Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 2-0-55/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2011 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Коваленко В. П.
при секретарі Білошицька І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському рвйонному суді Житомирської області цивільну справу за позовом до текст , -
В С Т А Н О В И В:
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Котівка Радомишльського району Житомирської області володіла та користувалася житловим будинком по АДРЕСА_1 на праві власності. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що після смерті тітки у неї виникла необхідність оформлення спадщини, але перепоною до позитивного вирішення справи є та обставина, що право власності за покійною спадкодавцем не зареєстровано в бюро технічної інвентаризації.
В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги , просить встановити спірний факт, заінтересовані особи проти заявлених вимог не заперечують, просять встановити спірний факт, про що надали суду письмові заяви. А тому суд вважає за можливе розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів.
Вислухавши пояснення , перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд встановлює спірний факт, виходячи зі слідуючого .
Як встановлено судом заявниця ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Котівка Радомишльського району Житомирської області у віці 91 року померла тітка заявниці ОСОБА_2 , про що виконкомом Котівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області зроблено актовий запис за № 15 в Книзі реєстрації смертей. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить домоволодіння АДРЕСА_1 . Заявниця як спадкоємець за заповітом звернулася до Радомишльської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де відкрито спадкову справу.
Відповідно до норм спадкового права до складу спадщини входять лише ті права та обов’язки , носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах. Неправомірність набуття речей у результаті протиправних дій, рівно як і незаконне володіння ними , не створює права власності у спадкодавця, а тому й не дає підстав для виникнення останнього у спадкоємців. П.10 ч.1 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних та міських рад у сфері благоустрою населених пунктів віднесено надання дозволу на розміщення на території об’єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення – тобто встановлено дозвільний орган, уповноважений видавати дозвільний документ.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації , право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 256 ч.2 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленум Верховного Суду України в постанові №2 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» в п. а,б роз»яснив , що положення ст.ст.17,18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію Закону України «Про власність» . До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство , зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року , мають вирішуватися за нормами , що регулювали власність цього двору , а саме : право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування , мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні, а згідно ст.126 ЦК Української РСР (який діяв на той час) такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних . Виходячи з положень зазначеного законодавства, суд приходить до висновку, що тітка заявниці станом на 15 квітня 1991 року не втратила свого права на власність колгоспного двору, головою якого вона була, що підтверджується виписками з погосподарських книг Котівської сільської ради.
Як видно з довідки КП «Житомирське обласне бюро по технічній інвентаризації» № 92 від 06.10.2010 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 не зареєстровано . Факт належності будинку на праві власності підтверджується довідкою Котівської сільської ради, виписками з погосподарських книг, довідкою БТІ.
Таким чином, суд вважає, що факт, про встановлення якого просить заявниця,
підтверджений належними доказами, а тому вимоги її задовольняє.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.256 ч.2 -259 ЦПК України, - суд
В И Р І Ш И В:
Заяву задовольнити.
Встановити факт , що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 91 року в селі Котівка Радомишльського району Житомирської області володіла та користувалася житловим будинком АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:В. П. Коваленко