Справа № 22-а-1754/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Поглод О.В.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Томин О.О.
суддів: Пнівчук О.В., Шишко А.І.
розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі на рішення Рогатинського районного суду від 22 листопада 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рогатинського районного суду від 22 листопада 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_2 Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі щодо не нарахування за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року у розмірі, встановленому ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 171 грн.
На дане рішення управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин справи.
Апелянт зазначив, що управління Пенсійного фонду в питанні виплати та призначення пенсій наділене лише виконавчими функціями, а тому розпоряджається коштами Пенсійного фонду України чітко за їх призначенням та не вправі самовільно здійснювати з коштів бюджету Пенсійного фонду України фінансування пенсій, доплат та допомоги, передбачених законами України, в яких визначено, що такі виплати здійснюються тільки з коштів Державного бюджету України.
Крім того, судом не враховано положення ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Отже, питання, пов'язані з підвищенням пенсій, відповідно до ст.6 ЗУ"Про соціальний захист дітей війни", слід вирішувати шляхом внесення змін до відповідного закону та усунення колізій на законодавчому рівні.
Також, апелянт не погоджується з стягненням на користь ОСОБА_2 судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії громадян, яким надано статус дитини війни та має право на соціальні гарантії, визначені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до статті 6 даного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що управління Пенсійного фонду, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило.
Крім того, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет України" на 2007-2008 роки та відновлено у попередній редакції дію ст.6 ЗУ"Про соціальний захист дітей війни".
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на фінансування цих виплат із Державного бюджету, відсутність таких коштів та можливість нецільового використання коштів не заслуговують на увагу, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування відповідача, а проблеми надання бюджетних коштів управлінням Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків не було предметом даного спору.
Необгрунтованими є доводи апелянта щодо неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 зазначеного Закону застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України обґрунтовано стягнуто з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду від 22 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча О.О. Томин
Судді О.В. Пнівчук
А.І. Шишко