Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-540/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Юрченко Г.Г.
36 Доповідач Савченко С. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді –Белінської І.М.,
Суддів –Гайсюка О.В.,Савченко С.О.,
при секретарі –Ткач І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Петрівського районного суду від 23 грудня 2010 року ,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Петрівської райдержадміністрації-відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства про визнання права власності на самочинне будівництво, визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка за життя заповіла їй все своє майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1. Зазначений будинок належить ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після смерті якого ОСОБА_4, дружина померлого, прийняла спадщину, оскільки до смерті і після смерті чоловіка проживала в будинку.
Після смерті ОСОБА_4 вона прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, але отримати свідоцтво про право на спадщину по заповіту вона не може через те, що ОСОБА_5 побудував будинок самочинно.
В квітні 2007 року Олександрійське міжрайонне бюро техінвентаризації виготовило на ім’я померлого ОСОБА_5 технічний паспорт будинку із зазначенням капітальних будівель та споруд. Просила визнати за нею право власності на самочинно збудований будинок з надвірними спорудами.
В липні 2008 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про продовження терміну прийняття спадщини, про визнання права власності на спадкове майно і визнання заповіту недійсним. В позові вказала, що в 1980 році її батько ОСОБА_5 та мати самочинно побудували жилий будинок з надвірними спорудами. Батько після смерті матері проживав з мачухою ОСОБА_5 ОСОБА_4 Обоє померли. Вона через складні сімейні обставини вчасно спадщину не прийняла. Вважає, що мачуха не мала права заповідати будинок в зв’язку з тим, що вона не була власником будинку, а тому вважає, що вона є єдиною спадкоємницею будинку.
В грудні 2010 року ОСОБА_2 частково змінила позовні вимоги, просила визнати за нею права і обов’язки батька ОСОБА_5 як забудовника, в порядку спадкування на спірне домоволодіння. В іншій частині позов залишила без змін.
Ухвалами суду позови об’єднувались в одне провадження і роз’єднувались, а ухвалою райсуду від 24 липня 2008 року в якості співвідповідача до участі у справі залучено Луганську сільську раду Петрівського району Кіровоградської області. В якості третьої особи без самостійних вимог до участі у справі залучено ОСОБА_8.
Справа слухалась неодноразово. Останнім рішенням Петрівського районного суду від 23.12.2010 р. позови обох позивачок задоволені частково. За ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано по 1\2 частині прав та обов’язків забудовника спірного житлового будинку і надвірних будівель.В іншій частині позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на те, що висновки суду необгрунтовані. Зокрема посилалась на те, що будинок не прийнятий в експлуатацію і права власності на нього не може виникнути, відповідно ОСОБА_4 не могла його заповідати, реєстрація спірного будинку відсутня, померла ОСОБА_4 не набула прав та обов’язків забудовника.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Луганської сільської ради доводи апеляційної скарги не визнав. ОСОБА_3, ОСОБА_2 представник райдержадміністрації та третя особа в судове засідання не з'явились, про час слухання справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає слуханню справи в їх відсутності.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5(а.с.9). Згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах ОСОБА_5 був забудовником жилого будинку з надвірними будівлями в с. Луганка Петрівського району, дана забудова дозволена рішенням виконкому Петрівської районної ради від 03.07.1973р. за №202 ( т.2 а.с.67-68). Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 Петрівського району підтверджує, що власником будинку є ОСОБА_5, будинок збудований в 1980р. (т.1 а.с.14-18), а довідка відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Петрівської райдержадміністрації підтверджує, що будівництво за даною адресою проведено в відповідності з державними будівельними нормами та регіональними правилами забудови (т.1 а.с.12). Акт введення будинку в експлуатацію в матеріалах справи відсутній. Таким чином на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 залишилось спадкове майно –незавершене будівництвом домоволодіння за АДРЕСА_1.
Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_5 споруджував будинок на законних підставах, але оскільки будинок не введено в експлуатацію, то, виходячи з роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, зазначених в п.8 Постанови №7 Пленуму цього Суду від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» до складу спадщини входять права та обов’язки померлого як забудовника. Заповіту померлий не залишив (т.1 а.с.8,11), а тому відкрилась спадщина по закону.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто пережив його, та батьки.
Відповідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Матеріали справи свідчать, що дружина померлого ОСОБА_4 прийняла спадщину, оскільки проживала разом з ним в спірному будинку і заяви про відмову від спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подавала. Дана обставина заперечує доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_4 на день смерті не мала права на спірні права та обов’язки забудовника незавершеного будівництвом спірного будинку.
Дочка померлого ОСОБА_5 ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений їй рішенням суду додатковий термін (т.2 а.с.1,23), що відповідає вимогам ст.1269 ЦК України. Судом доведено, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли два спадкоємця –його дружина та дочка, частки кожного із спадкоємців за законом є рівними, що передбачено ч.1 ст.1267 ЦК України.
ОСОБА_4 03 листопада 2005 року усі свої права та обов’язки, які належали їй на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть належати їй у майбутньому та усе її майно заповіла ОСОБА_3, на що вказує не скасований заповіт, посвідчений Луганською сільською радою 03 листопада 2005 року за реєстром № 129 (а.с.51 т.1).
Спадщина по заповіту відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 –в цей день спадкодавець померла (а.с.10 т.1). Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_3 шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (а.с.31 т.1).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до складу спадщини померлого ОСОБА_5 входили права та обов’язки забудовника незавершеного будівництвом домоволодіння АДРЕСА_1, які належали в порядку спадкування по закону в рівних долях дружині та дочці померлого, а доля прав та обов’язків забудовника дружини належить особі, якій вона їх заповіла, суд першої інстанції дав правильну оцінку наданим доказам, висновки суду відповідають дійсним обставинам справи, при цьому судом не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а тому підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Петрівського районного суду від 23 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча :
Судді: