Справа № 2-а-2761/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2011 р.                                                                                             м. Джанкой

          Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Логвінко О. А.,

при секретарі –Карпович І.М.                                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  про спонукання до перерахунку пенсії                                                                                                                             

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про спонукання к перерахунку пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01.01.2010 року він є інвалідом 2 групи. Його захворювання пов’язано з Чорнобильською катастрофою. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинні виплачувати два  виду   пенсії: основну державну в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за ч. 4 ст. 54 Закону, та додаткову,  за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за ст. 50 Закону. Але відповідач цього не робить. З листа  від 24.01.2011 № 5/п 01-1701 він дізнався, що при встановленні розміру пенсії відповідач за основу приймає підзаконні нормативні акти – постанови Кабінету Міністрів України. Додаткова пенсія як інваліду 2 групи нараховується відповідно до постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Основна державна пенсія як інваліду 2 групи, якому встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою   визначається на підставі постанови КМУ від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» в сумі 655 грн.  Вважає, що відповідач ігнорує приписи законів, що мають вищу юридичну силу, порушує його права на отримання   пенсії і підвищення до неї. Вважає що виходячи з показника прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 01.01.2011 року основна пенсія має бути 5872 грн.  замість 655 грн, а додаткова 550,50 грн. замість 150 грн. Просить визнати дії відповідача по розрахунку основної та додаткової пенсії на підставі підзаконних актів неправомірними. Зобов’язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії як інваліду 2 групи, у якого встановлений зв'язок з чорнобильською катастрофою відповідно до ч.4 ст. 54, ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2011 року.

          В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, подав до суду уточнення позовних вимог, в яких просив   визнати дії відповідача по розрахунку основної та додаткової пенсії на підставі підзаконних актів неправомірними. Зобов’язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії як інваліду 2 групи, у якого встановлений зв'язок з чорнобильською катастрофою відповідно до ч.4 ст. 54, ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2010 року, тобто в межах строку позивної давності.

          Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення на позовну заяву,  в яких зазначив, що відповідно до ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії по інвалідності не може бути нижче: по 1 групі – 10 мінімальних пенсій за віком; по 2 групі – 8 мін. пенсій за віком; по 3 групі – 6 мін. пенсій за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком статтею 54 Закону не встановлюється.  Дана стаття визначає розмір пенсії за інвалідністю, яка настає внаслідок каліцтва або захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розміри цих пенсій, нижче яких не може проводитися виплати. Пенсія за віком сьогодні призначається виключно за нормами закону «Про обов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно ст. 28 даного закону мінімальний розмір пенсії за віком у чоловіків – 25 років, у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  і застосовуються для визначення розміру пенсії, призначеної виключно по цьому Закону. Розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст. 28 вказаного Закону  не може  застосовуватися як розрахункова величина для розрахунку розмірів інших пенсійних виплат, у тому числі мінімальних  їх розмірів, які встановлюються нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому вважає вимоги про встановлення мінімального розміру пенсії, призначеної згідно ст.. 54 Закону, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність необґрунтованими.  Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 з 01.07.2008 року встановлено, що інвалідам, яким встановлений зв'язок з Чорнобилем, розмір мінімальної пенсії, з доплатами не можуть бути нижче учасників ліквідації в 1986 році  – інвалідів 2 групи – 1090 грн., учасників ліквідації в 1987-1990 році і осіб евакуйованих в 1986 році – інвалідів 2 групи – 820 грн., у інших інвалідів, у яких встановлений зв'язок з Чорнобилем – інвалідів 2 групи – 655 грн. Вважає дії  УПФУ в Джанкойському районі АРК по нарахуванню пенсії відповідно до постанов КМУ № 654 та № 530 правомірними, та такими що не порушуються права позивача.

       Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

       Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Мала Хайча Овруцького району Житомирської області (а.с.3).

       Згідно довідки Бондарівської сільської ради Житомирської області  № 968 від 21.10.2002 року  ОСОБА_1 в період з 26.04.1986 року по 03.05.1990 року проживав в АДРЕСА_1, відносився до 3 категорії осіб постраждалих в наслідку Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має пільги та компенсації передбачені цим Законом (а.с.24).

      26.02.2004 року Дніпропетровська регіональна міжвідомча експертна комісія (протокол № 482) видала експертний висновок ОСОБА_1, що його захворювання пов’язано з впливом наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.21).

    20.12.2004 року позивачу видане посвідчення особи, що постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 (а.с.4).

    19.11.2009 року РМСЕК № 1 м. Сімферополь позивачу встановлена 2 група інвалідності, захворювання пов’язано з впливом аварії на ЧАЕС та видана довідка серії НОМЕР_2 (а.с.23).

     Розпорядженням відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК  № 126977 від 01.12.2009 року був проведений перерахунок пенсії в зв’язку зі зміною групи інвалідності з третьої  на другу, та призначена пенсія державна – 655 грн. та додаткова – 114,60 грн. Разом – 769,60 грн.(а.с.28).

     Розпорядженням відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК  від 01.01.2010 року розмір додаткової пенсії, як інваліду 2 гр. (зв'язок з ЧАЕС) збільшено до 139 грн. А з 13.01.2011 року – до 150 грн. (а.с.29-30).

Станом на час звернення до суду позивач отримує пенсію (державну та додаткову) в розмірі 805,00 грн. (655 грн. +150 грн.).

   11 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку   державної та додаткової пенсії  відповідно до вимог Закону за період з 08.12.2004 року (а.с.20). В відповідь на яку отримав лист від 24.01.2011 року № 6/п01-1701 в якому відповідач зазначив, що перерахунок зроблений відповідно до вимог діючого законодавства, тобто постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року.

Позивач з цим не погодився та звернувся до суду.

    Суд розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  доходить висновку, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню, з наступних підстав.

     Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.  

     Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я  довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  Розділ 8 цього  Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4.   Стаття 49 цього ж розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

     Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема  інвалідам другої групи — 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Статтею 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1.

       Частиною 3 статті 54 вказаного закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

     Відповідно до п. 4 ст. 54 ЗУ України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія по інвалідності другої групи в усіх випадках не повинна бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності, або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30.10.1997 року № 523.

          Як вбачається з матеріалів справи позивач, являється особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відноситься до категорії 1, є інвалідом 2 (другої) групи, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою,  що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.  Данні факти відповідачем не оспорюються. Суд вважає, що позивач має право на призначення державної пенсії в розмірі, не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75  процентів мінімальної пенсії за віком.

        Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право  гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

    Суд не може погодитися з твердженням відповідача, що ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року  не може застосовуватися як розрахункова величина для розміру інших пенсійних виплат, в тому числі мінімальних їх розмірів, які встановлюються за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 частині 1 цієї статті, застосовується виключено для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з  Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  Посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., та № № 654 від 16.07.2008 року. як на підстави призначення розміру пенсій суд також вважає помилковими.

     З 01.01.2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107 були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008р. внесені зміни до ст.50, 54 вищевказаного  Закону  втратили чинність, як такі що є неконституційними.

     З метою законодавчого врегулювання даного питання 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», з урахування якої позивачу  виплачується додаткова пенсія у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.    

       Постановою КМУ від 16.07.08р. № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що  інвалідам, яким встановлений зв'язок з Чорнобилем, розмір мінімальної пенсії, з доплатами не можуть бути нижче учасників ліквідації в 1986 році  – інвалідів 2 групи – 1090 грн., учасників ліквідації в 1987-1990 році і осіб евакуйованих в 1986 році – інвалідів 2 групи – 820 грн., у інших інвалідів, у яких встановлений зв'язок з Чорнобилем – інвалідів 2 групи – 655 грн.

      Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

     Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

     Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов  висновку, що при визначені  розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини.

      При цьому суд не застосовує положення ч.5 ст.54 вказаного Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.

       Зі ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.

      За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    Суд також не застосовує положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування при розрахунку  державної пенсії та додаткової пенсії підзаконних нормативних актів в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  При цьому перерахунку підлягає пенсія за період з  01.08.2010 року (в межах шестимісячного строку  звернення до суду) як того вимагає позивач.  

         На підставі вищевикладеного, керуючись  ст. ст.19, 46, 50 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 9, 11, 69, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим про спонукання к перерахунку пенсії – задовольнити повністю.

          Визнати неправомірними дії відповідача по розрахунку ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду 2 групи, щодо якого встановлений зв'язок з Чорнобильської катастрофи на підставі підзаконних нормативних актів.

       Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Джанкойському районі АР Крим провести з 01.08.2010 року перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 як інваліду 2 групи, щодо якого встановлений зв'язок з Чорнобильської катастрофою відповідно до ст.ст. 50, ч.4 ст. 54   Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

         Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  її проголошення.   

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті суддею 04.04.2011 року.    

СуддяО. А. Логвінко