Справа №22-930/07                                                             Головуючий у 1 інстанції Яковлев О.В.

Категорія 34,36                                                                                      Доповідач Кривохижа В. I.

УХВАЛА

 ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2007 року                               Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої:      Кривохижі В.І. Суддів:     Черниш Т.В.

Чорнобривець О.С. при секретарі     Тітенко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Зазначав, що він навчається на першому курсі комерційного відділення Міжрегіональної академії управління персоналом Кіровоградського інституту ім. Св. Миколая і потребує матеріальної допомоги, однак відповідач добровільно її не надає. Тому і просив стягнути з нього аліменти в розмірі 200 грн, щомісяця до досягнення ним 23 років або закінчення навчання.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу в зв'язку з обмеженим матеріальним станом.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду. Зазначається, зокрема, що відповідач з метою несплати аліментів навмисне перейшов на іншу роботу, отримуючи заробітну плату 435 грн. До того ж неправдивими є покази відповідача, що він окрім заробітної плати не має інших доходів, оскільки на правах особистої власності за ним зареєстровані транспортні засоби.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не грунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач працює головним механіком в ТОВ "РАФ-Плюс", отримуючи щомісячно заробіток 435 грн., являючись батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, яка знаходиться на його утриманні, та батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,

2

який з вересня 2005 року навчається в Міжрегіональній академії управління персоналом Кіровоградського інституту ім. Св. Миколая на комерційному відділенні ( а.с. 4,6,21,31,49).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. ст. 180, 199 СК України дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у відповідача можливості надавати позивачу матеріальну допомогу. Його висновки сумніву не викликають.

Тому безпідставні доводи скарги щодо неправильної оцінки доказів, неповного з'ясування обставин справи, оскільки кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може грунтуватись на припущеннях. Докази оцінені судом відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України. При цьому інших доказів позивачем не надано, клопотань не заявлено, в судовому засіданні ним підтверджено, що він має лише припущення, а належних доказів не може бути надано.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.