Справа № 22-960 2007р.                             Головуючий у першій інстанції Циганаш І.А.

Доповідач Черниш Т.В.

УХВАЛА

16 травня 2007року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді  Кривохижі В. І., суддів Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С., при секретарі    Тітенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 березня 2007 року,

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2001 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2001 року, ОСОБА_1. в позові до Державної податкової інспекції в м. Кіровограді про поновлення на роботі відмовлено за пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП строку звернення за вирішенням трудового спору (а.с. 29-31,57-58).

18 травня 2005 року той же суд відмовив ОСОБА_1. в задоволенні його заяв від 1 лютого та 6 квітня 2005 року про перегляд рішення суду від 21 травня 2001р. у зв»язку з нововиявленими обставинами (а.с.82.135, 160-165). Апеляційна скарга позивача на ухвалу від 18 травня ухвалою апеляційного суду від 3 серпня 2005 року була відхилена(а.с. 181).

23 січня 2007 року позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що суд першої інстанції, відмовляючи в перегляді рішення суду від 21 травня 2001 року, не вирішив викладеної ним в заяві від 6 квітня 2005 року вимоги про поновлення строку звернення до суду за поновленням на роботі.

Ухвалою від 19 березня 2007 року Ленінський районний суд м. Кіровограда відмовив ОСОБА_1. в задоволенні заяви від 23 січня 2007 року, виходячи з того, що ухваленням додаткового рішення неможливо вирішити питання щодо поновлення строку звернення за вирішенням трудового спору, оскільки така вимога не могла бути предметом розгляду при ухваленні 18 травня 2005 року про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляду зв»язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 21 травня 2001р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просив скасувати ухвалу від 19 березня 2007 року з мотивів порушення норм процесуального права при її постановленні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції заявник повністю підтримав доводи апеляційної скарги.

2

Перевіривши за матеріалами справи законність та обгрунтованість ухвали в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення заявника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1мотивував її тим, що суд, при розгляді 18 травня 2005р. його клопотання про перегляд рішення від 21 травня 2001 року, не вирішив його вимогу про поновлення строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Відповідно до положень ст. 347-6 ЦПК 1963 року, чинного на той час, така вимога могла б розглядатись судом лише при скасуванні судового рішення за наявності передбачених ст. 347-2 ЦПК підстав. Суд же ухвалою від 18 травня 2005 року визнав заяву про перегляд необгрунтованою і відмовив у зв»язку з цим у її задоволенні.

За таких обставин суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, яка оскаржується, дійшов до обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення по зазначеній ухвалі. Такий висновок відповідає матеріалам справи, узгоджується з вимогами ст. 220 ЦПК України 2004р., якою передбачено підстави і умови ухвалення судом, що ухвалив рішення (а не ухвалу), додаткового рішення .зокрема, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Колегія суддів визнає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, наведені в апеляційній скарзі доводи її не спростовують, а тому,

Керуючись ст.ст.303. 307. 312 .313-315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили касаційної скарги до Верховного Суду України.