Справа №2-0146
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2007 року
Місцевий Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Кучми А.Ю.
при секретарях -Черевко Я.О., Пузіковій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2. ОСОБА_3 про визнання такими, шо втратили право користування жилим приміщенням; зустрічним позовом ОСОБА_2. ОСОБА_3 ар ОСОБА_1. ОСОБА_4 про захист порушеного права та зміну аоговору найму житлового приміщення. -
ВСТАНОВИВ:
Позивач за основним позовом звернулася до суду із заявою, у якій просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у АДРЕСА_1 вона перебуває на реєстраційному обліку разом із своїм сином ОСОБА_4 Окрім того, у квартирі зареєстровані колишня дружина сина - ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 Таким чином, у квартирі прописані 4 особи, у той час, як відповідачі за основним позовом продовж тривалого часу за вказаною адресою не мешкають, особисті речі у квартирі відсутні. Шлюбні стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 тривали з 1984 року до 03.12.1991. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 У травні 1993 року відповідачі за основаним позовом виїхали зі спірної квартири, вивезли речі та постійно мешкають у Харківській області понад 6 місяців. У зв'язку із викладеним, ОСОБА_1 просить позов задовольнити та визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування згаданою квартирою.
Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, у якій просили поновити строк, на який зберігається право користування житловим приміщенням, поновити порушене право та вселити до АДРЕСА_1, змінити договір найму квартири, заключивши із позивачами (за зустрічним позовом) окремий договір на 1/2 квартири. В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що з 1985 року вони прописані та фактично проживали у спірній квартирі, як одна сім'я. Однак з 1993 року шлюбні стосунки припинені, відповідачі за зустрічним позовом утворили умови, при яких сумісне мешкання було неможливе, постійні сварки і скандали призводили до нервових стресів. Фактично відповідачі (за зустрічним позовом) вигнали позивачів з квартири, не дали можливості забрати власні речі. Нетривалий час, у зв'язку із відсутністю місця мешкання, позивачі мешкали у знайомих, а з часом переїхали до а Артюхівка, Зміївського району Харківської області, до будинку колеги ОСОБА_2, де й мешкали до осені 2005 року. В теперішній час власники будинку мають намір продати його, що й стало підставою для звернення до суду з приводу поновлення порушеного права. Окрім того, позивачі зазначили, що продовж 2002 - 2005 років ними сплачувалися комунальні послуги у розмірі за двох жильців.
2
У судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити її позов, проти зустрічного позову заперечувала, пояснила, що ОСОБА_2 з власної ініціативи виїхала зі спірної квартири, більше 10 років не мешкала в ній, ані її речей, ані речей ОСОБА_3 в квартирі немає. В теперішній час у спірній квартирі вона мешкає разом із сином та його теперішньою дружиною, відповідачам (за основним позовом) мешкати ніде.
Відповідач за основним позовом ОСОБА_2 позов не визнала в повному обсязі, просила зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, пояснила, що її разом із дитиною вигнали на вулицю, ОСОБА_1 забрала в неї ключі від квартири, та не давала можливості користуватися квартирою. Близько двох тижнів вона проживала у подруги, після чого на пропозицію свого колеги оселилася тимчасово у с. Артюхівка Зміївського району Харківської області, де й мешкала разом із донькою до осені 2005 року. У теперішній час ОСОБА_5 - власник будинку, повідомив, що має намір його продати та попросив звільнити будинок. У спірній квартирі залишилася меблева стінка, що належить їй, та інші речі, які вона не мала змоги вивезти з квартири. Продовж 2002-2005 років вона вносила оплату за комунальні послуги за квартиру 22 будинку 6/8 по вул. Зерновій у м. Харкові.
Співвідповідач за основним позовом ОСОБА_3 позов не визнала в повному обсязі, просила зустрічний позов задовольнити, пояснила, що продовж тривалого часу вона із матір'ю мешкає вАДРЕСА_1. Вона пам'ятає, що коли жили у спірній квартирі разом із бабусею та батьком, були постійні сварки, потім певний час вона із матір'ю жили у подруги матері, після чого переїхали в а Артюхівка, де мешкали кілька років. У теперішній час вона є студенткою вищого навчального закладу та вимушена жити у подруги матері в Харкові, до квартири, де вона прописана, її не пускає ОСОБА_1
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги за основним позовом не визнала, зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі, пояснила що її довірителі були з 1993 року позбавлені права користування квартирою 22 будинку 6/8 по вул. Зерновій у м. Харкові, їх вигнали із житла, яким вони мають право користуватися, тривалий час чинять їм перепони у користуванні квартирою. У спірній квартирі залишилися речі довірителів, що підтверджується наданими доказами, доки ОСОБА_2 із донькою мали можливість користуватися будинком по АДРЕСА_1, вони не вживали активних заходів задля вселення у спірну квартиру, але сплачували комунальні платежі, однак у теперішній час власник будинку ОСОБА_5 вимагає його звільнити, бо бажає продати. Продовж тривалого часу ОСОБА_2, підтверджуючи зацікавленість у користуванні спірною квартирою, сплачувала комунальні платежі з розрахунку за себе та свою доньку. Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4, сплачував мізерні аліменти на утримання дитини, а у теперішній час, не зважаючи на те, що дитина вчиться у вищому навчальному закладі та має право на отримання аліментів, він жодної допомоги не надає, навіть ОСОБА_3 вимушена проживати у сторонньої людини, бо не може кожний день їздити на заняття з приміської зони.
Водночас представником надано суду копію ухвали місцевого Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.03.1994 у цивільній справі № 2-0297 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання такою,
3
що втратила право на житло, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про поновлення порушеного права та вселення, про закриия провадження у справі на підставі ст. 227 п. 4 ЦПК України (в редакції 1963 року) -відмова позивача від позову, яка прийнята судом.
З приводу наданої ухвали представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить відмовити позивачеві - ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Співвідповідач по зустрічному позову ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_1, просив його задовольнити, проти зустрічного позову заперечував, пояснив, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 з 1993 року не мешкають у спірній квартирі, їхніх речей у квартирі немає, виїхали вони з власної ініціативи, ніхто їм не перешкоджав у користуванні квартирою.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог за основним позовом заперечував, позовні вимоги за зустрічним позовом просив задовольнити та пояснив, що ОСОБА_2 та Бортнік Ю.А. мають право користуватися спірною квартирою адже перебувають там на обліку, сплачують комунальні платежі, але фактично не користуються нею через конфлікт із ОСОБА_1 Про намір користуватися спірною житловою площею свідчить постійне внесення (з 2000 року) належних комунальних платежів.
Ухвалою суду від 07.12.2006 провадження у даній цивільній справі в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання 'її такої, що втратила право користування квартирою 22 у будинку 6/8 по вулиці Зерновій у м. Харкові; ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення порушеного права та вселення до спірної квартири закрито. В іншій частині розгляд справи продовжено.
Таким чином, остаточним є позовні вимоги ОСОБА_1 (позивача за основним позовом) до ОСОБА_3 про визнання її* такою, що втратила право користування квартирою 22 у будинку 6/8 по вул. Зерновій у м. Харкові; ОСОБА_2, ОСОБА_3 (позивачі за зустрічним позовом) до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зміну договору найму житлового приміщення, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поновлення особистого немайнового права та вселення до квартири 22 у будинку 6/8 по вул. Зерновій у м. Харкові.
Заслухавши пояснення позивача за основним позовом ОСОБА_1, відповідачів за основним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, їхніх представника та співвідповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4, з приводу основного та зустрічного позовів, свідків у справі, дослідивши надані докази, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини:
ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на реєстраційному обліку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними відбитками печаток, зробленими в паспортах вказаних осіб.
Актом від 15.08.2005, складеним за участю мешканців будинку 6/8 по вул. Зерновій у м. Харкові ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підтверджується факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у квартирі 22, у якій, також прописані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак останні з 1993 за вказаною адресою не мешкають.
Згідно ордеру від 08.06.1983 ОСОБА_8 надано двокімнатну ізольовану квартиру за АДРЕСА_1.
3
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про що у Палаці новонароджених м. Харкова зроблено актовий запис № 9280 (свідоцтво НОМЕР_1).
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано 03.12.1991 (свідоцтво НОМЕР_2).
Наданими суду та оглянутими у судовому засіданні письмовими доказами - платіжними квитанціями по сплаті житлово-комунальних послуг, підтверджено внесення ОСОБА_2 від себе та від імені своєї доньки ОСОБА_3 належних платежів за користування квартирою АДРЕСА_1 у період 2000 - 2006 років. При цьому фактично вони спірною квартирою не користувалися, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично користуючись квартирою, не могли не знати, що частина квартирної платні вноситься іншими особами, що прописані у квартирі, та визнавали належність такої оплати.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9 пояснили, що із сім'єю ОСОБА_1 знайомі продовж тривалого часу, їм відомо, що понад 10 років ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаної адресою не мешкають, зі слів ОСОБА_1 відомо, що ті виїхали із квартири за власним бажанням, вивезли одяг, власні речі, меблі, ОСОБА_2 утворила іншу сім'ю, де і мешкає разом із донькою. За спірною адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'являються.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили, що ОСОБА_2 разом із донькою мешкали за спірною адресою, однак через сімейні сварки та скандали змушені були залишити квартиру, де зареєстровані та переїхати для постійного мешкання за межі міста. Свідок ОСОБА_11, окрім того, пояснила, що після того, як ОСОБА_2 з донькою вигнали з дому, кілька тижнів вони мешкали в неї дома, а ОСОБА_3 і в теперішній час по кілька днів на тиждень мешкає в неї, адже вчиться в інституті та не має можливості щодня їздити в передмістя.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що із ОСОБА_2 працює в Харківській міській поліклініці № 13, зі слів якої дізнався, що її' з донькою вигнали з дому та їм ніде жити. Він запропонував тимчасово жити у його будинку в а Артюхівка Зміївського району Харківської області, бо у будинку ніхто не мешкав, однак у теперішній час він бажає продати його та запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити помешкання. Меблів ОСОБА_1 у будинку не має, посуд у будинку також належить йому.
Як вбачається із повідомлення Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 разом із донькою мешкають у АДРЕСА_2
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, судом визнано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовж тривалого часу (понад 6 місяців) не мешкають у спірній кАДРЕСА_1, перебувають на обліку за вказаною адресою, позбавлені можливості реалізувати право користування квартирою проти своєї волі, у зв'язку із утворенням перепон у користуванні з боку ОСОБА_1 Про наявність бажання та наміру користуватися квартирою свідчать своєчасні внесення платежів за користування квартирою, починаючи з 2000 року та по теперішній час. Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що Відповідачі за основним позовом виключно з власної ініціативи, на власний розсуд, залишили спірну квартиру, вивезли особисті речі та не мають наміру користуватися квартирою в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи, що позовні вимоги про поновлення порушеного права та вселенні ОСОБА_2 до спірної квартири в даному судовому розгляді відсутні (їх вирішено при розгляді цивільної справи за іншим позовом), суд не вбачає
4
можливості щодо задоволення її" позовних вимог в частині зміни договору найму житлового приміщення, а саме укладання із нею окремого договору.
Беручи до уваги, що в ході судового розгляду не з'ясовувалися питання, пов'язані із визначенням порядку користування житловим приміщенням (до обсягу позовних вимог його включено не було), визнаного сторонами порядку користування так само не має, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зміни договору найму житлового приміщення - квартирою 22 будинку 6/8 по вул. Зерновій у м. Харкові задоволенню не підлягають, бо судом не визначена частка спірної квартири, на користування якої має право Позивач ОСОБА_3
За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_3 з поважних причин впродовж тривалого часу, понад шість місяців, була відсутня у спірній квартирі, її позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, 10, 11, 60, 213-215, 217, 367 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Поновити порушене право ОСОБА_3 та вселити її' до АДРЕСА_1.
У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до судової палати апеляційного суду Харківської області через місцевий Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі у 10-ти денний термін, починаючи з наступного дня, після його проголошення, заяви про апеляційне оскарження, та подачі апеляційної скарги у 20-ти денний термін після подачі заяви, або в порядку ч. 4 ст. 294 ЦПК України.