17.02.2022

Справа 431/620/22

Провадження 2-о/431/285/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

судді                                                        Олійник С.В.,

при секретарі                                                Петренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старобільську Луганської області у залі судових засідань у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)про встановлення факту народження особи в певний час на тимчасово окупованій території України,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що вона не перебуває у зареєстрованому шлюбі та ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Антрацит Луганської області народила дитину дівчинку, яку назвала ОСОБА_2 . Батьком дитини на підставі ч.1 ст. 135 СК України бажає зазначити ОСОБА_3 . На підтвердження факту народження дитини було видано медичне свідоцтво про народження № 192 дублікат від 19.11.2015 року, яке не є дійсним на території України, а тому вона не може зареєструвати народження дитини. У зв`язку з чим просила суд винести рішення, яким встановити факт того, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Антрацит Луганської області та її батьками є: мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Антрацит Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , батько відповідно до ч.1 ст.135 СК України – ОСОБА_3 , громадянин України,за рахунком друга дитина народжена у матері.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_5 та представник заінтересованої особи не з`явились. Заявник та її представник зазначили в заяві про розгляд справи у їх відсутності. Представник заінтересованої особи до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

На підставі ч.3 ст.211, ч.3 ст.294 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника та представника заінтересованої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ксерокопії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Антрацит Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ксерокопії дубліката медичного свідоцтва про народження № 192 від 19.11.2015 року, виданого медичною установою на тимчасово окупованій території України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Антрацит Луганської області народила дитину дівчинку, у зареєстрованому шлюбі не перебуває.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», встановлено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у т.ч. м. Антрацит Луганської області.

За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов`язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи вказану ксерокопію медичного свідоцтва про народження, виданого лікарняною установою на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження для реалізації особистих немайнових та майнових прав заявника, суд вважає, що надана заявником ксерокопія медичного свідоцтва про народження є підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Антрацит Луганської області та її батьками є: мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Антрацит Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , батько відповідно до ч.1 ст.135 СК України – ОСОБА_3 , громадянин України,за рахунком друга дитина народжена у матері.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, то суд вважає заяву про встановлення факту народження - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430  ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268, 293-294,317,319, п.8 ч.1 ст.430ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)про встановлення факту народження особи в певний час на тимчасово окупованій території України – задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Антрацит Луганської області та її батьками є: мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Антрацит Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , батько відповідно до ч.1 ст.135 СК України – ОСОБА_3 , громадянин України,за рахунком друга дитина народжена у матері.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Старобільського районного суду Луганської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя                                                Олійник С.В.