Справа № 1-556/11

                                                                         ПОСТАНОВА

4 березня 2011  р.                                                                                                  м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Лисяк Г.І., при секретарі –Дзюбі О.В., за участю прокурора – Лазарева В.В., здійснюючи попередній розгляд справи про обвинувачення ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гараж Парфенівського району Костромської області (Росія), громадянина України, українця, з вищою освітою, військовозобов”язаного, одруженого, працюючого Малиницьким сільським головою, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 367 ч.1 КК України,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, обіймаючи посаду Малиницького сільського голови Хмельницького району,  являючись службовою особою органу місцевого самоврядування та державним службовцем 5 категорії 8 рангу вчинив службову недбалість за наступних обставин.

На початку 2001 р. в Малиницьку сільську раду звернулась ОСОБА_2 з заявою про виділення їй земельної ділянки під забудову. Зазначену заяву з ксерокопією паспорту та ідентифікаційного коду у неї прийняла секретар сільської ради Мороз О.М.

Надалі, весною 2005 р. ОСОБА_2, з”ясовуючи наслідки розгляду її заяви, повторно звернулась до секретаря Малиницької сільської ради Мороз О.М., яка знову взяла у неї ксерокопію паспорту та  ідентифікаційного коду і запропонувала їй прийти через деякий час. Через кілька днів після цього, коли ОСОБА_2 втретє прийшла до секретаря Малиницької сільської ради Мороз О.М., остання видала їй  на руки виписку з рішення Малиницької сільської ради № 21 від 23 лютого 2001 р. про безкоштовну передачу у її приватну власність  земельної ділянки площею 0,12 га в с. Рижулинці, засвідчену своїм підписом та мокрою печаткою, хоча рішення про передачу ОСОБА_2 земльної ділянки на території Малиницької сільської ради ніколи не приймалось, земельна ділянка їй не виділялась.

Наприкінці 2008 р. ОСОБА_2 звернулась з зазначеною випискою до приватного підприємства “Земельно-юридичний центр” з метою виготовлення їй технічної документації з землеустрою для отримання державного акта про право власності на земельну ділянку.  Проте, з огляду на вимоги ст. 42 ч. 4 п. 3 Закону України “Про місцеве самоврядування” щодо підписання рішень ради сільським головою, їй було запропоновано представити аналогічну виписку з рішення Малиницької сільської ради за його підписом.

14 листопада 2008 р. у першій половині дня ОСОБА_2 звернулась до голови Малиницької сільської ради  ОСОБА_1 про видачу їй виписки з рішення Малиницької сільської ради про безкоштовну передачу у її приватну власність  земельної ділянки за його підписом, надавши оригінал виписки з рішення Малиницької сільської ради № 21 від 23 лютого 2001 р. за підписом секретаря сільської ради Мороз О.М.

В той же день ОСОБА_1, достовірно знаючи, що у відповідності до ст. 46 ч.15 Закону України “Про місцеве самоврядування” слухання сесій сільської ради оформляються протоколом, не звірив відомості в наданій йому ОСОБА_2 виписці з рішення Малиницької сільської ради  за підписом секретаря сільської ради Мороз О.М. з протоколом сесії Малиницької сільської ради від 23 лютого 2001 р., в якому відсутні дані про передачу їй приватну власність  земельної ділянки площею 0,12 га в с. Рижулинці, не встановив факт фіктивності наданої йому довідки  та виготовив аналогічний витяг з рішення ХІУ сесії ХХХІІІ скликання № 21 від 23 лютого 2001 р., завіривши його власним підписом та мокрою печаткою.

Неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов”язків призвело до того, що 25 грудня 2008 р. ОСОБА_2   надала вказаний витяг з рішення сільської ради ПП “Земельно-юридичний  центр”  разом з іншими документами, розробила технічну документацію з землеустрою для передачі їй у власність земельної ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_2 на території Малиницької сільської ради оціночною вартістю 50 424 грн. 00 коп., а 2 червня 2010 р. отримала на неї державний акт серії ЯЛ № 750363. При цьому з державної власності вибула земельна ділянка оціночною вартістю 50424 грн. 00 коп., спричинивши істотної шкоди державним інтересам.

В ході попереднього розгляду справи ОСОБА_1, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вказаний злочин в зв”язку з дійовим каяттям, пояснивши, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнає себе винним у інкримінованих йому діях, усвідомив їх протиправність та суспільну небезпечність, для запобігання в подальшому подібних недоречностей, видав розпорядження про посилення контролю за здійсненням документообігу.

Прокурор проти закриття справи відносно підсудного за дійовим каяттям не заперечує.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 може бути звільнений від кримінальної відповідальності в зв»язку  з дійовим каяттям, оскільки він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю визнав свою вину в ньому та щиро розкаюється у скоєному, вжив заходів для посилення контролю за документообігом.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 45 КК України,  ст. 7-1  КПК України,  суддя

                                                ПОСТАНОВИЛА:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.1 КК України в зв”язку з дійовим каяттям, закривши провадження по справі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 скасувати.

Постанова може бути оскаржена протягом 15 діб до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя :                                                                                                                 Лисяк Г.І.