Справа № 22-ц-448/2011
Категорія 52
Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.
Суддя-доповідач Томин О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Шишка А.І., Фединяка В.Д.
cекретаря Довжинської Н.Б.
з участю:
представника апелянта Звідздарика В.М.
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Косівського районного будинку культури про поновлення на роботі, оплаті по листку непрацездатності, оплаті за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Косівського районного будинку культури на рішення Косівського районного суду від 25 січня 2011 року та додаткове рішення Косівського районного суду від 27.01.2011 року,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Косівського районного будинку культури про поновлення на роботі, оплаті по листку непрацездатності, оплаті за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди посилаючись на те, що відповідач грубо порушуючи вимоги трудового законодавства звільнив його в період тимчасової непрацездатності. Просив поновити на посаді водія Косівського районного будинку культури, стягнути оплату по листку непрацездатності, оплату за час вимушеного прогулу, а також стягнути моральну шкоду у судовому порядку.
Рішенням Косівського районного суду від 25 січня 2011 року позов задовлено частково. Поновлено ОСОБА_3 на роботі у Косівському районному будинку культури. Стягнуто з Косівського районного будинку культури на користь ОСОБА_3 1954 грн. 50 коп., як оплату по листку непрацездатності та заробітну плату за час вимушеного прогулу 3868 грн. 27 коп. Стягнуто з Косівського районного будинку культури в користь держави 52,82 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Косівського районного суду від 25 січня 2011 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з Косівського районного будинку культури на користь ОСОБА_3 200 грн. сплачених ним витрат за надання юридичної допомоги. Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі, звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Косівський районний будинок культури подав апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність його фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що задовольняючи частково позов суд не взяв до уваги те, що
під час дослідження доказів, представлених Косівським РБК, не було встановлено інших порушень умов і порядку звільнення працівника за п.1 ст.40 КЗпП України, окрім звільнення під час "знаходження працівника на лікарняному". Про це свідчить відсутність у рішенні жодних вказівок суду на неправомірність дій Косівського РБК щодо процедури звільнення працівника за ініціативою адміністрації РБК. ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про своє майбутнє звільнення з 01.09.2010 року, що відповідає вимогам ч.2 ст.49 КЗпП України.
Крім того, про своє перебування на лікарняному ОСОБА_3 належним чином не повідомив адміністрацію РБК, що позбавило апелянта можливості продовжити період попередження про наступне вивільнення і провести звільнення працівника з дати наступної по закінченню його лікування.
Апелянт посилаючись на зазначені обставини, просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник Косівського районного будинку культури вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задоволити. Позивач та його представник заперечив доводи апеляції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача із займаної посади відповідачем було допущено порушення процедури його звільнення.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Частиною 3 ст. 40 КЗпП України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Відповідно до оглянутих судом листків непрацездатності, які є чинними, ОСОБА_3 в період з 26 серпня 2010 року по 16 жовтня 2010 року знаходився на амбулаторному лікуванні, а тому, був тимчасово непрацездатним. В зв'язку з цим, адміністрація Косівського районного будинку культури не мала права звільняти позивача 01.09.2010 року з займаної посади.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_3 на роботі в Косівському районному будинку культури водієм та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 заробітної плати за час вимушеного прогулу.
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2010 року ОСОБА_3 був попереджений про наступне звільнення з посади з 01.09.2010 року, згідно з п.1 ст.40 КЗпП. (а.с. 9). Звільнення ОСОБА_3, який працював на посаді водія Косівського районного будинку культури, пов'язане з списанням автомобіля ЛУАЗ -969-М. В зв'язку з цим, в Косівського районного будинку культури не було потреби в наявності штатної посади водія, що підтверджується актом №75 ревізії фінансово-господарської діяльності відділу туризму і культури Косівської РДА за період з 01.04.2008 року по 01.07.2010 року, яка була проведена контрольно-ревізійним відділом в Косівському районі. Даною ревізією встановлено неефективне управлінське рішення щодо не звільнення водія в зв'язку з списанням транспортного засобу (а.с.42-43).
Крім цього суд звертає увагу на ту обставину, що цивільне та трудове законодавство України не передбачає право суду перевіряти доцільність скорочення чисельності або штату працівників, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників.
Наказом №22 від 01.09.2010 року ОСОБА_3 звільнено з займаної посади водія з 01.09.2010 року, згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.
В зв'язку з вищенаведеним, Косівським районним будинком культури не було допущено порушень умов та порядку звільнення працівника, передбачених КЗпП України, окрім звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Оскільки, при звільненні ОСОБА_3 Косівським районним будинком культури порушено тільки вимоги ч.3 ст. 40 КЗпП України, не підлягає до задоволення позовна вимога щодо поновлення на роботі позивача та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках,коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Тому, враховуючи вищенаведене необхідно змінити дату звільнення ОСОБА_3 з посади водія Косівського районного будинку культури з 01.09.2010 року на 18.10.2010 року – перший робочий день після виходу позивача на роботу та стягнути з відповідача оплату за перебування на лікарняному згідно листка непрацездатності з 01.09.2010 року по 16.10.2010 року.
У зв’язку з цим, по суті вимог слід постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Змінити дату звільнення ОСОБА_3 з посади водія Косівського районного будинку культури з підстав визначених п.1 ст.40 КЗпП України - з 18.10.2010 року.
Стягнути з Косівського районного будинку культури на користь ОСОБА_3 оплату за перебування на листку непрацездатності з 01.09.2010 року по 16.10.2010 року в сумі 1579 грн. 83 коп.,а також судові витрати по справі.
Що стосується додаткового рішення Косівського районного суду від 27 січня 2011 року з приводу звернення рішення до виконання та відшкодування витрат за надання юридичної допомоги то дане рішення суду першої інстанції також підлягає до часткового скасування.
Як встановлено в судовому засіданні апеляційного суду та підтверджено показами сторін, Косівський районний будинок культури своїм наказом поновив ОСОБА_3 на посаді водія, а також, провів оплату по листках непрацездатності. В зв'язку з тим, що відповідач по справі не зобов'язаний поновляти ОСОБА_3 на роботі та провів відповідні виплати по листках непрацездатності, додаткове рішення суду в частині негайного виконання рішення суду підлягає до скасування.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Косівського районного будинку культури задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 25 січня 2011 року та додаткове рішення Косівського районного суду від 27.01.2011 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Змінити дату звільнення ОСОБА_3 з посади водія Косівського районного будинку культури з підстав визначених п.1 ст.40 КЗпП України - з 18.10.2010 року.
Стягнути з Косівського районного будинку культури на користь ОСОБА_3 оплату за перебування на листку непрацездатності з 01.09.2010 року по 16.10.2010 року в сумі 1579 грн. 83 коп.
Стягнути з Косівського районного будинку культури на користь ОСОБА_3 200 грн. 00 коп. сплачених витрат на правову допомогу.
Стягнути з Косівського районного будинку культури в користь держави 51 грн. 00 коп. судового збору та 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення в частині стягнення з Косівського районного будинку культури на користь ОСОБА_3 оплати за перебування на листку непрацездатності з 01.09.2010 року по 16.10.2010 року в сумі 1579 грн. 83 коп. до виконання не звертати.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча О.О. Томин
Судді А.І. Шишко
В.Д. Фединяк