РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2011 р. Справа № 5019/129/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі Водоп"ян О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кириченко О.В. - представника за довіреністю від 15.11.2010р. №16,
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Вовка О.О. - представника за довіреністю від 09.02.2011р. №001-219,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне
на рішення господарського суду Рівненської області
від 08.02.11 р. у справі № 5019/129/11 (суддя Войтюк В.Р.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Рівне
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Автотранспортного технікуму Національного університету водного господарства та природокористування, м.Рівне
про стягнення 39075 грн. 70 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.02.2011р. у справі №5019/129/11 відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Автотранспортного технікуму Національного університету водного господарства та природокористування, про стягнення 39075 грн. 70 коп. штрафу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.39-40).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- судом неналежно дано оцінку довідці від 14.12.2010р., складеній за результатами планової перевірки використання державного майна та дотримання умов договору оренди №694-2008 від 10.11.2008р., в якій зафіксовано порушення п.5.1 договору;
- прокуратурою Рівненської області було проведено перевірку, якою встановлено, що приміщення столярного цеху автотранспортного технікуму використовується під столярний цех, хоча на підставі додаткової угоди до договору оренди від 30.07.2008р. розмір орендної плати відповідачу було зменшено до 3% вартості майна у зв’язку з нібито наданням останнім ритуальних послуг.
Відповідач та третя особа не скористалися правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції від 08.02.2011р. незаконним та необґрунтованим, у зв’язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав правову позицію представника позивача, вважає рішення суду першої інстанції від 08.02.2011р. незаконним та необґрунтованим, у зв’язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги.
Підприємець ОСОБА_3 в засідання суду не з’явився та свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Рекомендований лист, яким відповідачу надіслано за адресою, вказаною у позовній заяві та свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 24.03.2006р., ухвалу від 09.03.2011р. про призначення до розгляду апеляційної скарги на 05.04.2011р. відділом поштового зв"язку повернено за закінченням терміну зберігання.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п.3.6 роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (п.11 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").
Таким чином, суд вжив заходи для повідомлення відповідача про судове засідання.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.11.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди державного майна №694-2008 (далі - договір), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно (далі – майно): нежитлові приміщення одноповерхової будівлі площею 201,6 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Автотранспортного технікуму Національного університету водного господарства та природокористування (а.с.6-8).
19.12.2008р. сторони уклали додаткову угоду до договору оренди державного майна №694-2008 від 10.11.2008р. (а.с.8 – на звороті), якою, зокрема, п.1.2. викладено в наступній редакції:
«1.2. Майно передається в оренду з метою надання ритуальних послуг».
Поданням про усунення порушень законодавства, що регулює використання державного майна, яке перебуває на балансі закладів освіти №07-2042 від 01.11.2010р. (а.с.1-14) прокуратура Рівненської області повідомила Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області про проведення перевірки, внаслідок якої встановлено, що за результатами конкурсу 30.07.2008 року з підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди столярного цеху автотранспортного технікуму Національного університету водного господарства та природокористування по АДРЕСА_1 із встановленням орендної плати в розмірі 15% вартості майна, що склало більше 5 тис. грн. У подальшому, за розглядом заяви підприємця на підставі додаткової угоди від 19.12.2008 року розмір орендної плати зменшено до 3% вартості майна (1 тис.грн.), у зв'язку з наданням ритуальних послуг. Разом з тим, перевіркою, проведеною з виїздом на місце, з'ясовано, що приміщення використовується під столярний цех для виготовлення дверей. Прокуратура вказала Регіональному відділенню ФДМУ по Рівненській області, зокрема, про необхідність вжиття невідкладних заходів до усунення виявлених порушень законодавства, причин та умов, що сприяють таким порушенням.
14.12.2010р. спеціалістом відділу юридичної та контрольно-ревізійної роботи Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області проведено перевірку використання державного майна та дотримання умов договору оренди №694-2008 від 10.11.2008р.
За результатами вказаної перевірки складено довідку, в якій зроблено висновок про невиконання п.5.1 вказаного договору, а саме, майно використовується як столярний цех, п.5.2 (не внесений завдаток) (а.с.10-11).
За вказаних обставин Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з підприємця ОСОБА_3 39075,70 грн. штрафу за зміну напряму використання орендованого майна без дозволу орендодавця (а.с.2-3).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 08.02.2011р. відмовлено у задоволенні позову (а.с.29-33).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Між сторонами у справі правовідносини виникли із договору оренди державного майна.
Відповідно до ст.773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що майно передається в оренду з метою розміщення столярного цеху.
Додатковою угодою до договору оренди від 19.12.2008р. пункт 1.2 договору викладено в новій редакції: «майно передається в оренду з метою надання ритуальних послуг» (а.с.8 - на звороті).
Згідно п.5.1 договору, орендар зобов’язується використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення.
Пунктом 8.3. договору визначено, що орендодавець має право здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.
Позивач, як підставу нарахування штрафних санкцій, передбачених п.9.1 договору, надав суду довідку від 14.12.2010р. перевірки використання державного майна та умов договору оренди №694-2008, в якій зазначено про порушення п.5.1. договору, у зв"язку з його використанням під столярний цех. При цьому, слід зазначити, що в довідці відсутні відомості, на підставі яких зроблено такий висновок.
Як встановлено пунктом 9.1 договору, у разі зміни напряму використання орендованого майна без дозволу орендодавця та внесення відповідних доповнень до даного договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від вартості об’єкту оренди, визначеної незалежною оцінкою. При цьому, факт зміни напряму використання орендованого майна фіксується у акті обстеження майна.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Акт обстеження майна, який би підтверджував факт використання орендованого майна під столярний цех, а не для надання ритуальних послуг, в матеріалах справи відсутній.
Крім того, з наданого відповідачем свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №228460 від 01.01.2009р. вбачається, що підприємець ОСОБА_3 здійснює такий вид діяльності – надає ритуальні послуги, їх музичне обслуговування, виготовлення та реалізація супутніх товарів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини (а.с.23).
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факту розміщення столярного цеху в орендованих приміщеннях, проте цей цех використовується ним як засіб надання ритуальних послуг. Зокрема, відповідач зазначає, що в цьому цеху виготовляються предмети, необхідні для здійснення ритуалу поховання, а саме - дерев'яні домовини та тимчасові дерев'яні хрести, а також надаються і інші ритуальні послуги (а.с.20-22).
Тобто, використання столярного цеху (слід розуміти, орендоване приміщення так іменується) з метою надання ритуальних послуг не суперечить умовам договору, зокрема, п.1.2 договору, щодо цільового використання орендованого майна.
Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами факт зміни орендарем напряму використання орендованого майна.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, є безпідставними та необґрунтованими, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 08.02.2011р. прийняте з повним з"ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 08.02.2011р. у справі №5019/129/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне - без задоволення.
2. Справу №5019/129/11 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 5 прим.:
1 – до справи,
2,3 –сторонам,
4 – третій особі,
5 - в наряд.