Справа №295/8281/21

Категорія  11

1-кп/295/70/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого – судді                         ОСОБА_1                                        

секретаря судового

засідання ОСОБА_2        

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12021060000000101 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самтредія Грузія, громадянина України, одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, інваліда 3-ї групи постраждалих внаслідок ЧАЕС 1 категорії, пенсіонер, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за ст. 115 ч.1, 263 ч.1 КК України,

з участю:

прокурорів                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого                 ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

15.03.2021 близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_3 перебував у власній кімнаті квартири АДРЕСА_2 .

У зазначений день, час, місці та за вказаних обставин, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , який тримав в руках вогнепальну зброю-обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИжБ-46», 16 калібру, серія і номер екземпляру якої « НОМЕР_1 », виник конфлікт. Під час якого, ОСОБА_7 намагався відібрати у ОСОБА_3 вказану зброю, внаслідок чого відбувся один постріл, який влучив у стіну кімнати. Продовжуючи свої дії ОСОБА_3 , не передбачаючи настання смерті ОСОБА_7 , хоча повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю, під час штовханини, переміщування на певній відстані між собою, з метою кожного перетягнути рушницю у свій бік, здійснив постріл в напрямку сина, який влучив в ділянку розташування життєво-важливих органів ОСОБА_7 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні грудної клітки дещо вліво від серединної лінії, яка продовжується рановим каналом з ушкодженням 3,4,5-го ребер зліва, серцевої сорочки, стінки лівого шлуночка, лівого головного бронху, лівої легеневої вени, легеневої тканини, верхньої частки лівої легені, пристінкової та легеневої плеври, а також м`яких тканин по ходу ранового каналу, крововилив в м`які тканини спини та двох вихідних ран, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті, а також рани на кисті лівої руки, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_7 настала від вогнепального поранення грудної клітки, яке ускладнилося гострою крововтратою.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та показав, що зброю ніколи не придбавав, в квартирі зброї ніколи не було. В ніч з чотирнадцятого на п`ятнадцяте березня біля 24 год., прокинувся від голосів. Вийшов з кімнати побачив сина та ОСОБА_8 , які сиділи в кімнаті сина та випивали, повернувся назад до своєї кімнати. Через деякий час почув дзвінок у двері, відчиняв син, чув, що хтось зайшов, а тому знову вийшов та через відчинені двері побачив, що компанія сина, а саме ОСОБА_8 , незнайомий хлопець худорлявої статури та син, продовжили втрьох випивати, а він повернувся до своєї кімнаті. Вранці прокинувся, в квартирі була тиша, двері до кімнати сина зачинені. Пішов гуляти з собакою, провідав дружину та повернувся додому. Залишивши собаку вдома, пішов на базар та в 11 год. 30 хв. повернувся до квартири, двері до кімнати сина були закриті, знову вийшов погуляти з собакою, повернувся близько 12 год. та перебував у своїй кімнаті. У двері хтось подзвонив, проходячи повз кімнати сина, двері якої були відчинені, побачив ОСОБА_8 , який сидячі спав на дивані, сина в кімнаті не було. Відчинив вхідні двері, але нікого не було і в цей час собака вискочив на вулицю, а тому не закриваючи вхідні двері вийшов у двір і близько 30 хв. шукав собаку, після чого повернувся до квартири. Почув голос сина, який лунав з ванної кімнати, останній сам із собою сварився, при цьому комусь погрожував. Він запитав у сина, що трапилося, на що останній сказав його не чіпати, що він вирішить всі питання сам. Включив світло у коридорі і на нижній полиці шафи побачив обріз, хотів запитати у сина про нього, однак передумав і вирішив зброю сховати у своїй кімнаті. Взявши зброю у праву руку, пішов до своєї кімнати і в цей час почув швидкі кроки та його наздогнав син, який вимагав віддати обріз, при цьому кричав «не твоє, віддай». Він всіляко ухилявся від спроб сина забрати обріз, опустивши руку нижче, а син нахилився схопив за зброю однією рукою і намагався відібрати, а другою рукою, в якій тримав пінцет, яким зачепив спусковий гачок та відбувся постріл, куля потрапила в стіну. Він продовжував утримувати обріз, а син намагався відібрати, при цьому обухом обрізу вдарив його в груди і в цей час відбувся постріл. Від удару він впав на диван, випустивши обріз з рук і побачив рану в грудях сина. Підхопивши сина, разом впали на коліна, намагався привести сина до тями, кричав. Після чого, вставши схопив обріз, забіг до кімнати сина, де у ОСОБА_8 запитував чий це обріз, однак останнього не зміг розбудити, а тому кинув обріз на підлогу. Вийшовши з кімнати сина одразу зателефонував до швидкої, повідомивши про вогнепальне поранення. Відчув себе погано, а тому пішов до ванної кімнати, де обливав себе водою і в цей час з`явилися працівники поліції, яким показав де лежить син, та повідомив, що в кімнаті ще одна особа, яка винна в тому, що трапилося із сином. Витюку одягнули кайданки. Вибіг зустрічати швидку допомогу. Вважає подію нещасним випадком, причин вбивати сина у нього не було. Була образа на сина, через те що він вживав алкоголь.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду отриманими в законному порядку допустимими доказами.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що очевидцем події не була. Загиблий її син, а обвинувачений – чоловік. З 2020 проживала окремо від сина з чоловіком, однак часто їх відвідувала. Син і чоловік мали окремі кімнати, які замикалися на ключ. Ніколи в квартирі не бачила зброї. Незадовго до смерті син запив, оскільки посварився з дружиною. Під час запоїв син ставав агресивним, запальним, але чоловік знаходив важелі уникнути сварок, оскільки за характером є спокійною людиною.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_10 показала, що обвинувачений чоловік її тітки ОСОБА_11 , а загиблий двоюрідній брат. Періодично приходила до квартири ОСОБА_12 , щоб допомогти по-господарству, а саме прибирала в кімнатах і ніколи не бачила зброї в квартирі. Зазначила, що брат і обвинувачений проживали в окремих кімнатах, які замикалися на замок, оскільки загиблий приводив до квартири компанії, з якими пиячив та останні обкрадали квартиру. Показала, що коли брат уходив в запої, був неадекватний, однак батько завжди міг його заспокоїти.

Свідок ОСОБА_13 показала, що обвинуваченого та його сина знає як покупців магазину, де вона працює продавцем. Очевидцем події не була, про події дізналася від покупців та в цей день її опитували працівники поліції з приводу того, чи гуляв Реквава з собакою. Однак вона на вулицю під час роботи не виходила та останній цього дня в магазин не заходив. Зазначила, що в день події близько 09 год. 30 хв. до магазину прийшов ОСОБА_14 з чоловіком, обоє були в стані алкогольного сп`яніння, вели себе неадекватно, ображали, у зв`язку з цим викликали поліцію. Показала, що чоловіки придбавали спиртні напої, за які розрахувався товариш Реквави, після чого останні пішли з магазину. Також зазначила, що в послідуючому їй пред`являлися для впізнання фото, серед яких вона впізнала чоловіка з яким був ОСОБА_12 . Також їй відомо, що син міг ображати батьків, забирав у своєї матері пенсію.

Свідок ОСОБА_15 показала, що обвинувачений та загиблий її сусіди. В день події близько 12 год. йшла з магазину. Зайшла до під`їзду, почула удар, як впало щось важке, однак на це не звернула увагу, оскільки інших звуків вже не було. Через годину її опитували працівники поліції з приводу того що старший Реквава вбив меншого. Ні сина ОСОБА_12 , ні його самого на вулиці не бачила. Коли почула удар, перебувала на першому поверсі біля поштових скриньок, як удар один раз ногою у двері. При цьому, ніхто у під`їзд не виходив, конфліктів не було.

Щодо розбіжностей між дослідженим слідчим експериментом з участю свідка ОСОБА_15 і показами свідка безпосередньо в судовому засіданні зазначила, що під час слідчого експерименту зазначила, що чула постріл, оскільки від слідчих дізналася про те, що сусід загинув від зброї, а тому могла сказати про постріл. Зазначила, що у порівнянні вказаний звук не можна порівняти з пострілом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що загиблого знав близько семи років. 14.03.2021 святкував своє день народження та близько 23 год. 45 хв. прийшов до ОСОБА_17 , який його впустив до квартири і вони вдвох вживали алкогольні напої, а батько ОСОБА_18 в цей час був в своїй кімнаті. Наступного дня об 11 годині його розбудили працівники поліції, звинуватили у вбивстві та заарештували. ОСОБА_14 в цей час лежав в іншій кімнаті на спині, з раною в грудях. Ствердив, що ніколи у загиблого зброю не бачив так і розмов про це не ніколи не було. Також зазначив, що ні сварки, ні пострілів не чув, оскільки спав. Показав, що ОСОБА_18 міг спровокувати бійку, розповідав йому, що не пускав батька до дому, навіть пропонував вигнати батька, це було в інший день, коли вони в квартирі розпивали спиртне. Зазначив, що ОСОБА_18 будучі п`яним, ставав неадекватним, міг лізти в бійки. Йому відомо, що батько давав ОСОБА_18 гроші, оскільки останній не працював, завжди хотів легких грошей.

15.03.2021 внесено відомості до ЄРДР по факту виявлення трупа ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті у вигляді вогнепального поранення у грудну клітку. (т.1. а.с.96).

Під час огляду місця події від 15.03.2021, проведеного в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті у вигляді вогнепального поранення грудної клітки та на кисті лівої руки. Виявлено кров на підлозі, кріслі, телевізорі, дошці, рушникові, на підошві гумових тапочок, краплі крові на простирадлі, застеленого на дивані, а також в іншій кімнаті виявлено обріз мисливської рушниці 16 калібру із видаленими маркуваннями в якому виявлено дві стріляні гільзи 16 калібру з маркуванням «ТАХО» Під час огляду здійснено змиви з усіх частин обрізу, а також змиви крові. На столі в кімнаті виявлено пляшки з під горілки, стаканчики. На стіні ліворуч від входу виявлено два отвори округлої форми, в яких знаходяться предмети з металу (т.1 а.с.102).

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 17.03.2021 встановлено, що огляд місця події від 15.03.2021 був проведений як невідкладний з метою подальшого забезпечення повного, всебічного, швидкого розслідування кримінального правопорушення та збереження майна, яке є знаряддям злочину, у зв`язку з чим надано дозвіл на проведення огляду місця події, а саме квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.с.101).

         Даними протоколу огляду трупа від 15.03.2021 встановлено, що на тілі ОСОБА_7 наявні нашарування РБК, рану 6х4 см. з дефектом тканин по нижньо-лівому краю осадження до 1 см., та по задній поверхні, та частково зовнішні з переходом на тил кісті рана 5,6х4 см., глибиною 1,7 см. з дефектом тканин, на спині дві рани 0,7х0,6 см. та 1,4х0,9 см. та 5-ть бугристостей на шкірі кісткової щільності, при розтині якої виявлено 5-ть інородних тіл сірого металу сферичної форми, крововилив (т.1 а.с.134).

15.03.2021 року в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_3 вилучено: куртку світло-зеленого кольору, кофту темно-зеленого кольору з нашаруванням речовими бурого кольору на передній частині, а саме нашарування у вигляді плям розмірами 0,2-0,3 до 0,5 см, джинси синього кольору з ременем шкіряним чорного кольору, на яких, на передній лицевій частині по всій площі виявлені нашарування речовини бурого кольору переважно округлої форми діаметром від 0,1 см до 1 см, мають ознаки бризг (т.1. а.с.140).

Згідно висновку експерта №274 від 15.03.2021 у трупа ОСОБА_7 виявлено: рану на передній поверхні грудної клітки дещо вліво від серединної лінії, яка продовжується рановим каналом з ушкодженням 3,4,5-го ребер зліва, серцевої

сорочки стінки лівого шлуночка, лівого головного бронху, лівої легеневої вени,

легеневої тканини, верхньої частки лівої легені, пристінкової та легеневої плеври, а

також м`яких тканин по ходу ранового каналу; крововилив в м`які тканини спини та дві

вихідні рани. Даний комплекс ушкоджень утворився одномоментно від дії тупих

твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які мали значну

кінетичною енергією (пробивна дія) та додаткових факторів пострілу, внаслідок

одиночного, дробового, вогнепального поранення, мають ознаки тяжких тілесних

ушкоджень за критеріями небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному

зв`язку із настанням смерті; рану на кисті лівої руки, яка утворилася від дії тупого твердого предмету, що діяли із значною силою тангенційно (по дотичній), має ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку із настанням смерті не знаходиться, утворилася незадовго до

настання смерті. Враховуючи характер (яскраво-червоне, жолобоподібне дно) та

локалізацію (кисть руки) рани, можна вважати, що вона є продовженням ранового

каналу на грудній клітці, за умови розміщення кисті таким чином, щоб їх вісі

співпали. Враховуючи те що на рані передньої поверхні грудної клітки є мінус тканина, її стінки яскраво-червоні, дані медико-криміналістичної експертизи - вхідним вогнепальне та

утворилось в результаті вогнепального пострілу, в підшкірно-жировій клітковині

передньої поверхні грудної клітки виявлено пластиковий контейнер вважає, що рана

на передній поверхні грудної клітки є вхідним вогнепальним пораненням. Рановий канал проходить спереду назад, дещо справа на ліво (спереду на 2,5 см. від

серединної, ззаду на 7 см від серединної) та дещо знизу вгору (спереду на 138 см. від

підошвової поверхні стоп, ззаду на відстані 142 см. від підошвової поверхні стоп).Смерть ОСОБА_7 настала від вогнепального поранення грудної клітки, яке ускладнилося гострою крововтратою, про що свідчать дані отримані при дослідженні трупа в морзі – наявність тілесних ушкоджень: рідка кров із згортками в лівій плевральній порожнині; кров в лівому бронху та трахеї; кров в ротовій порожнині; нашарування крові на шкірі та одязі; відсутність крові в порожнині серця та великих судинах; крововилив на внутрішній поверхні серця; слабко вираженні та острівчасті трупні плями (т.1. а.с. 184).

       Згідно висновку експерта № 379 від 15.03.2021 у ОСОБА_3 тілесні ушкодження не виявлено (т.1 а.с.188).

       Як вбачається з висновку експерта №КСЕ-19/106-21/3638 від 30.04.2021 на наданих на дослідження кофті (об`єкти №1.1-1.4) та джинсах (об`єкти №2.1-2.8), вилучених у ОСОБА_3 виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_7 . На лицевій поверхні кофти вилученій у ОСОБА_3 виявлено продукти пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху: мікрочастинки пороху. На поверхні штанів вилучених у ОСОБА_3 у межах чутливості використаних методів дослідження, речовин які можна віднести до продуктів пострілу не виявлено. На наданих для дослідження штанах (джинсах), які вилучені у ОСОБА_3 , можливо встановити механізм утворення нашарувань речовими бурого кольору, які утворені внаслідок розбризкування. На наданій для дослідження кофті, встановити механізм утворення нашарувань речовими бурого кольору не можливо, у зв`язку з особливістю слідовідображення (т.1. а.с. 190).

Висновком експерта № СЕ-19/106-21/3478-ФХВР від 15.04.2021 встановлено, що на поверхні марлевого тампона, яким проведено протяжку через правий та лівій канали ствола обрізу двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці моделі «Иж-Б-46», 16-го калібру, серія та номер екземпляру якої « НОМЕР_1 », виявлено продути пострілу нітроцелюлозного (бездимного, основного) пороху (т.1 а.с.204).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-21/3054-БЛ від 25.03.2021, обріз мисливської рушниці 16 калібру з видаленими маркуваннями, який був вилучений 15.03.2021, в ході проведення слідчих дій, за адресою: АДРЕСА_1 , є нестандартною вогнепальною зброєю-обрізом двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИжБ-46», 16-го калібру, серія та номер екземпляру якої « НОМЕР_1 ». Зброя виготовлена шляхом перероблення самооборонним способом двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «Иж-Б-46», 16-го калібру, серія та номер екземпляру якої « НОМЕР_1 », яка була виготовлена промисловим способом на Іжевському машинобудівному заводі в колишній державі- СРСР (нині територія РФ). Зброя придатна до проведення пострілів на ураження цілі рушничними патронами 16 калібру. З наданого для дослідження обрізу з ввімкнутим запобіжником - неможливо провести постріли без натискання на спускові гачки, а з вимкнутим запобіжником, можливо провести постріл без натискання на спусковий гачок з лівого ствола, по причині не точної підгонки при виробництві та зношеності деталей ударного механізму лівого замка, а саме недостатнім зачепом бойового взводу курка та зуба шептала. Два патрони, стріляні гільзи від яких надані для дослідження були відстріляні з наданого для дослідження обрізу двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці моделі «ИжБ-46», 16-го калібру, серія та номер екземпляру якої « НОМЕР_1 »: один патрон з правого ствола (стріляна гільза з осередками окислення металу), а другий патрон з лівого ствола обрізу (т.1. а.с. 214).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 показав, що шляхом проведення експериментів, встановлено, що з лівого ствола, з вимкнутим запобіжником, можливо здійснити постріл без натискання на спусковий гачок. При проведенні експертизи було виявлено, що ударний механізм, який знаходиться з лівого ствола, розташований в лівій замкнутій точці, має дефекти, та знос від частого використання. Застосовано декілька дій при експерименті і постріл відбувся тільки після ударів молотком по окремих частинах обрізу, тобто має бути значна сила прикладання. Зазначив, що постріл можливо було здійснити шляхом натискання на спусковий гачок пінцетом, а також можливий постріл без натискання на спусковий гачок за обставин, які зазначає обвинувачений, а саме удари, із значним прикладанням сили, обухом об грудну клітку людини.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-21/3233-ФХВР від 31.03.2021, на змивах з правої руки ОСОБА_3 виявлено продукти пострілу. У ОСОБА_20 не виявлено речовин, які можна віднести до продуктів пострілу (т.1 а.с. 230).

За висновком № СЕ-19/106-21/3126-БД від 06.04.2021 на вилучених у свідка ОСОБА_20 речах крові не виявлено (т.2 а.с.2).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-21/3126-БД від 21.04.2021, на зрізах нігтьових пластин з рук ОСОБА_7 , наданих на експертне дослідження виявлено кров людини, яка може походити від нього. На зрізах нігтьових пластин з рук ОСОБА_20 , ОСОБА_3 наданих на дослідження крові не виявлено (т.2 а. с. 14).

За висновком додаткової судово-медичної експертизи № 888/20 від 14.06.2021, у ОСОБА_3 15.03.2021 о 22 год. 00 хв. будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, хоча під час слідчого експерименту він вказує, що ОСОБА_7 ударив його прикладом обрізу в ділянку грудної клітки із значною силою (він відчув біль). Також слід відмітити, що зразу після удару пролунав постріл, а отже повинна була бути віддача (удар прикладом) в грудну клітку. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено: рану на передній поверхні грудної клітки дещо вліво від серединної лінії, яка продовжується рановим каналом з ушкодженням 3, 4, 5-го ребер зліва, серцевої сорочки стінки лівого шлуночка, лівого головного бронху, лівої легеневої вени, легеневої тканини, верхньої частки лівої легені, пристінкової та легеневої плеври, а також м`яких тканин по ходу ранового каналу; крововилив в м`які тканини спини та 2 вихідні рани. Даний комплекс ушкоджень утворився одномоментно від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які мали значну кінетичною енергією (пробивна дія) та додаткових факторів пострілу, внаслідок одиночного, дробового, вогнепального поранення. Дані ушкодження могли утворитися в термін та за обставин на які вказує ОСОБА_3 під час слідчого експерименту за його участю, а саме 15.03.2021 року під час другого пострілу із обрізу мисливської рушниці «в цей час відбувався постріл, який потрапив в грудну клітку синові». Рану на кисті лівої руки, яка утворилася від дії тупого твердого предмету, що діяли із значною силою тангенційно (по дотичній) та враховуючи характер рани (яскраво-червоне, жолобоподібне дно, краї не співставляються – «мінус тканина»), можна вважати, що вона утворилася внаслідок вогнепального поранення. Під час слідчого експерименту ОСОБА_3 вказує на те, що під час першого пострілу ОСОБА_7 пінцетом, який тримав в лівій руці пробував нанести йому удар по його правій руці, якою він тримав обріз. При цьому ствол знаходився справа від тіла ОСОБА_7 , що виключає можливість утворення даної рани під час першого пострілу. Під час слідчого експерименту ОСОБА_3 вказує на те, що під час другого пострілу ОСОБА_21 правою рукою тримав на стволі, а ліву руку поклав на колодку чи біля неї, що виключає можливість утворення даної рани під час другого пострілу. Тобто під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 вказує такі обставини, при яких рана на лівій руці ОСОБА_7 не могла утворитися. (т.2 а.с. 23).

       Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_22 зазначив, що рана на руці загиблого, за обставин, на які вказував обвинувачений під час слідчого експерименту, не могла утворитися. Зазначена рана є продовженням ранового каналу на грудній клітці. Зазначив, що сам особисто оглядав обвинуваченого, останній жодних скарг не висловлював і жодного тілесного ушкодження у нього виявлено не було. Крім того, зазначив, що від удару прикладом, а потім після пострілу мала бути віддача, тобто не одиничний, у зв`язку з чим відбувається набряк м`яких тканин, потім почервоніння та синюшність. Первинна стадія – може тривати від трьох до шести годин. Якщо грудна клітка близько прилягає до кістки, відбувається стискання м`яких тканин, в такому випаду має бути набряк, якого не можливо не побачити.

Згідно висновку експерта №57 від 16.06.2021, у трупа ОСОБА_7 виявлено: вогнепальне картечне поранення передньої поверхні грудної клітки з наявністю вхідного отвору на передній поверхні грудної стінки дещо зліва від серединної лінії, раневого каналу, що проходить спереду назад, дещо справа наліво та знизу вгору, з ушкодженням третього, четвертого, п`ятого ребер зліва, серцевої сорочки, стінки лівого шлуночка, лівого головного бронху, лівої легеневої вени, лівої легені, пристінкової та легеневої плеври та двох вихідних отворів задньої поверхні тулуба; дотичне вогнепальне поранення лівої кисті. Виявлені ушкодження утворилися від дії снаряду, що був випущений при одному пострілі з наданої на експертизу вогнепальної зброї. На футболці постраждалого ОСОБА_7 виявлено наскрізне пошкодження, яке розташовується на передній поверхні виробу у верхній частині, дещо зліва. За своєю характеристикою дане пошкодження являється вхідним вогнепальним та утворилося в результаті одноразового пострілу з вогнепальної зброї внаслідок компактної дії снаряду. Пошкодження на футболці співпадає з ушкодженням на грудній клітці ОСОБА_7 . Враховуючи результати проведених експериментальних пострілів з наданої на експертизу вогнепальної зброї, можна стверджувати, що постріл був здійснений в межах, що не перевищувала 1,5 метра від дульного зрізу зброї до мішені. Снаряд випущений при пострілі входив в грудну клітку спереду назад, дещо справа наліво та знизу вгору по відношенню до вертикальної та горизонтальної площини тіла. В момент здійснення пострілу, потерпілий був повернутий до дульного зрізу зброї передньою поверхньою грудної клітки, незалежно від того, в якому положенні тіла він знаходився. (т.2 а.с. 28).

Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_23 пояснив, що під час розрахунку відстані з якої був здійснений постріл, враховувалися пошкодження на одежі, на тілі загиблого. Так, під час проведення експертизи було встановлено відсутність кіптяви на шкірі та її окрас, а саме шкіра мала яскраво-червоний колір, у зв`язку з чим проводилися дослідження впритул та на відстані 1 м.,1,5 та 2 м. Під час якого встановлено, що постріл був здійснений в межах, що не перевищувала 1,5 м., а не впритул.

Згідно висновку експерта № СЕ-19-21/15642-БД від 18.06.2021, встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин виявлених у вирізках зі штанів, вилучених у ОСОБА_3 та вирізках з кофти, вилученої у ОСОБА_3 , які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_7 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_20 . При цьому також встановлено генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених у змиві із руків`я, які є змішаними, містять генетичні ознаки більше двох осіб та для подальшої ідентифікації непридатні. Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві із спускових гачків, не встановлювали у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК в даному об`єкти, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу наявними методами (т.2. а.с. 37).

Згідно висновку експерта № СЕ-19-21/9245-БД від 21.04.2021, встановлено, що генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених у змиві внутрішньої поверхні цівки, змиві із цівки, змиві із прапорця для перелому стволів, збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_7 , та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_20 (т.2 а.с. 145).

Суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Так, під час судового розгляду встановлено, що після події та по прибуттю поліції, обвинувачений вказав на ОСОБА_20 , як на особу, яка винувата у загибелі сина. Однак, зібрані у провадженні докази, а саме висновки експертиз, спростовують причетність ОСОБА_20 до вбивства ОСОБА_7 . Вина обвинуваченого доведена дослідженими документами, а саме протоколом огляду місця події, висновками експертиз. Зокрема, під час огляду місця події встановлено розташування загиблого та обвинуваченого, а саме розташування слідів крові, як на речах та предметах, так і наявність у кількість крові на речах обвинуваченого ОСОБА_3 , яка за висновком експертизи утворилася шляхом розбризкування. Саме кількість крові виявлена на речах обвинуваченого підтверджує висновки експертизи, що постріл був здійснений в межах, що не перевищувала 1,5 метра від дульного зрізу зброї до мішені, а не впритул, як зазначає в своїх показах обвинувачений. Крім того, висновком експертизи № КСЕ-19/106-21/3638 від 30.04.2021 на кофті (об`єкти №1.1-1.4) та джинсах (об`єкти №2.1-2.8), вилучених у ОСОБА_3 виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_7 . На лицевій поверхні кофти вилученій у ОСОБА_3 виявлено продукти пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху: мікрочастинки пороху. При цьому, па поверхні штанів вилучених у ОСОБА_3 у межах чутливості використаних методів дослідження, речовин які можна віднести до продуктів пострілу не виявлено, що спростовує доводи обвинуваченого, що він тримав обріз до низу.

Твердження сторони захисту про те, що на зброї не виявлено ДНК обвинуваченого не спростовує того, що зброя була в руках у останнього, зазначений факт не заперечуються і самим обвинуваченим. Як вбачається з висновку експертизи саме змішаність виявлених клітин і надзвичайно низький вміст ДНК, якого недостатньо для проведення експертизи, стали причиною неможливості їх встановити, ідентифікувати.

Отже досліджені в судовому засіданні докази спростовують твердження обвинуваченого про те, що другий постріл відбувся від удару обухом об грудну клітку останнього. При цьому, суд враховує ту обставину, що самопостріл міг відбутися лише внаслідок прикладання значної сили, про що зазначено у висновку експертизи та під час роз`яснення експертом. Крім того, незважаючи на індивідуальні фізіологічні особливості шкіри людини, від такої значної сили прикладання мали б бути залишені сліди на шкірі, а під час обстеженння обвинуваченого жодних тілесних ушкоджень у нього не виявлено. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_22 показав, що особисто оглядав обвинуваченого, останній жодних скарг не висловлював та тілесні ушкодження під час огляду не було виявлено.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 115 ч.1 КК України, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині – ОСОБА_7 .

Диспозицією ст. 115 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі непрямого умислу, передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

На відміну від згаданого злочину вбивство через необережність (ст.119 КК України), як і умисне вбивство за суб`єктивною стороною, проявляється в необережній форми вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості (ст.25 КК України). Зокрема, необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Отже розмежування умисного вбивства (ст.115 КК України) і вбивства, вчиненого через необережність (ч.1 ст. 119 КК України), здійснюється за суб`єктивною стороною цього злочину, виходячи з фактичних підстав кваліфікації конкретного суспільно небезпечного діяння, а також усвідомлення особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбачення його негативних наслідків та ставлення до них.

Суд, враховуючи відсутність безпосередніх свідків, виходить з наявних у справі доказів та встановлених в ході судового розгляду обставин.

Виходячи з показань обвинуваченого, висновків експертиз, роз`яснень експертів, суд приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого умислу на вчинення умисного вбивства, оскільки обвинувачений не усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та не передбачав його суспільно небезпечних наслідків. Зазначене також підтверджується поведінкою обвинуваченого після події, останній одразу викликав швидку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 наявна вина у формі необережності, зокрема у вигляді злочинної недбалості, з мотивів, що останній повинен був і міг передбачити, що таке недбале поводження з вогнепальною зброєю, а саме штовханина, перетягування зброї, в напрямку якого перебував загиблий, може призвести до отримання ним тілесного ушкодження, так як наслідок цього настання смерті ОСОБА_7 .

Така позиція суду узгоджується з усталеною судовою практикою узагальненою в п. 26 постанови Пленуму ВСУ від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»: у випадках, коли особа, яка позбавила життя чи заподіяла йому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 КК України або ст. 128 КК України.

Встановлені судом обставини та досліджені докази доводять, що обвинувачений ОСОБА_3 внаслідок злочинної недбалості не передбачав можливості настання смерті сина, хоча повинен був й міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю. Досліджені судом докази спростовують доводи обвинуваченого про випадкове невинне спричинення смерті ОСОБА_7 .

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його дії за ст. 119 КК України, як вбивство вчинене через необережність.

Крім того, органом досудового розслідуванняя ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у невстановлений в ході розслідування день, час та місці, в порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №662 та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 №576, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав нестандартну вогнепальну зброю - обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИжБ-46», 16-го калібру, серія та номер екземпляру якої « НОМЕР_1 », який незаконно носив та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до вилучення зброї в ході проведення огляду місця події 15.03.202 І в період з 13 години 58 хвилин до 20 години 45 хвилин.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_24 вину не визнав і показав, що зброю ніколи не придбавав, не зберігав, звідки в квартирі з`явилася зброя йому невідомо.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

       В свою чергу стандарт доведення «поза розумним сумнівом», визначений практикою ЄСПЛ (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A № 25), може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. 

Згідно вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд, здійснюючи судовий розгляд з дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема на основі змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, в межах висунутого обвинувачення, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 263 ч.1 КК України не знайшло свого підтвердження в суді.

На доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 263 ч.1 КК України сторона обвинувачення посилається на витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події, висновки експертиз.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події, а саме саме в кімнати, де проживав загиблий ОСОБА_14 , яка зачинялася на замок, знайдено 4 мисливські патрони 16 калібру і один патрон в металевому контейнері, які згідно висновку експертизи є патронами для виявленого, під час огляду місця події обрізу. Крім того, згідно висновку експертизи № СЕ-19-21/9245-БД від 21.04.2021на обрізі виявлено генетичні ознаки у змиві із внутрішньої поверхні цівки, змиві з цівки, змиві із прапорця для перелому стволів, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_17 .

Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_23 зазначив, що внутрішня поверхня цівки знаходиться під стволом і потрапити до неї можливо лише розібравши зброю. Отже потрапляння генетичних ознак в цю частину зброї неможливо не розібравши зброї.

Зазначені обставини, а саме наявність патронів в кімнаті ОСОБА_17 , його генетичні ознаки на внутрішній частині зброї, підтверджують те, що зброя могла належати останньому та не доводить, що зброя належала обвинуваченому.

Згідно з ч.3 ст.373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

В свою чергу з боку обвинувачення не було зібрано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 придбав, зберігав та носив вогнепальну зброю.

В численних рішеннях Верховний Суд підкреслював, що обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Також Верховний Суд визначав, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного        й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки при судовому розгляді не доведено обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України. 

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується виключно позитивно, є потерпілим від ЧАЕС 1-й категорії, у зв`язку з чим визнаний інвалідом 3-ї групи, є особою похилого віку, як і дружина останнього, яка потребує сторонньої допомоги. Також суд враховує думку потерпілої, яка будь-яких претензій до обвинуваченого не має, просила врахувати, що потребує допомоги чоловіка.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання в межах санкції статті із застосуванням ст. 75,76 КК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Підлягають скасуванню арешти накладені на майно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов`язання.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

        ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 КК України і призначити йому покарання за цим законом – 3 (три роки) позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 263 ч. 1 КК України та виправдати за цим законом.

Обвинуваченому ОСОБА_3 змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.

Зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.03.2021 по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 46833, 96 (сорок шість тисяч вісімсот тридцять три) грн. 96 (дев`яносто шість) коп. (т.1 а.с.202,212,228,250, т.2 а.с.12,21,36,67,68,69).

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира від 19.03., 24.03, 25.03., 30.03.2021 року (т.1 а..с.132,139,149).

Речові докази: пару гумових тапок 43 розміру темно-синього кольору з написом «PAYAS», рушник зеленого кольору, змив речовими бурого кольору з підлоги біля крісла, змив з дошки речовини бурого кольору, пару гумових тапок синього кольору 42 розміру з написом «San Lin», підодіяльник, рушницю спортивного типу із маркуванням XS19, два металеві предмета, змив речовини бурого кольору з ложе трупа, обріз мисливської рушниці 16 калібру із видаленими маркуваннями в якому виявлено дві стріляні гільзи 16 калібру з маркуванням «ТАХО», змив з спускових гачків обрізу мисливської рушниці 16 калібру, змив з руків`я обрізу мисливської рушниці 16 калібру, змив з внутрішньої поверхні цівки обрізу мисливської рушниці 16 калібру, змив з цівки обрізу мисливської рушниці 16 калібру, змив з прапорця для перелому стволів, змив речовини бурого кольору з прапорця для перелому стволів, 4 мисливські патрони 16 калібру 3 з яких в контейнерах зеленого кольору та 1 в металевому, 2 пляшки з етикетками «Неміроф» та «Happy Leaf», 2 пластикові стаканчики та 1 скляний стакан, які зберігаються в камері схову СУ ГУНП в Житомирській області - знищити. Куртку з маркуванням «BA&WD» синьо-бордового кольору, кофту гірчичного кольору, сорочку чорного кольору, джинси з маркуванням «LE CUTTI» чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, туфлі чорного кольору, які зберігаються в камері схову СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_20 . Куртку світло-зеленого кольору, кофту темно-зеленого кольору, футболку синього кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки замшеві коричневого кольору, джинси синього кольору з ременем шкіряним чорного кольору, мобільний телефон марки «Редмі 9А» у корпусі чорного кольору, сенсорний, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_3 , з сім карткою мобільного оператора зв`язку «лайселл» № НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору, кнопковий, ІМЕІ 1 :  НОМЕР_5 , ІМЕІ 2 :  НОМЕР_6 , з сім карткою мобільного оператора зв`язку «Київстар» № НОМЕР_7 , планшет «Леново» та мобільний телефон «Леново» в корпусі чорного кольору у чохлі темного кольору, які зберігаються в камері схову СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_3 . Грошові кошти в сумі 200 євро, 20 доларів США, 266 грн., які повернуто на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити їх володільцю. 5 інородних тіл з сірого металу сферичної форми, пластиковий контейнер білого кольору, зрізи нігтьових пластин обох рук, зразки волосся з голови, шкарпетки синього кольору, штани бежеві, футболка чорна, які зберігаються в камері схову СУ ГУНП в Житомирській області - знищити (т.1 а.с. 128).

       Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.

       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

       Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1