Справа № 2-535
2007 року
РІШЕННЯ
Іменем України
03 травня 2007 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Галчанського С.В.,
при секретарі Вискребєнцевій А.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом в якому зазначає, що:
1)укладений шлюб у неї та у відповідача перший;
2)з відповідачем мають двох неповнолітніх дітей, які після розірвання шлюбу, за погодженням з відповідачем, будуть проживати разом з нею;
3) вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем суперечитиме її, відповідача та їхніх дітей інтересам, бо з відповідачем виникли непорозуміння, втратили почуття любові та поваги, внаслідок чого між ними склалися напружені відносини, це призвело до того, що більш рік тому вони припинили всякі стосунки, проживають окремо, з того часу не підтримують шлюбні стосунки, шлюб існує лише формально, та зберегти його вже неможливо, просить його розірвати;
4)сплату державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу просить покласти на відповідача.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги з підстав, викладених в позові, наполягала на розірванні шлюбу з відповідачем. На пропозицію суду, проти примирення заперечила категорично.
У судовому засіданні відповідач проти позову не заперечував, просив розірвати шлюб. На пропозицію суду, проти примирення заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні, відповідно до відомостей свідоцтва про одруження, встановлено, що сторони одружилися 27 квітня 1996 року у виконкомі Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №03.
Сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу, за погодженням сторін, будуть проживати разом з позивачкою.
Спільне життя сторін не склалося, в зв'язку з тим, що у позивачки та відповідача виникли непорозуміння, втратили почуття любові та поваги, внаслідок чого між ними склалися напружені відносини, це призвело до того, що більш рік тому вони припинили всякі стосунки, проживають окремо, з того часу не підтримують шлюбні стосунки, шлюб існує лише формально, та зберегти його вже неможливо.
Відповідно до п.2 ст.104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя,
дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-
інваліда та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільнії життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
2
Таким чином, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя, суд вважає що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх шлюбні стосунки неможливо, а подальше спільне життя і збереження шлюбу подружжя суперечитиме інтересам позивача, відповідача та їхніх дітей.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ст.104, ст.110, ст.111, ст.112 Сімейного Кодексу України, CT.CT.60, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 27 квітня 1996 року у виконкомі Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №03.
Сплату державного мита у розмірі 17 грн. за реєстрацію розірвання шлюбу стягнути на користь держави з відповідача ОСОБА_2. Від сплати державного мита позивачку ОСОБА_1 звільнити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня
проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.