Справа     № 2-19б/07р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

30 травня 2007 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого    -  судді Сороки Б.М.  при секретарі Дорошенко В. В. з участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в залі суду в смт.  Царичанка  Дніпропетровської області цивільну справу  за позовом

ОСОБА_2 до Центру електрозв"язку № З ДФ ВАТ "Укртелеком" про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2,  пред"явила позов до Центру електрозв"язку №3 ДФ ВАТ "Укртелеком" про поновлення на роботі.

В обгрунтування вимог вказує, що працювала у відповідача бухгалтером Царичанського цеху № б.

12 січня 2007 року була попереджена про скорочення посади, проти чого не заперечувала. Однак, адміністрація не бажала її звільняти і запропонувала посаду оператора з переходом в подальшому на посаду економіста.

Від такої пропозиції не відмовилась, але в цей же день дізналася, що посада економіста скорочується разом з її посадою бухгалтера.

На профспілкових зборах ЦЕЗ № 3 дізналася, що нібито їй пропонували два постійних місця роботи:інструктора та інженера від яких вона нібито відмовилася, а погодилася на тимчасове місце оператора з нижчою зарплатою та нічним графіком роботи.

Вказане не відповідає дійсності. Заяву на перевід на посаду оператора не писала, наказ про перевід не підписувала. Посади інструктора та інженера їй не пропонували.

15 березня 2007 року трудову книжку їй не видали,  вимагали написати заяву про відмову від посади оператора. Відмовилася будь-що писати. Начальник відділу кадрів обіцяла звільнити за прогули.

Дізналася, що адміністрація без її згоди перевела на тимчасове місце оператора.

З 19.03.2007 року по 24.03.2007 року хворіла. З 26.03.2007 року знаходиться у черговій відпустці згідно графіка.

15.03.2007 року стало відомо, що на посади

 

2

 

інструктора та інженера прийняті відповідно ОСОБА_4 І ОСОБА_3.

В ознайомленні з трудовою книжкою та звільненні за скороченням їй постійно відмовляли.

Неправомірними діями: незаконному переводі, відмові видати наказ та трудову книжку, адміністрація спричинила їй моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, приниженні честі і гідності, втраті нормальних життєвих зв"язків. Вказане вимагає додаткових зусиль для організації життя. Моральну шкоду оцінює у 5000 грн..

Просила:витребувати у відповідача відповідні документи необхідні для визначення позовних вимог;поновити на посаді бухгалтера, а у разі скорочення посади зобов"язати відповідача звільнити її за скороченням ( ст. 40 п.1 КЗпП України),  стягнути різницю в окладах бухгалтера та оператора за час з моменту переводу до поновлення на посаді, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.04.2007 року. Стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.. Порушити кримінальну справу за ознаками ч.2  ст. 172 КК України у відношенні начальника відділу кадрів ОСОБА_5  .

В подальшому позовні вимоги змінила. Остаточно прохає:

- визнати наказ № 93 к про переведення з 19.03.2007 року на посаду оператора незаконним;

- вважати звільненою її з посади бухгалтера цеху електрозв"язку № 6 по п.1  ст. 40 КЗпП України в зв"язку з скороченням штату працівників, з дня винесення рішення суду; - стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.04.2007 року по день винесення рішення суду; -стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн..

Представник відповідача позов не визнала, вважає, що при переведенні позивачки на посаду оператора дотримано всіх вимог трудового законодавства.

Суд заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Позивачка займала посаду бухгалтера Царичанського цеху № б Центру електрозв"язку № З ДФ ВАТ "Укртелеком" з жовтня 1990 року.

11 січня 2007 року ОСОБА_2, була попереджена про звільнення 16.03.2007 року в зв"язку з скороченням штату працівників (п.1  ст. 40 КзпП України)(л.с. 41)

Дане питання 28.02.2007 року було розглянуто на засіданні профсоюзного комітету Центра електрозв"язку № 3, який дав згоду на скорочення посади бухгалтера цеха № 6 (а.с. 40  )

ОСОБА_2 Не заперечувала проти звільнення за вказаною підставою.

Однак, 11.01.2007 року, в день попередження про звільнення відповідач запропонував позивачці, з чим вона погодилася, перевод на посаду оператора електрозв"язку

 

3

 

тимчасово на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника.

Згода позивачки зафіксована на бланку попередження про звільнення за скороченням 11.01.2007 року, але за вимогою відповідача датована 16.03.2007 року (л.с. 41   ), тобто днем закінчення строку попередження.

В подальшому позивачка змінила свої наміри,  категорично відмовилася від тимчасової посади оператора про що неодноразово заявляла керівництву товариства.

16.03.2007 року позивачка відмовилася від написання заяви про згоду на перевод на посаду оператора та підпису наказу № 93 К від 16.03.2007 року про перевод її на посаду оператора з 19.03.2007 року, просила звільнити її за скороченням штату, що підтвердили представник

відповідача, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3.,  ОСОБА_8. Та складені акти від 16.03.2007 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач порушив вимоги  ст. 32 КЗпП України, згідно яких переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві допускається тільки за згодою працівника.

В даному випадку належно оформлена згода працівника на перевод на другу роботу (письмова заява) відсутня.

Крім цього, в результаті переведення позивачки на посаду оператора електрозв"язку змінюються істотні умови праці. Адміністрація доручила працівнику роботу, що не відповідає спеціальності, кваліфікації, посаді, визначеній трудовим договором. При цьому значно зменшується розмір заробітної плати, змінюється режим роботи.

Про зміну суттєвих умов праці працівник повинен бути увідомлений не пізніше ніж за два місяці. Тобто, у випадку зміни суттєвих умов роботи власник не менш ніж за два місяці зобов"я'заний видати наказ з яким працівник повинен ознайомитися з підписом та датою ознайомлення.

Якщо після двох місяців повідомлення працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, а попередні суттєві умови праці не можуть бути збережені, то трудовий договор з працівником припиняється.

Отже, наказ № 93 К від 16.03.2007 року про переведення ОСОБА_2, тимчасово з 19.03.2007 року на посаду оператора електрозв"язку до виходу ОСОБА_9, є незаконним та не має сили.(л.с. 46)

Суд вважає, що позивачка повинна бути звільнена з посади бухгалтера цеху електрозв"язку № 6 ДФ ВАТ "Укртелеком" за п.1  ст. 4 0 КЗпП України, у зв"язку зі скороченням штату працівників, з дня винесення рішення суду.

Згідно ч.2  ст. 235 КзпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачка повинна б бути поновлена на попередній посаді бухгалтера, однак вказана посада скорочена.

В зв"язку з цим позивачка має право на отримання

 

4

 

середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв"язку з незаконним звільненням або переведенням ... він визначається за загальними правилами  обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два місяці (календарних) роботи. При цьому враховується положення порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100(100-95-П),  (п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 0 6.11.1992 р.№9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Позивачка знаходилася на лікарняному з 19.03.по 24.03.2007 року, а з 26.03.по 26.04.2007 року у щорічній та додатковій відпустках, які відповідно оплачені (л.с. 21, 48).

,  Згідно табеля обліку використання робочого часу за квітень 2007 року робочі дні 27, 28 квітня позивачці зараховані, як відпрацьовані.

Кількість днів вимушеного прогулу позивачки з 01.05 по 30.05.2007 року складає 18 днів.

Згідно довідки Центру електрозв"язку № 3 дохід позивачки за січень-лютий 2007 року складає 2153.42 грн., а звідси середньоденний заробіток складає 2153.42грн.: 40 (робочі дні) = 53.84 грн..

Кількість днів вимушеного прогулу позивачки в травні місяці складає 18 днів. Отже, заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 18x53.84 грн.=969 грн.12 коп.

Згідно  ст. 237-1 КзпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд встановив, що при переведенні позивачки були порушені її законні права і це призвело до моральних страждань, а тому виходячи з обсягу моральних страждань, вимог розумності і справедливості, враховуючи роз"яснення що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається у межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача  та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість

страждань, тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках та виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Відповідно до ч.3  ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого  ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

 

5

 

Позивачка відповідно до п.1  ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнена від сплати державного мита, а тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн..

Поскільки вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн., задоволені частково в сумі 500 грн., то з відповідача необхідно стягнути на користь держави мито в сумі 17 грн., а з позивачки в сумі 225 грн..

За змістом  ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про поновлення на роботі.

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн..

Керуючись  ст.  ст. 32, 235, 237-1 КзпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди" від 31.03.1995 р. № 4,  ст.  ст. 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_2 до Центру електрозв"язку № З ДФ ВАТ "Укртелеком" про визнання наказу № 93-К про переведення на посаду оператора незаконним, звільнення з посади бухгалтера в зв"язку зі скороченням штату працівників, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

2.Наказ № 93-К Центра електрозв"язку № 3 від 16.03.2007 року про переведення з 19.03.2007 року ОСОБА_2 тимчасово до виходу ОСОБА_9 на посаду оператора електрозв"язку визнати незаконним.

3.Вважати звільненою ОСОБА_2 З посади бухгалтера цеху електрозв"язку № б ДФ ВАТ "Укртелеком" по п.1  ст. 4 0 КзпП України, в зв"язку зі скороченням штату працівників, з 30 травня 2007 року-дня винесення рішення суду.

4.Стягнути з Центра електрозв"язку № 3 ДФ ВАТ "Укртелеком" на користь ОСОБА_2,  середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 969 грн.12 коп., та моральну шкоду в сумі 500 грн.Рішення в частині стягнення заробітної плати допустити до негайного виконання.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з Центра електрозв"язку № 3 на користь держави мито в розмірі 68 грн.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

6.Стягнути з ОСОБА_2 Мито на користь держави в сумі 225 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 

6

 

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.