Дата документу 15.02.2022

ЄУН 937/10649/21

2/937/949/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з неї заборгованості за спожиту теплову енергії в розмірі 15912,22 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2019 №82 визначено ТОВ «Тепло-Мелітополь» виконавцем послуги з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі. З 18.04.2019, вказаним рішенням доручено ТОВ «Тепло-Мелітополь» укласти договори про надання послуг з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з фізичними особами та юридичними особами згідно з чинним законодавством. Будинок АДРЕСА_1 приєднано до централізованої системи постачання теплової енергії. Факт підключення до централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 , в опалювальні періоди 2019-2020 та 2020-2021 років підтверджується актами обстеження житлового будинку від 04.11.2019 та 05.11.2020, відповідно до яких встановлено, що будівля АДРЕСА_1 підключена к централізованому опаленню. Документів щодо відключення квартири відповідача від системи централізованого опалення до ТОВ «Тепло-Мелітополь» не надавалось. За адресою АДРЕСА_2 в ТОВ «Тепло-Мелітополь» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . У зв`язку з систематичним нехтуванням відповідачем своїх обов`язків щодо повноти та своєчасної оплати послуг з централізованого опалення місць загального користування будинку, утворилася заборгованість у розмірі 15912,12 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплачує.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2021 року відкрито спрощене провадження по справі.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про поважні причини своєї неявки суду вона не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності чи заперечень проти позовних вимог від неї не надходило. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно п.4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який введено в дію 01.05.2019 року, не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 2189, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.», укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, нових договорів про надання комунальних послуг).

Так, відповідно до положень та з метою практичної реалізації ст. 14 Закону № 2189, інформація щодо форми типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії з індивідуальним споживачем, колективним та власником (користувачем) будівлі, надруковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Мелітопольської міської та районної ради Запорізької області - газеті «Новий день» № 93-96 від 10.06.2020. Договір було публічно доведено до відома усіх Споживачів шляхом його розміщення (оприлюднення) на веб-сайті Виконавця (TOB «Тепло-Мелітополь»), (постійно доступний для ознайомлення - http://teplo-nielitopol.com/). Будь-яка особа, яка користується послугами TOB «Тепло-Мелітополь» з централізованого опалення може отримати паперовий примірник договору, підписаний уповноваженою особою підприємства, за адресою: м. Мелітополь, вул. Покровська, 61 (пункт 61 договору). Згідно з п. 55 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2019 року №82 визначено TOB «Тепло-Мелітополь» виконавцем послуги з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з 18.04.2019 року, вказаним рішенням доручено TOB «Тепло-Мелітополь» укласти договори про надання послуг з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з фізичними особами та юридичними особами згідно з чинним законодавством.

ТОВ «Тепло-Мелітополь» надає послуги з централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 , який приєднано до системи централізованого опалення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуги, які спрямовані на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням є комунальними послугами.

За змістом ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Обов`язку споживача житлово-комунальних послуг укласти договір з виконавцем послуг, що передбачений п.3 ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідає обов`язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Відповідно до положень п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно п.20,21 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показників засобів обліку теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання з розрахунку на 1 кв. м опалювальної площі квартири, на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року.

Згідно з п.28 Правил, споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку, відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних домів та визначенням плати за їх опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 31.10.2006 року №359 була затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначенням плати за їх опалення, якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування (надалі МЗК) у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (п.1.2 Методики).

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.

Згідно з п.2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення МЗК складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення МЗК та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення МЗК залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, правочини, інші юридичні факти. Відповідно до п.3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов`язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов`язується забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч.1 п.30 Правил споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установленні договором строки.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови  споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.11.2015 року у справі № 6-582цс15, встановлення факту, що особа в певний період отримував надані позивачем послуги з постачання теплової енергії, дає підстави для висновку по те, що у такому випадку між особою і позивачем склалися фактичні договірні відносини, у зв`язку з чим позов про стягнення вартості спожитої теплової енергії підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №279685647, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 28.04.2016 належить право власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 17-19).

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення і послуг з обслуговування внутрішньобудинкових теплових мереж, протягом тривалого часу вона отримує вказані послуги, однак своєчасно і в повному обсязі їх не оплачує. ТОВ «Тепло-Мелітополь» за відсутності укладеного письмового договору про надання комунальних послуг, надало відповідачу ОСОБА_1 послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_3 , а отже, між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення.

04.11.2019 року інспекторами ТОВ «Тепло-Мелітополь» проводилося обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що дана будівля підключена до централізованого опалення.

Жодної письмової відмови від отримання послуг з централізованого опалення у встановленому законом порядку відповідачем суду не надано, також відзив на позовні вимоги з наданням всіх доказів щодо заперечення проти позовних вимог не наданий.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 перед ТОВ «Тепло-Мелітополь» має заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 15912,22 грн.

Вказаний розрахунок відповідачкою не оспорений.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки споживач зобов`язана оплатити послуги з централізованого опалення, а відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення сама по собі не може бути підставою для звільнення її від оплати послуг, наявна заборгованість відповідачкою до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому підлягає стягненню в судовому порядку з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість повного задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту послугу з централізованого опалення у розмірі 15912,22 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст. 11, 509, 526, 530, 543 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» заборгованість за спожиту комунальну послугу з постачання теплової енергії у розмірі 15912 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 22 копійки та судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ», код ЄДРПОУ 42461094, місцезнаходження юридичної особи: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, б.61

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП – НОМЕР_2

Суддя: Т.В.Юрлагіна