Справа № 147/40/22
Провадження № 2/147/124/22
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Борейко О. Г.
із секретарем Івасюк А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
17 січня 2022 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 серпня 2003 року виконкомом Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області було зареєстровано шлюб між сторонами. За час перебування у шлюбі у них народилася спільна дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачкою. Подружнє життя з чоловіком сильно погіршилося протягом останніх років. Це сталося внаслідок відсутності взаєморозуміння між ними, не бажанням чоловіка підтримувати сімейні стосунки. Відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного є наслідком частих конфліктів та суперечок, що негативно впливають на емоційний розвиток спільної дочки. Фактично шлюбних взаємообов`язків між ними не існує вже декілька років, позивач з дитиною переїхала від чоловіка в інший будинок, тому з відповідачем вони є чужими один-одному людьми. Позивач зазначає, що між ними були спроби примирення, проте це не принесло результату. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, що укладений між нею та ОСОБА_2 та стягнути на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності. Позов підтримує та наполягає на розірванні шлюбу. Від вимоги про стягнення з відповідача на її користь понесених судових витрат відмовилась.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 03 серпня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у Ободівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №8, та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16 квітня 2013 року (а.с. 5).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе, сторони проживають окремо. В свою чергу, відповідач у заяві визнав позовні вимоги в повному обсязі та підтвердив, викладені в позовній заяві обставини.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд дійшов висновку, що шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично розпався, позивач наполягає на його розірванні, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подана до суду позовна заява відповідає дійсній волі позивача та відповідача, їх бажання розірвати шлюб є істинним та добровільним, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, а позов - задовольнити.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на вказані положення, а також враховуючи викладене у позові небажання позивача змінювати набуте при реєстрації шлюбу прізвище на дошлюбне, суд вважає за можливе залишити позивачу прізвище « ОСОБА_5 ».
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.
За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач відмовилася від вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд вважає, що понесені ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору стягненню з ОСОБА_2 не підлягають.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 133, 141, 206, 211, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що зареєстрований 03 серпня 2003 року у Ободівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, про що було складено відповідний актовий запис №8 - розірвати.
Після розірвання шлюбу, прізвища сторін залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О. Г. Борейко