи зазначене, управлінням Пенсійного фонду правомірно зараховано суми проплат відповідача в рахунок попередніх періодів існування недоїмки, пені та штрафних санкцій відповідно до п. 5 ст. 106 Закону.
За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 87, 90, 104, 105, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі, м. Дунаївці до товариства з обмеженою відповідальністю „Тканини Поділля”, м. Дунаївці про стягнення 25336,69 грн. недоїмки по страхових внесках задовільнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тканини Поділля” м. Дунаївці, вул. Шевченка, 59, код 32584612 на користь управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі, м. Дунаївці вул. Шевченка, 71, код 06952405 недоїмку по страхових внесках в сумі 25336,69 грн. (двадцять п’ять тисяч триста тридцять шість гривень 69 коп.).
Згідно ст. ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.