Справа №22-ц-646/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яременко

Категорія - 48 Суддя-доповідач - Семеній

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Семеній Л. І.,

суддів -  Білецького  О. М.,  Маслова  В. О.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по аліментам та пені за несвоєчасну сплату аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову.

Зазначає, що несвоєчасне перерахування аліментів відповідачем підтверджено в судовому засіданні, а тому є всі законні підстави стягнути з нього пеню.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала скаргу з мотивів в ній викладених, ОСОБА_2, який заперечив проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованості зі сплати аліментів у відповідача немає, а тому відсутні підстави для нарахування пені.

Цей висновок узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 17 листопада 1990 року по 14 березня 2006 року сторони перебували в шлюбі (а.с.2). Від цього шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач по справі.

На підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області 12 жовтня 2009 року видано виконавчий лист №2-1255 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 17 серпня 2009 року по 30 червня 2010 року.

10 лютого 2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 сплатив аліменти відповідно до виконавчого листа в повному розмірі до 09 липня 2010 року.

Постановою державного виконавця від 16 липня 2010 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1255 від 12 жовтня 2009 року закінчено у зв’язку із фактичним, повним виконанням (а.с.10). Зазначена постанова сторонами не оскаржувалася.

Факт відсутності заборгованості по сплаті аліментів також стверджується поясненнями свідка ОСОБА_5, який працює старшим державним виконавцем відділу ДВС Роменського МРУЮ.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Всупереч цим вимогам позивач не надав належних та допустимих доказів наявності заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені і обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має борг зі сплати аліментів у сумі 5 грн. 52 коп. були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об’єктивну оцінку.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,319  ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -