Справа № 426/424/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року                                                                

Сватівський районний суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове подання державного виконавця Сватівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьової Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

встановив:

Державний виконавець Сватівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що на примусовому виконані в Сватівському районному відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває зведене виконавче провадження № 64363056, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Державним виконавцем були вжиті всі необхідні заходи примусового стягнення, але на теперішній час боржник борг не сплатив. Державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від сплати боргу, не вживає заходів щодо виконання за рахунок належного йому майна і доходів. У зв`язку з наведеним, державний виконавець звернувся до суду з цим поданням.

Державний виконавець Сватівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Г.В. в судове засідання не з`явилась, звернулася з заявою про розгляд подання без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає необхідним відмовити у задоволенні подання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з ст.6 Закону України «Про порядок виїзду України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, тобто, в тому числі, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п.19 ч.3ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як він пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Крім того, слід зазначити що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець повинен зазначити у поданні.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Сватівському районному відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувають виконавчі провадження №№64191996 від 16.03.2020, 64311330 від 06.11.2020, 64664500 від 23.03.2020, 66064227 від 24.02.2021, 66141057 від 22.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 11734, 68 гривень, 22135, 75 гривень, 12379, 15 гривень, 2200, 00 гривень та 2200, 00 гривень відповідно.

Постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №64363056 в матеріалах справи відсутня.

Боржником за виконавчими документами є ОСОБА_1 .

Зобов`язання боржником не виконано.

В матеріалах справи відсутні підтверджуючи дані про направлення постанов про відкриття виконавчих проваджень на адресу боржника, як і отримання їх боржником.

Під час виконання зазначених вище виконавчих документів виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку, яка перебуває в оренді.

В подані зазначено, що 20.01.2021 та 23.02.2021 державним виконавцем було винесено постанову про арешт всього нерухомого майна та коштів боржника, але в матеріалах справи дані постанови відсутні.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень, щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник на виклики не з`являвся, про причини неявки не повідомляв.

Під час примусового виконання виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої на запити транспортні засоби, належні боржнику на праві власності, відсутні. Згідно відповідей ДФС та УПФ ОСОБА_1 на території України пенсію не отримує, рахунків немає, джерела доходів відсутні.

За даними Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 відсутні дані про перетин державного кордону України.

18.10.2022 року державним виконавцем було здійснено вихід на дільницю, з метою перевірки майнового стану боржника, за адресою: АДРЕСА_1 , перевірити не вдалося, оскільки будинок був зачинений та відсутні господарі.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Таким чином, саме на останнього покладається тягар доказування, тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається відсутність у ньому відомостей про обізнаність боржника з наявністю відкритих виконавчих провадження, порядком та строками виконання зобов`язань. Будь-які докази повідомлення боржника про відкриття проваджень, отримання ним викликів до державного виконавця суду не надані. В матеріалах справи відсутні підтверджуючи дані про направлення постанов про відкриття виконавчих проваджень на адресу боржника, як і отримання їх боржником. Доводи державного виконавця, що боржник на його виклики не з`являвся та не повідомляв про причини його неявки ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки відсутні відомості про належним чином повідомлення боржника про такі виклики.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, а у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, - звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Однак, доказів також звернення до суду щодо застосування до боржника приводу суду не надано.

Покликання державного виконавця у поданні на наявність в боржника невиконаних зобов`язань як підставу тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України не заслуговують на увагу, оскільки законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Враховуючи, що матеріали подання не містять доказів факту ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за вимогою про сплату боргів, суд відмовляє у задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.260, 441 ЦПК України, п.19 ч.3ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

постановив:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Сватівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьової Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Я.В.Просіна