ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/319/22

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1  (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2021 про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №67989681 з примусового виконання постанови №63436197 від 28.10.2020 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246 309,86 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2021 про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №67989681;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2021 про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №67989681;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження № 67989681;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 20000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

- стягнути  судовий збір в сумі 3969 грн. 60 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є боржником у  виконавчому провадженні № 63436197 по стягненню з нього на користь ПП «Серпень-2003» боргу в сумі 2463098,66 грн на підставі наказу Господарського суду Херсонської області № 923/1494/15 від 21.12.2019. 28.10.2020 в межах зазначеного виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 246309,86 грн. 02.07.2021 відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, на підставі заяви стягувача. На наказі господарського суду, який перебував на примусовому виконанні, державним виконавцем зроблено відмітку про залишок не стягнутого боргу у розмірі 2463098,66 грн. 23.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження  № 67989681 з примусового виконання постанови від 28.10.2020, винесеної в рамках виконавчого провадження № 63436197, про стягнення виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн. Одночасно 23.12.2021 відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника, постанову про арешт коштів боржника, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. На думку позивача, постанова від 23.12.2021 про відкриття виконавчого провадження № 67989681 по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачем за виконавчим документом. Оскільки сума боргу не стягувалась, а майно не передавалось, то відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. З огляду на те, що постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесені державним виконавцем 23.12.2021 у  виконавчому провадженні № 67989681, є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження, яка є протиправною з огляду на вищевикладене, то вказані постанови також є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач зазначаючи, що незаконними рішеннями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки зазнав значних душевних страждань, адже протягом тривалого часу відчуває дискомфорт, почуття безперспективності, зневіру в органах державної влади та законності їхніх дій, в гарантіях держави, в захисті державою свого громадянина, просить стягнути з відповідача на свою користь 20000 грн моральної шкоди.

Ухвалою від 20.01.2022 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

31.01.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що  02.07.2021 державним виконавцем в межах ВП № 63436197 винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу господарського  суду про стягнення з позивача боргу) стягувачу. Оскільки виконавчий збір та витрати боржником не були сплачені на час завершення виконавчого провадження  № 63436197,  державний виконавець 28.10.2020 02.07.2021  виніс постанову про стягнення виконавчого збору , та виділив її  в окреме провадження , відкривши 02.07.2021 ВП № 65954951 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору.  Також, 02.07.2021 державний виконавець  виніс постанови про арешт коштів та майна боржника. Позивач  оскаржив вказані постанови до суду, 27.09.2021 П`ятим апеляційним адміністративним судом  ухвалено рішення, яким визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2021 ВП № 65954951 з примусового виконання постанови від 28.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн. Оскільки виконавчий документ, а саме постанова про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн. залишалася чинною та підлягала примусовому виконанню 23.12.2021 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 67989681 з примусового виконання вказаної постанови. Державним виконавцем станом на момент подачі позовної заяви вчиняються заходи щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі, відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» не порушуючи прав позивача.

Позивачем 04.02.2022 подана відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що він не погоджується з позицією відповідача та наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позові.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2019 господарським судом Херсонської області видано наказ №923/1494/15 про примусове виконання рішення, наказом  передбачено стягнути з керівника та засновника приватного підприємства «Серпень-2003» ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Серпень-2003» 2463098,66 грн.

28.10.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63436197 по виконанню наказу господарського суду про стягнення з позивача боргу в сумі 2463098 грн. 66 коп.

28.10.2020 в межах виконавчого провадження ВП № 63436197 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з боржника ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 246309,86 грн.

02.07.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. в межах виконавчого провадження ВП № 63436197 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

На виконавчому документі (наказі Господарського суду Херсонської області від 21.12.2019 № 923/1494/15) державним виконавцем зроблено відмітку «Залишок боргу: 2463098,66 грн; витрати 300 грн; виконавчий збір 246309,86 грн»

02.07.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65954951 з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №540/3497/21, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 65954951 від 02.07.2021 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 246309,86 грн.

23.12.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження  ВП № 67989681  з примусового виконання постанови №63436197 від 28.10.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн.

Також 23.12.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Журавлем Д.М. в межах вихокавчого провадження ВП №67989681 винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Позивач, вважаючи вищезазначені постанови протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06. 2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII)

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону № 1404-VIII у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 5 статті 37 Закону № 1404-VIII визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 45 Закону № 1404-VIII розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5  затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 22 Розділу ІІІ Інструкції № 512/5 передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної норми Інструкції, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

На користь такого висновку свідчать і положення:

- ч. 6 ст. 27 Закону № 1404-VIII, якою, як вже зазначалося, передбачено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання;

- п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону № 1404-VIII, якою визначено, що при розподілі стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, серед іншого, задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Таким чином, вищенаведеними нормами законодавства передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10% від фактично стягнутої суми за виконавчим листом, а залишок виконавчого збору в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання, стягується під час наступного пред`явлення виконавчого листа до виконання, за умови фактичного стягнення з боржника грошових коштів за виконавчим листом. В протилежному випадку, при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-III у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, що не позбавляє останнього права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII), створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Як вже зазначалося, 02.07.2021 державний виконавець прийняв постанову у ВП №63436197 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заява стягувача ПП «Серпень-2003» про повернення виконавчого документу без виконання.

При цьому, державний виконавець не здійснив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області №923/1494/15 від 21.12.2019. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів стягнення з ОСОБА_1 будь-якої суми грошових коштів за вказаним виконавчим листом.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що у відповідача не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження ВП №67989681 з примусового виконання постанови  № 63436197 від 28.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1  виконавчого збору в розмірі 246 309,86 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що правомірність постанови ВП № 63436197 від 28.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1  виконавчого збору в розмірі 246 309,86 грн не являється предметом даного спору, яка, в силу положень ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII, виноситься державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа, який надійшов до органу ДВС.

Зважаючи на те, що постанова про стягнення виконавчого збору підлягає примусовому виконанню, однак визначена у ній сума не є сумою збору, яка має бути гарантовано стягнута, оскільки залежить від суми, що була фактично стягнута, тому у разі, якщо державним виконавцем не забезпечено стягнення з боржника будь-якої суми грошових коштів за відповідним виконавчим документом, відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору не може бути визнано обґрунтованим.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2021 про відкриття виконавчого провадження № 67989681 з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про протиправність та скасування постанови про відкриття провадження ВП № 67989681 від 23.12.2021, то похідні від неї постанова про арешт коштів боржника, постанова про арешт коштів боржника та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 67989681 від 23.12.2021 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн., то суд виходить з наступного.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункт 3 вказаної постанови).

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду позивачем не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті позивача. Також, не доведені й самі негативні зміни у його житті. Окрім того, позивачем не обґрунтовано розмір відшкодування шкоди в сумі 20000 грн та не підтверджено їх документально.

За сукупністю наведених обставин, на думку суду, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди, в задоволенні якої судом відмовлено,  то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3969,60 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №67989681 з примусового виконання постанови № 63436197 від 28.10.2020 по стягненню з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору у розмірі 246309,86 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 67989681.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №67989681.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) від 23.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження № 67989681.

Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (адреса місця знаходження: 73000, м. Херсон, вул.Перекопська, буд. 166, ЄДРПОУ 34906792) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3969,60 грн. (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           В.В. Хом`якова

кат. 105000000