Справа № 1-789/2006
Справа № 1-56/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді: Бандури І.С.
при секретарі: Ніколаєнку М. М.
ЗавальнюкО.І.
з участю прокурора: Яблонського Ю.С. ,
Сукача О.О.
захисників: ОСОБА_1,
ОСОБА_2.
законних представників: ОСОБА_3.
ОСОБА_4. ОСОБА_5. ОСОБА_6. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українця, гр. України, освіта неповна середня, учня 2 курсу ліцею № 4 м. Києва, не працюючого, зареєстрований та проживає в м. Києві по АДРЕСА_1, не судимого, за ст. 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Києва, українця, гр. України, освіта неповна середня, проживає в м. Києві по АДРЕСА_2, не судимого, учня 1 курсу ліцею „Авіант", за ст. 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженеця м. Києва, українця, гр. України, освіта неповна середня, не працюючого, навчається в 10-6 класі середньої школи № 50 м. Києва, зареєстрований та проживає в м. Києві по АДРЕСА_3, не судимого, за ст. 186 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудні ОСОБА_7 , ОСОБА_8. та ОСОБА_9. 29 вересня 2006 року, приблизно в 16 год. знаходились біля будинку АДРЕСА_4 в м. Києві, де звернули увагу на раніше незнайомого їм неповнолітнього ОСОБА_10, в руках якого був мобільний телефон „Моторола Е 398". Побачивши даний
2
мобільний телефон, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8. та ОСОБА_9. заволодіти мобільним телефоном, який знаходився у неповнолітнього ОСОБА_10, на що ОСОБА_8. та ОСОБА_9. погодились, чим вступили між собою в попередню злочинну змову. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8. та ОСОБА_9. підійшли до неповнолітнього ОСОБА_10 і діючи погоджено між собою, ОСОБА_7 потребував від останнього дати йому свій мобільний телефон для того, щоб нібито зателефонувати.Однак неповнолітній ОСОБА_10. відмовився дати ОСОБА_7. свій мобільний телефон. Після цього ОСОБА_7 знову потребував від неповнолітнього ОСОБА_10 дати йому свій мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, але і цього разу неповнолітній ОСОБА_10. відповів відмовою. Потім продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_7, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чуже майно у неповнолітнього ОСОБА_10, вирвавши його з руки останнього, а саме: мобільний телефон „Моторола Е- 398", що належить батьку неповнолітнього - гр. ОСОБА_11 , ціною 500 грн. разом зі стартовим пакетом, Джине", ціною 20 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 520 грн. Коли ОСОБА_7 відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_10 вказаний мобільний телефон, то ОСОБА_8., діючи погоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_9. , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, рукою штовхнув ОСОБА_10 в плече, заподіявши при цьому останньому фізичний біль. В цей час ОСОБА_9. , знаходився поруч біля ОСОБА_8, ОСОБА_7. і неповнолітнього ОСОБА_10 та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути застигнутим на місці вчинення злочину, попередити ОСОБА_8 та ОСОБА_7.
З викраденим чужим майном, ОСОБА_8., ОСОБА_7 та ОСОБА_9. з місця вчинення злочину втекли, однак в подальшому вони були затримані.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_8. свою вину визнали повністю, що 29 вересня 2006 року приблизно в 16 год. знаходились біля будинку АДРЕСА_4 в м. Києві було вчинено насильство відносно ОСОБА_10, при цьому було викрадено мобільний телефон " Моторола Е-398" при обставинах викладених в обвинувальному висновку.
Підсудний ОСОБА_9. вину визнав частково, і пояснив, що коли 29 вересня 2006 року приблизно в 16 год. біля будинку АДРЕСА_4 він гуляв з своїми друзями -ОСОБА_8. і ОСОБА_7, то ОСОБА_7 побачив раніше незнайомого хлопця в якого забрав мобільний телефон, після чого втік і разом з ним. Він також побіг з ОСОБА_8., коли зрозумів, що
3
сталося, оскільки злякався, однак в підземному переході його наздогнав брат потерпілого.
Крім повного визнання вини підсудними ОСОБА_7. і ОСОБА_8. та часткового визнання вини підсудним ОСОБА_9. , їх вина повністю доведена в судовому засіданні показами потерпілих, свідків та іншими зібраними по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_10., пояснив, що 29. 09. 2006 року, він разом з своєю родиною їхали в село, коли вони зупинились біля ст. м. "Житомирська", щоб забрати його сестру, він пішов в туалет, де до нього підійшли 3 раніше незнайомих хлопців, як він потім дізнався це були ОСОБА_7, ОСОБА_9. і ОСОБА_8. Потім ОСОБА_7 попросив у нього декілька разів, мобільний телефон, щоб подзвонити, а коли почув відмову то вирвав з рук мобільний телефон і втік, а ОСОБА_8 в той час штовхнув його і також побіг.
Потерпілий ОСОБА_11. пояснив, що 29.09.2006 року, він разом з своєю родиною їхали на дачу, коли вони зупинились біля ст. м. "Житомирська", він пішов в магазин, а коли повернувся, то побачив своїх синів і дружину поряд з яким стояв незнайомий хлопець, потім він дізнався, що в меншого з синів викрали телефон, тоді давши свій телефон незнайомому він сказав, щоб той передзвонив своїм друзям і сказав, щоб вони повернули телефон, однак хлопець вирвався і намагався втекти, а коли його знову наздогнали то викликали міліцію.
Так, свідок ОСОБА_12. пояснила, що раніше вона бачила тільки підсудного ОСОБА_9 , коли останній намагався втекти, однак зрозумівши, що сталося вона сказала, своєму старшому сину, що у меншого мабуть викрали телефон і він його наздогнав, а згодом вони викликали працівників міліції.
Так, свідок ОСОБА_13. пояснила, що відносно ОСОБА_7, ОСОБА_9. і ОСОБА_8. вона розслідувала кримінальну справу, всім трьом було оголошено, що проти них порушена кримінальна справа. В поясненнях, які вони давали на досудовому слідстві вона нічого не дописувала, а писала лише те, що вони говорили. Всі слідчі дії вона проводила з участю захисника ОСОБА_1 Кримінальну справу розслідувала повно та всебічно, доказів по справі було більш ніж достатньо.
Також вина підсудних доведена протоколом допиту потерпілого, протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.05.2007 року, протоколом огляду та вилучення від 29.09.2006 року ( а.с. 7), постановою про прилучення до справи речових доказів від 24.10.2006 року ( а.с. 25), , протоколами очних ставок від 27.10.2006 року ( а.с. 69-74), які стверджують, що підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_9. і ОСОБА_8. 29 вересня 2006 року приблизно в 16 год. знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 в м. Києві вчинили насильство відносно ОСОБА_10, при цьому було викрадено мобільний телефон " Моторола Е-398".
4
При таких обставинах суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_7. , ОСОБА_8., ОСОБА_9. у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 4.2 КК України, повністю доведена, а тому злочинні дії підсудних ОСОБА_7. , ОСОБА_8., ОСОБА_9. слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України за ознакою "відкрите викрадення чужого майна, вчинений за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого".
Призначаючи міру покарання підсудним ОСОБА_7. , ОСОБА_8., ОСОБА_9. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, що вони раніше не судимі, обставини, які пом'якшують покарання, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8., ОСОБА_9. вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 , ОСОБА_8., повністю визнали себе винними та щиро розкаялися у вчиненому, матеріальну шкоду відшкодували, вчинили злочин будучи неповнолітніми, а також враховуючи їх умови життя не знаходячи обставин які обтяжують покарання, а тому суд вважає, що покарання підсудним ОСОБА_7. , ОСОБА_8., ОСОБА_9. слід призначити у виді позбавлення волі, з випробовуванням, встановивши їм іспитовий строк, оскільки їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 81, 330 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 залишити попередню - підписку про невиїзд.
5
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в законну залишити попередню - підписку про невиїзд.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_9 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 до вступу вироку в законну залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази - мобільний телефон " Моторола Е -398", який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_11 - повернути потерпілому ОСОБА_11
Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з наступного дня після його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.