Судове рішення #14537498

   

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р.                                                           Справа № 5/183  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Грязнов В.В. ,
 
судді                                                   Тимошенко О.М.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Прутян О.А. дов.б/н., від 14.02.2011 року

Від відповідача - директор Сергеєв А.Ф.; представник Сич С.М. дов.б/н., від 03.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" на рішення господарського суду  Житомирської області від 13.01.11 р. у справі № 5/183   (суддя   Брагіна Я.В. )

за позовом Приватного підприємства "Благодатне"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод"

про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року у справі №5/183 позов задоволено.

          Стягнуто із  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод", с. Білилівка, вул. 1-го Травня, 1, Ружинського району, Житомирської області, р/р 26005015670001 у ВД "Індекс-Банк", м. Вінниця, МФО 302537, код ЄДРПОУ 32265078,

          - на користь Приватного підприємства "Благодатне", с. Благодатне, вул. І. Франка, 59, Очаківський р-н, Миколаївська область, р/р 2600701691095 в ПАТБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 31140930,

          - 200000,00грн. - основного боргу,

          - 2000,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

          - 236,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

          - 6434,16грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за проведення судових експертиз.

          Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити.

          Апеляційну скаргу обгрунтовує наступним:

          ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»вважає, що при постановленні даного рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а відтак воно не може залишатись в силі і підлягає скасуванню. А саме:

          Так, в позовній заяві зазначено, що у грудні 2009 року між ПП «Благодатне»та ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»було досягнуто домовленість по сушінню кукурудзи у кількості 571 тонна за ціною 153,13 грн. за 1 тонну. 18.12.2009 року відповідачем було виконано взяті на себе зобов"язання по сушінню кукурудзи, про що було складено Акт №55 здачі -прийняття робіт (надання послуг). За вказані послуги позивач перерахував відповідачу 100000 грн.

          Крім того, з розрахункового рахунку ПП «Благодатне»платіжним дорученням №648 від 12.01.2010 року на суму 100000 грн. та платіжним дорученням №658 від 18.01.2010          року на суму 100000 грн. були помилково перераховані на користь ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»200000 грн. Оскільки відповідач грошові кошти не повернув, то позивач вимушений звернутися з позовом до суду за своїм захистом.

          При цьому ПП «Благодатне» в обґрунтування позовних вимог посилається на положення ст.1212 ЦК України.

          Як було встановлено судом в матеріалах справи є в наявності договір від 20.11.2009 року №28 про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини, укладений між ПП сБлагодатне»та ТОВ «Ружинський комбікормовий завод». Проте, суд першої інстанції не прийняв його до уваги, як підставу для виникнення договірних зобов»язань між сторонами по справі, оскільки згідно висновку судово - технічної експертизи від 31.08.2010 року та висновку судово - почеркознавчої експертизи від 11.10.2011          року у зазначеному договорі відтиск печатки ПП «Благодатне»нанесений не рельєфним кліше печатки, а являє собою кольорове зображення, яке виконане за допомогою друкуючого  пристрою  персонального комп"ютера - струминного принтера, картриджі якого споряджені кольоровими чорнилами. Крім того, підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Керівник           »розділу «10. сторони»в договорі №28 від 20.11.2009 року виконано ймовірно не ОСОБА_2, а іншою особою.

          Однак, судом не було взято до уваги, що директор ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»Сергеєв А.Ф. в судовому засіданні пояснив, що ним було підготовлено текст та підписано два примірники договору від 20.11.2009 року №28 про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини, один із яких для підписання іншою стороною був наданий представнику ПП «Благодатне»ОСОБА_1. Останній приблизно через тиждень повернув ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»підписаний уповноваженою особою ПП «Благодатне», а саме директором ОСОБА_2., та скріплений печаткою цього підприємства один примірник договору.

          Відповідно до частин 2,3 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

          Із аналізу зазначеного положення чинного законодавства вбачається, що сторона, яка підготувала проект договору, не зобов"язана перевіряти ідентичність підпису уповноваженої особи сторони, яка приймає пропозицію, а тим паче печатки, якою скріплюється такий підпис. Наявність підписаного та скріпленого печаткою примірника договору сама по собі свідчить про прийняття пропозиції іншою стороною. Також слід зазначити, що сторона, яка підготувала текст договору, не зобов"язана бути присутньою при його підписанні іншою стороною, яка приймає пропозицію.

          Разом із тим, зауважує, що висновок експерта не містись категоричної вказівки на те, що договір був підписаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

          Суд першої інстанції належної правової оцінки зазначеним нормам закону та обставинам не надав.

          У відзиві на позовну заяву ТОВ «Ружинський комбікормовий завод» вказало, що на виконання цього договору протягом листопада-грудня 2009 року позивачем було поставлено на ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»2528,19 тонн кукурудзи, а не 571 тонна, як зазначено в позовній заяві. Ця обставина підтверджується зведеною відомістю надходження кукурудзи, що надійшла від ПП «Благодатне», та виписаними цим приватним підприємством товарно-транспортними накладними. Після завершення технологічного процесу сушіння ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»відвантажило відповідачу 1939,1 тонни кукурудзи, що підтверджується виписаними товарно-транспортними накладними та довіреністю №64 від 27.11.2009 року, виданою ПП «Благодатне». При цьому було надано копії відповідних бухгалтерських документів.

          Суд не прийняв до уваги як належний доказ, що підтверджував би отримання послуг по сушінню кукурудзи позивачем -довіреність №64 від 27.11.2009 року на ім"я ОСОБА_1 на отримання від ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»кукурудзи в кількості 2000 тон, тому що згідно висновків зазначених вище експертиз довіреність не скраплена печаткою ПП «Благодатне», а також підпис в графі «Керівник підприємства»виконано не директором ПП «Благодатне», тобто не ОСОБА_2, а також не власниками ОСОБА_3, не ОСОБА_4, а іншою особою.

          З цього приводу зазначає, що на ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»законодавством не покладено обов"язок по перевірці ідентичності відповідних реквізитів на таких первинних бухгалтерських документах, як довіреність. Тобто сама наявність підпису керівника  підприємства,  скріпленого печаткою, вже надає право підприємству видати товарно-матеріальні цінності особі, яка вказана в довіреності.

          Вказує, що 12.01.2010 року ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»виставило позивачу рахунок №1, згідно із яким ПП «Благодатне»мало перерахувати на рахунок товариства 200000 гри., з урахуванням ПДВ на суму 33333,33 грн.

          В січні 2010 року згідно із виставленим рахунком ПП «Благодатне»перерахувало зазначені кошти на рахунок ТОВ «Ружинський комбікормовий завод».

          За таких обставин ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»видало позивачу податкову накладну від 20.01.2010 року, в якій зазначено, що загальна сума коштів, яка підлягає сплаті складає 200000 грн., з урахуванням ПДВ на суму 33333,33 грн. Разом з тим, ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»включило ПДВ в сумі 33333,33 грн. до своїх податкових зобов»язань за січень 2010 року, що підтверджується відповідною розшифровкою податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказаний період.

          Водночас, ПП «Благодатне»включило ПДВ в сумі 33333,33 грн. до податкового кредиту за січень 2010 року, що підтверджується відповіддю начальника ДПІ у Ружинському районі Житомирської області від 31.03.2010 року №1580 та доданою до неї інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

          Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Оскільки ПП «Благодатне»отримало від ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»податкову накладну від 20.01.2010 року, в якій зазначено, що загальна сума коштів, яка підлягає сплаті складає 200000 грн., з урахуванням ПДВ на суму 33333,33 грн., то це означає, що позивач підтвердив отримання від ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»послуг на суму 200000 грн.

          Разом із тим органами податкової міліції було витребувано від ТОВ «Хортиця - Агро», м.Запоріжжя видаткові та податкові накладні, реєстр виданих податкових накладних, довіреності, із яких вбачається, що на протязі грудня 2009 року це товариство продало ПП «Благодатне»2263,49 тон кукурудзи, які в подальшому були поставлені на ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»для просушки. Зазначені документи не були надані в суд першої інстанції, так як вони були витребувані податковою міліцією після постановлення оскаржуваного рішення.

          Вказує, що позивач, посилаючись на ту обставину, що на ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»було поставлено 571 тонна кукурудзи, а не 2528,19 тонн, не надав жодних первинних бухгалтерськеих документів, які б підтверджували даний факт.

          За таких обставин ТОВ «Ружинський комбікормовий завод»отримало від позивача кошти в сумі 200000 грн. абсолютно на законних підставах, а відтак пред»явлений ПП «Благодатне»позов не підлягає задоволенню.

          В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач підтримує доводи апеляційної скарги. Подав клопотання про залучення до матеріалів справи копії товарно-транспортих накладних, виписки з журналу товариства "Хортиця-Агро". Копії запиту Ружинського районного відділу міліції від 14.01.2011 року з проханням надати копії товарно-транспортних накладних про відвантаження зерна кукурудзи врожаю 2009 року підприємству "Благодатному" та "Ространсагро в період з 12 по 30 грудня 2009 року.

          Відповідач посилається на те, що вказані документи не були надані суду першої інстанції, оскільки витребовувались органом внутрішніх справ в другій половині січня 2011 року.

          Позивач приватне підприємство "Благодатне" заперечує доводи апеляційної скарги. Посилається на те, що відповідач не позбавлений був можливості надати вказані документи суду першої інстанції, разом з тим вказує, що додані документи не підтверджують доводи відповідача.

          Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

          Приватне підприємство "Благодатне" (позивач) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (відповідача), з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.05.10., - 200000,00 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги ст.1212 ЦК України, тобто стягненням з відповідача  безпідставно отриманих грошових коштів,  платіжними дорученнями №648 від 12.01.10. на суму 100000,00 грн. (а.с. 14 т.1) та  №658 від 18.01.10. на суму 100000,00 грн. (а.с. 16 т.1) та виписками з банку про перерахування відповідачу 200000,00грн.

          Відповідач проти позову заперечує, вважає, що останнім надано послуги позивачу на суму 200000,00грн, обгрунтовуючи свої доводи договором №28 від 20.11.09. про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини; товарно-транспортними накладними; довіреністю №64 від 27.11.09., виданої на ім'я ОСОБА_1 на отримання кукурудзи; зведеними відомістями на відвантаження зерна кукурудзи для ПП "Благодатне" відповідачем; актами - розрахунками; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

          Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Дійсно, у матеріалах справи знаходиться договір №28 від 20.11.09. про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини, згідно якого  позивач передає, а відповідач приймає на збереження, з наступним наданням послуг по прийманню, очищенню, сушінню і відвантаженню продукції (кукурудзи в кількості 3000 тон)  (а.с.129-130 т.2).

          Висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 200000 грн. відповідає обставинам справи.

          Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої  правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Матеріали справи свідчать, зокрема: платіжні доручення №648 від 12.01.10. на суму 100000,00 грн. (а.с. 14 т.1) та  №658 від 18.01.10. на суму 100000,00 грн. (а.с. 16 т.1) та виписки з банку (а.с.15,17, т.1), що відповідач отримав 200000,00грн. від позивача, про що не заперечував і представник відповідача у засіданнях суду.

          01.02.10. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути безпідставно отримані кошти в сумі 200000,00 грн. (а.с. 18 т.1)

          Дану вимогу відповідач отримав 05.02.10.,  що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19-20 т.1), яку залишив без відповіді та без задоволення.

          Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду  відповідач не повернув позивачеві 200000,00 грн., а також не надав доказів, які б підтверджували повернення спірних коштів та  належних доказів, які б підтверджували надання послуг по сушінню кукурудзи на  200000,00грн., і такі докази в матеріалах відсутні.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення позивачу коштів у сумі 200000,00 грн. чи надання послуг по збереженню, сушінню кукурудзи на суму 200000,00грн. суду не надав.

          Отже позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення вимог є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

          Місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги доводи відповідача щодо надання послуг на підставі договору №28 від 20.11.09. про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини (а.с.129-130 т.2), оскільки згідно вимог ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він  п і д п и с а н и й  й о г о  с т о р о н о ю  (с т о р о н а м и). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється п е ч а т к о ю.

          Тобто, для письмового правочину недостатньо викласти його зміст у відповідному документі з дотриманням існуючих правил правопису та філології. Сформульований текст обов'язково має бути підписаний його стороною (сторонами) та скріплений печаткою. Під підписанням правочину необхідно розуміти скріплення тексту оригінальною позначкою, притаманною лише даній особі. Відповідно до ст.5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй "Про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі" від 09.12.88. підпис означає власноручний підпис або його факсиміле або інше еквівалентне посвідчення автентичності інших засобів, а підроблений підпис означає підпис, зроблений шляхом неправомірного використання зазначених засобів.

          Крім того, згідно ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

          За змістом ч.1 ст.181 ГК України акцепт оферти у формі єдиного документа робиться шляхом підписання договору та проставлення печатки на обох екземплярах договору, один з яких повертається контрагенту.

          Господарський договір вважається неукладеним за умови, що стороною, яка направила оферту, акцепт не отримано.

          В матеріалах справи відсутній підписаний позивачем та скріплений печаткою договір №28 про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини від 20.11.09. (а.с.107, т.1).

          Згідно висновку судово-технічної експертизи №3948/4075/10-11 від 31.08.10. (а.с.14-15 т.4) та висновку судово-почеркознавчої експертизи №3949/10-11 від 11.10.10. (а.с.24-27 т.4)  у зазначеному договорі №28 від 20.11.09. відтиск печатки Приватного підприємства "Благодатне" нанесений не рельєфним кліше печатки, а являє собою кольорове зображення, яке виконане за допомогою друкуючого пристрою персонального комп'ютера - струминного принтера, картриджі якого споряджені кольоровими чорнилами. Такий спосіб виконання відтисків печаток для засвідчення підписів у документах не застосовується, а підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Керівник _____" розділу "10. сторони" в договорі №28 про надання послуг по прийманню, підробітку, збереженню і відвантаженню сільськогосподарської продукції і сировини від 20.11.09. виконано ймовірно не ОСОБА_2, а іншою особою.

          Не є як належнии доказом, що підтверджував би отримання послуг по сушінню кукурудзи позивачем, наданих відповідачем,  - довіреність №64 від 27.11.09. (а.с.145, т.1) на ім'я ОСОБА_1 на отримання від ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" кукурудзи в кількості 2000 тон,  бо в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували видачу ОСОБА_1 позивачем такої довіреності. Згідно висновків зазначених вище експертиз довіреність не скріплена печаткою Приватного підприємства "Благодатне", а також підпис в графі "Керівник підприємства" виконано не директором ПП "Благодатне, тобто не ОСОБА_2., а також не власниками ОСОБА_3, не ОСОБА_4, а іншою особою.

          Слід зазначити, що  із зазначеної довіреністі  №64 від 27.11.09. не вбачається уповноваження позивачем ОСОБА_1 на отримання послуг по сушінню кукурудзи від відповідача.

          Не являються належними доказами у справі, що підтверджували би надання послуг по сушінню кукурудзи відповідачем для позивача  товарно-транспортні накладні (а.с.117-144,т.1), оскільки складені в односторонньому порядку, підпис уповноваженої особи, посвідчений печаткою відповідача на них відсутній.

          Також суд не приймає як належні докази, надані відповідачем зведені відомості на відвантаження зерна кукурудзи для ПП "Благодатне", акти - розрахунки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), тому що теж складені в односторонньому порядку - відповідачем, не підписані уповноваженою особою позивача, підпис якої був би скріплений печаткою останнього.

          Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні  документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

          Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

          Тобто, факт здійснення відповідачем господарської операції, а саме - надання позивачу послуг по сушінню чи збереженню зерна кукурудзи на суму 200000,00грн, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

          Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

          При цьому, Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96.(з відповідними змінами на час існування правовідносин між сторонами) не регулює відносини сторін по наданню послуг, бо відповідно до п.2 якої, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів, тобто зазначеною Інструкцією регульються відносини за договором купівлі-продажу.

          Довіреність на одержання цінностей - первинний документ, в якому фіксується рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

          Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправданими документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.

          Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за  здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

          Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми,  дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і  п і д п и с и  о с і б, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

          Проте, підписи від імені ОСОБА_1 в графі "Отримав(ла)" у товарно-транспортних накладних відсутні, про що не заперечував у засіданні суду представник позивача.

          У графі "Підпис засвідчую" на зворотній стороні довіреності  №64 від 27.11.09. згідно висновку почеркознавчої експертизи виконані не ОСОБА_1., а також в графі "Керівник підприємства" виконані не ОСОБА_2., не ОСОБА_3., не ОСОБА_4., а іншою особою (а.с.27, т.4).

          При цьому, слід відзначити, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей являється документом, який лише уповноважує відповідну особу на отримання для підприємства визначеного переліку та кількості цінностей. Документом, який підтверджує надання послуг не являється накладною.

          Отже, товарно-транспортні накладні, акти - розрахунки, акти здачі-прийняття робіт (послуг) надані відповідачем на підтвердження наданих послуг не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95., тому не є належними доказами надання відповідачем  позивачу послуг  на суму 200000,00грн.

          Відповідно до ст.101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що відповідач не довів неможливість надання вказаних доказів в суді першої інстанції. Навпаки в клопотанні про залучення додаткових доказів вказує, що вказані документи були витребувані органом внутрішніх справ в другій половині січня 2011 року. На запиті органу внутрішніх справ наявна дата 14 січня 2011 року.

          Місцевим господарським судом оскаржуване рішення приймалось 13 січня 2011 року. Отже відповідач мав можливість до вирішення спору надати вказані документи. В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання суду першої інстанції про залучення до справи вказаних доказів, або витребування їх від іншої особи.

          Крім того відповідач не обгрунтував в клопотанні Рівненському апеляційному господарському суду, яке значення для вирішення спору мають вказані докази. В клопотанні наявний лише перелік документів.

          За таких обставин, Рівненський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року по справі №5/183 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року по справі №5/183 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5/183 повернути в господарський суд Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  


Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

 

  • Номер:
  • Опис: про видачу дубіката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавого листа до виконання
  • Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5/183
  • Суд: Господарський суд Чернівецької області
  • Суддя: Савченко Г.І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.06.2015
  • Дата етапу: 02.07.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація