РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2011 р. Справа № 7/112-45
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Тимошенко О.М. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - представник Шайманова А.О. дов.б/н., від 15.03.2011 року
Від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 21.12.10 р. у справі № 7/112-45 (суддя Шум Микола Сергійович )
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ініс"
до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 25 882 грн. 51 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 21.12.2010 року у справі №7/112-45 позов задоволено.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Волинська обл.., Любомльський р-н., с. Гуща, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ініс ЛТД»(м. Київ, вул.Туполева, 17, код ЄДРПОУ 21469899; р/р 26009163891001 в КРУ КБ «Приватбанк»м.Києва, МФО 321842) 20621 грн. заборгованості, 2143,31 грн. пені, 2275,56 грн. збитків, завданих інфляцією, 842,64 грн. 3% річних.; 258,83 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідач підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити.
Свою апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказує, що позивачем направлено на адресу відповідача оригінал рахунка фактури, СМР та акт виконаних робіт. Суд помилково вказує, що доказами цього являється фіскальний чекУДДЗ «Укрпошта».
Відповідно до пунктів 5.2 та 5.4 договору передбачено, що підставою для здійснення оплати послуг є оригінали рахунка фактури перевізника, оригінали СМК накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття товару і акт виконаних робіт. Термін оплати послуг складає 10 банківських днів з моменту одержання експедитором документів, які зазначені у п. 5.2 договору, якщо інше не встановлено у заявці.
Таким чином, суд без достатніх доказів дійшов висновку про отримання оригіналів документів, оскільки в матеріалах справи відсутній опис вкладення у конверт, яки був відправлений, згідно квитанції УДДЗ «Укрпошта»№5562. Дана квитанція свідчить про відправлення кореспонденції і жодним чином не доводить фактів відправлення оригіналів документів відповідачу.
ФОП ОСОБА_2 не отримував від ТзОВ «Ініс»жодних оригіналів документів, а тому і не здійснював оплату за договором.
Таким чином, оскільки передбачених п.5.2 договору документів відповідач не отримував, то згідно п.5.4 договору обов'язку сплати не настало.
Відповідно до ст.ст. 230,231,232 ГК України, ст.ст.549,550 ЦК України штрафні санкції наступають за невиконання умов договору, тобто в даній справі невиконанням обов'язку являється відсутність оплати за надані послуги. Водночас встановлено, що обов"язку сплати у відповідача не виникло, а відтак і застосування штрафних санкцій до відповідача являється незаконним.
Крім того, ухвалою від 04.11.2010р. сторони судове засідання призначено на 21.12.2010р. та зобов'язано було надати ряд документів, в т.ч. оригінал свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 В зв'язку із неможливістю надати оригінали документів, які надані господарському суду м. Києва по справі № 48/552, відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Господарський суд Волинської області не врахував дане клопотання та виніс рішення за відсутності відповідача чим порушив його процесуальні права.
Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) неподання витребуваних доказів;
Таким чином, вирішуючи справи без участі відповідача, без надання йому можливості реалізувати процесуальні права передбачені ст.22 ГПК України, суд припустився грубого порушення норм процесуального права.
В судові засідання Рівненського апеляційного господарського суду відповідач не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання.
Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Позивач заперечує доводи апеляційної скарги. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:
05.01.2009р. між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «Ініс ЛТД»було укладено договір транспортного експедирування на міжнародні перевезення № 54/09/П (надалі договір).
Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, відповідні докази суду не подавались у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Позивачем, за поданою відповідачем заявкою на міжнародне перевезення вантажу №32/04 від 28.04.2008р. згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМК №085504 від 30.04.2009р. було надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 1950 Євро., що за курсом НБУ на день виставлення рахунку складало 20621 грн.
ТОВ «Ініс ЛТД»звернулося з позовом до підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25882,51грн. в т.ч. 20621 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно договору транспортного експедирування на міжнародні перевезення №54/09/П від 05.01.2009р., 2143,31 грн. пені, 2275,56 грн. збитків, завданих інфляцією, 842,64 грн. 3% річних.
Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
У відповідності до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 929 ЦК України, ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Договором-заявкою №32/04 від 28.04.2009р. сторони погодили вартість перевезення у розмірі 1950 Євро.
Відповідно до пунктів 5.2 та 5.4 договору передбачено, що підставою для оплати експедитором перевезення є оригінали рахунка фактури перевізника, оригінал СМК-накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу і акт виконаних робіт. Термін оплати послуг складає 10 банківських днів з моменту одержання експедитором документів, які зазначені у п. 5.2 даного договору, якщо інше не оговорене сторонами у заявці на перевезення.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На виконання умов договору позивачем 02.06.2009р. направлено на адресу відповідача оригінал рахунка-фактури №ІН0000261 від 27.05.2009р., СМК №085504, акт виконаних робіт №ІН-8/5/4, що підтверджується фіскальним чеком №5562 УДППЗ «Укрпошта».
Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав.
Враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином взятого на себе за договором зобов'язання, не оплатив вартості наданих йому транспортних послуг в повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 20621 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 5.7 договору, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг нараховано пеню, котра згідно представленого розрахунку склала 2143,31 грн.
Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 2275,56 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки платежів та 842,64 грн. процентів річних нарахованих за весь період прострочки платежів.
Судова колегія погоджується з тим, що місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені в клопотанні обставини, а також, як вбачається з ухвали господарського суду м.Києва від 01.10.2010р. у підприємця ОСОБА_2 витребовувались лише для огляду оригінали документів.
Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Зміст і характер клопотання свідчить про зловживання процесуальними правами сторін, затягування розгляду справи, а процесуальні строки розгляду заяви (позову), згідно ст. 69 ГПК України, обмежені двома місяцями.
Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.11.2010р., був повідомлений ухвалою суду від 04.11.2010р., що у разі неявки в судове засідання спір був розглянутий за наявними в справі матеріалами, письмові докази, заперечення міг відправити поштою.
До апеляційної скарги відповідач не додав будь-яких доказів, що могли бути підставою для зміни чи скасування судового рішення.
Таким чином, місцевим господарським судом повно з"ясовані обставини справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи.
Судом правильно застосовані та не порушені норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 21 грудня 2010 року по справі №7/112-45 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 21 грудня 2010 року по справі №7/112-45 залишити без змін.
3. Матеріали справи №7/112-45 повернути в господарський суд Волинської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Грязнов В.В.